Протягом останніх десятиліть черкаська служба крові перебуває в постійному стресі. Не раз доводилося писати про її проблеми. Орендована техніка, нестача донорів, витратних матеріалів та приміщення, що давно потребує ремонту, — у таких умовах працює обласна станція переливання крові, якій уже 60 років. Востаннє кошти на придбання устаткування медичний заклад отримував близько 30 років тому. Грошей нині ледь вистачає на зарплатню, оплату комунальних послуг та виплати донорам. Таке становище  було навесні нинішнього року. Втім, дату можна поставити  і 10, 15 років тому. Змінювалися хіба керівники, але не ситуація.

Рішучий крок облради

Однак нарешті, стурбовані долею комунального підприємства, депутати обласної ради у квітні нинішнього року проголосували за те, аби станцію передати в приватні руки — компанії «Біофарма», яка обіцяє вкласти п’ять мільйонів доларів у ремонт, закупити нове устаткування та повністю забезпечити черкащан донорами.

Незадовго до цього в облдержадміністрації презентували проект зі створення Центру служби крові на базі обласної станції переливання крові. Подібний уже працює на Сумщині. Це гарний приклад державно-приватного партнерства. Центр спеціалізується на заготівлі компонентів крові, маючи найсучасніше обладнання та систему управління якістю, а також найвищий рівень безпеки донорів і реципієнтів.

— Наші лікувальні заклади мають велику потребу у високоякісних компонентах крові, — сказав тоді голова облдержадміністрації Юрій Ткаченко. — Що маємо на практиці, на жаль, знає кожен, хто сам потребував переливання крові чи їхні рідні. Отож є змога локально реформувати цю сферу. Перемовини з компанією «Біофарма», що має багаторічний досвід роботи, ведемо вже кілька місяців. За цей час докладно ознайомилися з роботою «пілота» в Сумах (в області вже створено навіть його філії), а також опрацювали цей інвестиційний проект. Це зовсім інший рівень, висока якість, високі стандарти та соціальна відповідальність.

Як мовиться, все б нічого, але, почувши про передачу майна в оренду приватникам, колектив не на жарт стривожився. Тут багато хто, зокрема й тодішній головний лікар обласної станції переливання крові Микола Клімов, був категорично проти такого перебігу подій.

— На станції роблять усе, аби кров та її компоненти відповідали стандартам якості, а черкащани були повністю забезпечені компонентами крові. Але донорів в області бракує. Та якщо говорити про якість компонентів крові, то наші  нічим не поступаються виготовленим у Сумах чи іншими станціями переливання крові, — заявив він. — Так, сумська станція оснащена краще, у них сучасний інтер’єр, зарплати в їхніх працівників вищі. Але у них — бізнес-проект, тому на 90% ця станція працює на заготівлю препаратів з плазми. А наша станція переливання крові працює на черкащан, на їхні потреби: на породіль, яким терміново необхідні еритроцити, плазма під час кровотечі, на хворих гемофілією, пацієнтів з анемією та лейкозами, на прооперованих хворих. Коли прийде приватна фірма, черкащани не будуть забезпечені в повному обсязі. Та й, приміром, Сумська обласна лікарня не закуповує кров у своєму обласному центрі — тендер виграв Харківський центр крові, адже там ціни  вдвічі-втричі нижчі, ніж у Сумах. І навіть попри те, що від Сум до Харкова близько 150 кілометрів, отож необхідні транспортні витрати, все одно це обходиться дешевше, — пояснив Микола Клімов.

Як розповіли працівники обласної станції, її продукція відпускається в усі медичні заклади безоплатно. Однак, не одержавши на цей рік жодної копійки з бюджету на розвиток та на ремонти, на придбання устаткування, станція приймає благодійні внески від 100 до 300 гривень.

Сумський досвід

Чим же вирізняється серед інших Сумський обласний центр служби крові?

Як розповіла директор ТОВ «Сумський обласний центр служби крові» Наталія Трофименко, за рівнем матеріально-технічного оснащення Сумський центр вигідно вирізняється з-поміж більш як 20 подібних установ в Україні. Ті, хто приїжджає, аби ознайомитися з роботою центру, не приховують здивування і навіть захоплення. Тут працюють висококваліфіковані і віддані справі спеціалісти, які розуміють своє призначення і важливість. Поряд із досвідченими фахівцями — перспективна молодь: такий сплав допомагає успішно справлятися із ситуаціями, коли особливо гостро потрібні компетентність, рішучість, оперативність.

Чи не найголовніший критерій оцінки ефективності роботи служби крові — кількість донацій (здач) крові та її компонентів на 1000 осіб населення, що розраховується за певною формулою. Так ось, за рекомендацією Всесвітньої організації охорони здоров’я для забезпечення хворих компонентами та препаратами крові  за рік має бути від 40 до 50 донацій на 1000 осіб населення. У країнах з високим рівнем розвитку станом на торішній червень він становив  37, середнім — 11,7, низьким — 3,9.

Для прикладу, в Україні — 13 (хоча в Києві — 8, а у Волинській і Хмельницькій областях — 25), у  Черкаській — 12. Щодо міста Суми, то в 2016 році мали цифру 160. За підсумками 2017 року — 190. Такого результату не має жодне місто в жодній країні Європи і світу.

Сумчани взялися інвестувати три мільйони доларів США в повну реконструкцію комунального закладу «Черкаська обласна станція переливання крові обласної ради». Зокрема встановити високотехнологічне обладнання для здійснення заготівлі компонентів крові на всіх етапах згідно з європейськими стандартами якості; сприяти економії обласного бюджету в розмірі до трьох млн гривень щорічно за рахунок інвестицій; у повному обсязі забезпечувати Черкаську  область якісними компонентами крові; реалізовувати компоненти крові Черкаській обласній станції переливання крові за собівартістю; забезпечити збереження трудового колективу строком щонайменше на два роки та гарантувати  гідні умови праці з дотриманням  соціальних гарантій, встановлених   законодавством України  та колективним договором.

Аплодують далеко не всі

Здавалося б, наміри чудові. Однак в Асоціації молодих донорів України таки стривожені намаганням «Біофарми» монополізувати ринок і заробляти на українських донорах. Там заявляють, що передача станцій крові приватникам незаконна. Як вважає зокрема президент громадського об’єднання Ірина Славінська, мета «Біофарми» — не покращити діяльність станції переливання в області, а, як і будь-якого іншого бізнесу, — заробити гроші. Небезпека в тому, що реального механізму контролю діяльності приватного підприємства немає. Приватна компанія встановить ціни, які захоче, бо це монополія. І потім люди змушені будуть купувати як компоненти крові, так і препарати крові за високими цінами.

Подібні аргументи звучали і в обласній раді під час обговорення процесу передачі станції в оренду. Були й протилежні думки. Приміром, головний лікар обласного онкодиспансеру Віктор Парамонов заявив, що в препаратах, які надає обласна станція переливання крові, нерідко знаходять гепатит та ВІЛ-інфекцію. Тож потрібно терміново вживати заходів для оновлення устаткування та самої роботи станції.

Ситуація, однак, така, що пацієнти не можуть чекати, доки реформа запрацює на всіх напрямах, препарати крові їм необхідні щодня. Хоч небезпека, що приватна компанія будь-якої миті може змінити правила гри і ціни на препарати, також велика. Цього не приховували й нові орендарі Черкаської обласної станції переливання крові.

Сам Микола Клімов пішов зі своєї посади «за власним бажанням», бо не хотів, як він висловився, сприяти «бізнесу на крові». Обов’язки керівника закладу тимчасово виконує Тетяна Нестерова. Обласна рада оголосила конкурс на заміщення посади головного лікаря цього закладу.

НА ЧАСІ

МОЗ: необхідна оптимізація плюс ефективне управління

МОЗ України розробив нову стратегію, що має започаткувати  зміни у системі переливання крові. Основна мета розробленого документа та передбачених ним змін — безпечний, якісний та доступний компонент крові для пацієнта. Стратегія передбачає оптимізацію самих центрів крові та запровадження ефективного управління наявними запасами компонентів крові.  Перші кроки уже зроблено. Так, наприклад, почалася оцінка центрів крові. Її підсумки дадуть змогу визначити, наскільки обласні спеціалізовані установи і заклади переливання крові готові до акредитації відповідно до вимог директив Європейського Союзу і стандартів Ради Європи щодо якості та безпеки крові. За отриманими результатами  міністерство визначить, як розвивати центри далі — посилювати виїзні служби, реорганізовувати, замінювати обладнання тощо.

Наступним кроком стане вдосконалення законодавчої бази щодо донорства крові. Зміни передбачають запровадження ліцензування центрів крові, врегулювання державно-приватного партнерства, а також взаємодію держави і громадського сектору в питаннях донорства крові.

Як інформують у міністерстві, буде змінено і саму структуру системи забезпечення українських пацієнтів компонентами крові. Планується створення трансфузіологічного центру, який координуватиме, управлятиме і відстежуватиме програми національної системи крові. З травня 2018 року ці функції виконує відділ безпеки крові та донорства при Центрі громадського здоров’я. Заготівлю крові і її компонентів робитимуть обласні і міські станції переливання крові. Попередньо вони мають  пройти акредитацію і відповідати стандартам ЄС. При лікарнях будуть створені банки крові, які надаватимуть трансфузіологічну допомогу, прораховуватимуть потреби та стежитимуть за дотриманням умов збереження компонентів крові, належним застосуванням та реакціями у пацієнтів. У планах також створення єдиного національного реєстру  донорів.