Аналітики вважають проєкт закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» дуже грамотним документом, який враховує жорстокі реалії воєнного часу: в ньому є адекватні видатки та пріоритети. Це оборона, безпека, соціальний захист, відновлення країни. Головний фінансовий документ на наступний рік чи не вперше можна назвати непопулістським, зазначають фахівці.

«Урядовий кур’єр» вирішив різнобічно проаналізувати майбутній держбюджет і виокремив найголовніше.

Кошти на три міністерства

Законопроєкт передбачає, що видатки державного бюджету становитимуть приблизно 2,514 трильйона гривень. Третину їх буде спрямовано на потреби оборони, 25% —на соціальну сферу. Тобто понад 50% видатків буде зосереджено у трьох міністерствах: оборони — 858 мільярдів грн (+37,4%, або 234 мільярди гривень до плану зі змінами2022), внутрішніх справ — 210 мільярдів (+2,3%, або 5 мільярдів гривень до плану зі змінами2022), соціальної політики — 406 мільярдів гривень (4,48%, або 19 мільярдів гривень до плану зі змінами2022). 

Очевидно, що один із пріоритетів на наступний рік — фінансування видатків на оборону та безпеку. Законопроєкт про бюджет2023 вказує, що загальна сума видатків на безпеку і оборону становить 1,14 трильйона гривень (45,4% загальної суми видатків). На грошове забезпечення, заробітні плати військовослужбовців буде спрямовано 564 мільярди гривень із загального фонду.

Підстава для зменшення видатків на фінансування соціальної сфери — скорочення трансферту до Пенсійного фонду на 20,1 мільярда гривень. Проте програма забезпечення виплати пенсій залишається найбільшою в  Мінсоцполітики — 232,9 мільярда гривень (57,4% всього фінансування, яке отримало міністерство).

«Заплановано створення Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, на функціонування якого буде надано близько 19 мільярдів гривень. Кошти фонду спрямовуватимуть на будівництво втраченого житла, відновлення критичної інфраструктури, зведення будівель цивільного захисту тощо. Для сприяння розвитку бізнесу в умовах воєнного стану з державного бюджету на цю структуру планують приблизно 16 мільярдів гривень», — зазначає заступник голови правління Асоціації представників середнього та малого бізнесу міста Києва Вікторія Тютюнникова.

Порівнюючи із планом 2022 року зі змінами, експерт відзначає істотне зменшення  видатків для: Міністерства енергетики — на 188 мільярдів гривень, Міністерства економіки — на 18 мільярдів, Міністерства інфраструктури — на 15 мільярдів гривень. Скорочення фінансування для інших міністерств спостерігається в середньому від 1 до 5 мільярдів гривень.

Як зазначає  Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm, розробити популістський бюджет в умовах війни важко апріорі.

«Автори ґрунтувалися на принципі: все на війну й мінімум на обов’язкові витрати (пенсії, утримання держ­апарату). Навіть на такий мінімум власних грошей в України немає, тож дефіцит фінансуватиме Захід. Тому неможливо було закласти популізм і пояснити це західним партнерам», — додає він.

Скасування двох регіональних субвенцій

У держбюджеті немає субвенцій на соціальноекономічний розвиток регіонів (її ще називали депутатською) та інфраструктурний розвиток. Погано це чи добре?

Не завжди кошти з державного бюджету можна рівномірно спрямувати на всі потреби, тому доводиться обирати пріоритетні. Субвенція на соціальноекономічний розвиток регіонів давала змогу частково компенсувати нерівномірний розподіл центрального бюджету. У зв’язку з цим такий інструмент мав популярність серед депутатівмажоритарників. Тому кошти з державного бюджету можна було витратити наприклад на капітальний ремонт районної лікарні тощо.

Субвенцію на розвиток інфраструктури надавали комунальним підприємствам для внесення авансового платежу за договором фінансового лізингу на закупівлю комунальної техніки. Це давало змогу зберегти кошти з місцевого бюджету та використати їх на інші потреби.

«На нашу думку, скасування цих двох видів субвенцій негативно позначиться на розвитку та функціонуванні територіальних громад. Проте з огляду на повномасштабне вторгнення рф на територію України і його наслідки, створення Фонду ліквідації наслідків збройної агресії цей крок необхідний для фінансування більш нагальних потреб», — зазначає Вікторія Тютюнникова.

Високий дефіцит — вимушене явище

Головна особливість держбюджету2023 — двадцятивідсотковий дефіцит ВВП. Чи є в цьому контексті ризики виконання кошторису?

Як вважають в Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва, є підстави вважати, що  високий дефіцит на рівні 20% ВВП — негативне вимушене явище.

«Виконання бюджету на наступний рік залежить від багатьох чинників, які можуть зумовити зменшення доходів або збільшення його дефіциту. До ризиків, про які згадує Кабінет Міністрів, належать: невизначеність тривалості та інтенсивності війни; пошкодження й руйнування об’єктів інфраструктури; недоотримання фінансової допомоги від міжнародних фінансових організацій та іноземних урядів; значна міграція населення всередині країни й за кордон; зростання інфляції, значна девальвація гривні тощо», — додають там.

Іван Нікітченко вважає, що існують ризики недо­отримання зовнішньої допомоги. У такому разі Нацбанку України доведеться більше друкувати гривень для фінансування дефіциту, що прискорить інфляцію та девальвацію.

Мораторій допоможе малому та середньому бізнесу

Як позначиться на виконанні держбюджету2023 мораторій на підвищення тарифів на житловокомунальні послуги, зокрема газ?

На житлові субсидії та пільги на наступний рік закладено 37,9 мільярда гривень.

«У пояснювальній записці до законопроєкту про бюджет 2023 року йдеться, що підтримці кінцевих споживчих витрат домашніх господарств на придбання споживчих товарів та послуг сприятиме мораторій на підвищення житловокомунальних тарифів. Цей мораторій дасть поштовх розвитку соціально орієнтованих галузей, малого та середнього бізнесу», — вважає Вікторія Тютюнникова.

Введення мораторію на підвищення цін і тарифів на комунальні послуги —  один із чинників, які стримуватимуть динаміку споживчих цін, проте споживча інфляція буде високою.

Іван Нікітченко вважає, що це єдиний популістський момент у бюджеті. «Проте без нього пережити зиму населенню було б дуже складно. Різницю між ринковими цінами та зафіксованою ціною на газ доведеться перекривати з бюджету. І під це залучатимуть зовнішню допомогу. Якщо не буде істотного зростання ринкової ціни на газ, бюджет буде виконано. Інакше доведеться перерозподіляти частину ресурсів у межах бюджету в холодну пору року», — додає він.

Що буде з держборгом?

Чи означатиме дефіцит держбюджету зростання державного боргу країни?

Наслідком швидкого зростання боргу у 2022—2023 роках стало збільшення видатків на обслуговування держборгу на 143 мільярди гривень (78%) 2023 року порівняно із планом 2022го.

Значно збільшується зовнішній борг. За розрахунками фахівців, наприкінці 2023 року зовнішній борг становитиме 79%, внутрішній — 21%, а 2021 року було 58% та 42% відповідно. Отже, збільшиться частка валютного боргу, що може зумовити знецінення національної валюти.

Іван Нікітченко вважає, що держборг України 2023 року перевищить 100% ВВП. На його обслуговування  вже наступного року піде 15% бюджету.