Товариство «Сади Полісся» в Рівненському районі отримає грант від держави 875 тисяч гривень на розвиток садівництва.  «Усі необхідні документи завантажив через «Дію», а вже за 10 днів отримав сповіщення: МінАПК винесло позитивне рішення. Тож 31 серпня ми відкрили рахунок в Ощадбанку, внесли свою частку 375 тисяч і чекаємо на співфінансування від держави. Це стане чудовою підмогою для втілення моєї мрії — вирощувати фундук та вишні, які чудово ростуть і плодоносять на наших специфічних ґрунтах. Вважаю, що за садівництвом майбутнє нашого аграрного сектору», — розповідає засновник товариства Вадим Бортник.

Нині на території Великоомелянської та Дядьковицької територіальних громад мають 5 гектарів фундука (це культурна форма ліщини, яка дає врожай у вересні) та 2,5 гектара вишень. Але, звісно, прагнуть розширення.

«Тож коли дізнався, що держава запроваджує грантову підтримку садівництва, пришвидшив оформлення необхідного пакета документів: за два тижні виготовив проєкт з аналізом ґрунтів у столичному інституті садівництва, без проблем отримав погодження  в обох територіальних громадах і подав проєкт на 5 гектарів нового саду», — веде далі господар.

Сади нашої надії

Фундук на них посадять наприкінці жовтня, бо  тоді приживається майже 100% саджанців. До речі, нині попит на нього в Україні шалений. А ось молоді вишеньки краще садити навесні. Загалом планують розширити площі до 25 гектарів під фундуком та до 15 — під вишнями.

«Сади Полісся» господарюють уже шість років і мають добру репутацію. Усі земельні ділянки орендовані, люди отримують по 15 тисяч орендної плати на рік (за ділянку площею 2 гектари), місцеві бюджети — податки. До речі, Вадим Бортник дякує за співпрацю головам обох громад Аллі Карп’юк та Людмилі Вітковець. А ще голові Рівненської районної військової адміністрації Олександрові Ковалю, який цікавиться просуванням проєкту. Каже, належно підготувати його неабияк допомогли семінари, які проводить для бізнесу обласна військова адміністрація. Тут розуміють: якісний бізнес-план — щонайменше 50 відсотків успіху.

Такі проєкти, каже Вадим Бортник, — мотиватори для чесного бізнесу, особливо у воєнний час. Адже стимулюють легальну роботу, тобто офіційну сплату податків, реальну, а не занижену, орендну плату. За три роки державі треба повернути податками половину суми гранту — вигідні умови отримання фінансового ресурсу. Тож Вадим Бортник уже розробляє мікрогрант (інший урядовий проєкт із «єРоботи») для запилення саду. Він спеціально для цього тримає пасіку, бо варто, каже, скористатися такими можливостями.

А голова районної військової адміністрації Олександр Коваль уже бачить кластеризацію малого підприємництва в найбільшому в області районі. За цим принципом розвивається світ. Слухаю одержимих своєю справою людей і переконуюся: з такими Україна стане садом нашої мрії з добірними плодами свободи й демократії.    

А ось ТОВ «Віп-тойс» із Рівного так само, через «Дію», стало переможцем грантової програми уряду на створення переробних підприємств «Новий рівень». Тут з дня на день очікують від держави 7,8 мільйона гривень, щоб модернізувати переробку пластмаси, що вкрай важливо на шляху України до Євросоюзу, і створити 25 робочих місць.

«Додайте 58 позитивних рішень, ухвалених для бізнесу Рівненщини за програмою «Своя справа» на загальну суму 13, 3 мільйона: це мікрогранти й так звані стартапи до 250 тисяч кожен. Десять із них уже отримали 2,1 мільйона на свої рахунки. Це й буде уявлення про те, як в області працюють програми уряду», — каже директор департаменту економічного розвитку і торгівлі ОВА Костянтин Мокляк.

Тут важливо, по-перше, те, що держава вперше дає гроші малому та середньому бізнесу, які мають повернутися розвитком виробництва в максимально широкому спектрі, робочими місцями та податками. По-друге, все відбувається майже без людського чинника, тобто чиновницького впливу — бізнес працює з державою через електронні сервіси. По-третє, така співпраця формує довіру до держави та її інституцій, змінює філософію відносин підприємців із владою й роботодавців із найманими працівниками. Оскільки бізнеси базуються в конкретних громадах, ідеться про їхній розвиток. Приміром, 64 відсотки ПДФО нині залишаються в місцевих бюджетах. Отже, затримати в себе бізнес, відкрити нові виробництва — пряма зацікавленість керівників громад.

 «Ось такий логічний ланцюжок. Економіка, яка працює на повну, — це внесок тилової Рівненщини в перемогу України», — розставляє акценти начальник обласної військової адміністрації Віталій Коваль.

«Доступних кредитів» на 3,2 мільярди…

Саме на це спрямовано ще одну державну програму — «Доступні кредити 5—7—9%». За нею в області вже видано 3,2 мільярда гривень, 50% з них — під час війни.

«Тішить, що в уряді чують і бізнес, і місцеву владу, оперативно реагують на наші пропозиції. Свого часу ми звернулися щодо спрощення критеріїв, які вимагали від позичальників банки. І уряд відкоригував питання. Нині в програмі працюють десять банків: чотири державні та шість комерційних», — каже Віталій Коваль.

Можливості програми постійно розширюються: у воєнний час у її межах можна отримати рефінансування від держави під 5% річних. Ним скористалися, приміром, на підприємстві ТОВ «Агроорг».

Фінансовий директор Євген Брикайло каже: це дасть змогу розрахуватися з попереднім кредитом, який узяли за згаданою програмою для весняних польових робіт. Та оскільки жнива на заході країни трохи запізнилися, виникла необхідність перекредитування. Її задовольнила держава, бо програма працює. 

…І 38 релокованих виробництв

На Рівненщині створюють комфортні умови для підприємців, що рятують бізнес від війни. Центр економічного розвитку та релокації бізнесу постійно поповнює базу даних щодо наявних в області площ та інфраструктури для розміщення виробництв — така собі доступна кожному електронна платформа. А ось супроводжують кожного, хто зацікавився, реально,  а не віртуально.

І ось результат: попри сусідство з білоруссю, на Рівненщині працюють 38 релокованих бізнесів, ще 120 заявок у роботі. Це малий та середній бізнес переважно з Харкова, Київської, Донецької та Миколаївської областей, який працює в деревообробній, текстильній галузях, комп’ютерному програмуванні, виробництві меблів, продуктів харчування, ремонті автотранспорту.

Якщо раптом не вистачає фахівців, це не проблема. Їх оперативно підготують на замовлення роботодавців на сучасній базі обласного центру зайнятості або у 30 навчально-практичних центрах, які встигли відкрити на Рівненщині до війни. І знов-таки головним інвестором тут стала держава.

У відповідь соціально відповідальний бізнес тилової області навіть у цей надскладний час сповна сплачує податки. Ось свіжі цифри: за вісім місяців доходи місцевих бюджетів виконано на 106,6%. А це плюс 345 мільйонів гривень життєдайних коштів.

Напередодні Дня підприємця на Рівненщині відзначили 27 найкращих платників податків у різних номінаціях. Це переможці обласного туру Всеукраїнського конкурсу «Сумлінні платники податків-2021». Рівненщина — єдина область, яка провела його у воєнних реаліях. Тож до традиційних критеріїв оцінки переможців (як-от повнота та вчасність сплати податків, створення робочих місць, відповідний рівень заробітної плати всіх працівників тощо) додали допомогу Збройним силам України. Адже битви, як відомо, виграють армії, а війну, — економіка.