АКТУАЛЬНО
Уряд спільно з громадськістю розробить нову систему контролю за якістю та безпекою товарів і послуг
Один із напрямків урядової політики спрямований на зниження регуляторного тиску на підприємства, зокрема ті, що виробляють харчову продукцію та інші товари, надають послуги. Проте дерегулятивна робота не має привести до зниження їх якості та безпеки. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Микола Азаров під час зустрічі з представниками громадських організацій, які займаються захистом прав споживачів.
Він підкреслив, що Державна інспекція з питань захисту прав споживачів значно додала у роботі, проте це лише перші кроки. Водночас Микола Азаров висловив сподівання, що новостворена Координаційна рада з питань якості та безпеки життя людини зможе напрацювати пропозиції щодо вдосконалення захисту прав споживачів.
Перші пропозиції представники громадських організацій озвучили безпосередньо главі уряду. Наприклад, запропоновано вдосконалити тендерну систему. А саме: допускати до конкурсу на державні закупівлі лише ті підприємства, які впровадили на виробництві систему контролю за якістю.
Також пролунала пропозиція створити в Україні території найбільшого сприяння споживачам, де місцева влада мала б більше повноважень контролювати якість та безпеку продукції. В цьому зв’язку Прем’єр повідомив, що провів співбесіду з кандидатами на посади голів райдержадміністрацій. «Одне із завдань, яке я їм поставив, — на рівні свого району очолити роботу із захисту прав споживачів та поліпшити якість і безпеку наших товарів», — підкреслив Микола Азаров. Він також наголосив на тому, що це стосується глав держадміністрацій усіх рівнів.
За якість товарів потрібно голосувати гаманцем. Фото з сайту delfi.ua
Учасники зустрічі запропонували перейняти для поліпшення якості та безпеки продукції директиви, норми та стандарти ЄС з використанням найкращих вітчизняних напрацювань. Фахівці переконані, що це не тільки поліпшить ситуацію, а й усуне для наших товарів бар’єри на європейських ринках. Зі свого боку Прем’єр зауважив, що тут не варто займатися цілковитим копіюванням, адже є певні приклади, коли західні підходи до захисту прав споживачів не давали потрібного ефекту.
Одна з найсуттєвіших пропозицій полягала у затвердженні на державному рівні національної споживчої політики. Це має бути документ, який би повною мірою визначав основні напрямки роботи щодо поліпшення захисту прав споживачів та всебічного контролю за якістю та безпекою товарів і послуг. До того ж запропоновано створити під патронатом глави уряду чи першого віце-прем’єра активну професійну групу фахівців, яка б займалася розробкою та впровадженням єдиної споживчої політики і координувала дії відповідних міністерств та відомств у цьому напрямку.
Загалом експерти зазначають, що головною є робота з населенням та виробниками. З одного боку, слід налагодити повноцінне інформування людей щодо неякісних чи небезпечних товарів. Якщо люди знатимуть «ворога» в обличчя, то вони не купуватимуть таких товарів. Тож таке голосування гаманцем змушуватиме виробників підвищувати якість продукції.
З іншого боку, необхідно підвищити соціальну відповідальність виробників перед населенням, а також прийняти закон, який би чітко визначав, хто і у яких випадках несе відповідальність за неякісну чи небезпечну продукцію. А найголовніше тут — пріоритетом має бути споживач, а не виробники та реалізатори.