СІЛЬСЬКА ГЛИБИНКА
У румунському селі на Буковині кажуть "комбайн" і "солярка", а не "комбіне" і "моторіне"
У румунському селі Горбова - назва походить від горбистої місцевості - понад три тисячі мешканців. Це на тисячу більше, ніж у райцентрі Герці, батьківщині румунського письменника Георга Асарі.
Повінь долали разом
Хоча Горбову населяють українці, азербайджанці, молдовани, але 99% там - румуни. Спілкуються жителі трьома мовами - румунською, українською та російською. Секретар сільради, українка з Хмельниччини Наталія Швабу, розповідає: "Коли до мене приїжджають родичі з Поділля, завжди відзначають нашу згуртованість. Ви, кажуть, не лише любите ходити одне до одного в гості, а й поспішаєте на поміч у біді".
У мешканців цього села з давніх часів зберігся сорт кукурудзи "Ханган", яку вони сіють на своїх земельних паях, і центр румунської культури з єдиним в Україні народним театром "Марцішор". У їхній мові присутні деякі слов'янізми: наприклад, комбайн і солярка (а не комбіне й моторіне, як у Румунії), тому буковинські румуни через свої мовні особливості часом можуть не зрозуміти закордонних. Зрештою, каже голова Горбівської сільради Георгій Рекоця, в нашому менталітеті - більше терпимості та інтернаціоналізму.
У це румунське село над Прутом цьогоріч увірвалася повінь, якої не було вже сотню років. Великих збитків зазнали не лише сільгоспугіддя, а й соціальна інфраструктура, були зруйновані житлові будинки. Сусіди забрали односельчан до своїх уцілілих домівок. Родина Дмитра Скалка, наприклад, взяла Горошининих і Боднарашів. Дмитро Скалко і його рідна сестра Марія Буздуга, її син і донька - керівники не лише народного театру "Марцішор", а й оркестру народних інструментів та шести танцювальних ансамблів, учасники яких - горбівчани від трирічних до сімдесятирічних. Назва народного театру - "Марцішор" - символічна і означає "дзвіночки оновлення", які румуни вішають на свій національний одяг 1 березня, на Свято весни.
Коли оживає віра...
На репетиції приходив і ветеран освіти Степан Андронік, і зайнятий, як сам говорить, по самісінький мокрий чуб, голова СВПК "Перемога" Віорел Швабу, котрий устиг успішно зіграти на сцені голову колгоспу, бригадира і навіть хулігана. Віорел Харлампійович господарює на 730 га землі приватного сільгоспкооперативу, утримує найбільшу в районі та області тваринницьку ферму (700 голів великої рогатої худоби). Каже: "Якби не ця творча віддушина і таке спілкування з одухотвореними людьми, то збитки на 140 тисяч гривень, завдані повінню, пригнули б до ями. А так вийдеш між земляків, поспілкуєшся з ними і з великою класикою, то й добра думка майне: "Не тобі одному перепадає". Стає соромно за відчай перед собою і людьми. Шкода свого майже тридцятирічного досвіду агронома, двадцятирічного -керівника виробничого агропідприємства.
Оживає віра: держава Україна таки повернеться обличчям до свого села. Як? Найперше через низькі ставки банківських кредитів і надбавки за кондиційність худоби. Вибачте за таку прозу на тлі народного театру...".
Саме з цього румунського села торік поповнили фермерські господарства Буковини і Тернопільщини 85 нетелів української чорно-рябої породи. Управління сільського господарства Герцаївського району подало документи на присвоєння Віорелу Швабу звання Заслуженого працівника сільського господарства. Цей чесний, вірний справі і своїй батьківщині чоловік не пустив колишнє колгоспне майно на розтягування і знищення, а наділивши майнові паї людям, організовує їх у спілку, общину, щоб віддали в оренду бізнесменам цілісно чи самостійно вирощували поросят, овець, телят у готових добротних стайнях.
У Горбові діють медамбулаторія, філіал спортивної школи, дві швейні майстерні і дві бібліотеки, школа мистецтв. У музичній школі 70 юних горбівчан опановують найпопулярніші в румунській музичній культурі трубу, акордеон, скрипку та понад десять інших сучасних інструментів. У середній загальноосвітній школі 563 учні, дитсадок відвідують 80 малюків. Торік народжуваність у Горбові, за словами секретаря сільради Наталії Шваби, удвічі перевищила смертність. Нині, на жаль, ці показники зрівнялися.
Не занедбали румуни свої традиційні ремесла: плетуть кошики і меблі з лози, якою поросли береги Пруту, є в селі ковалі, відомий майстер виробів з жерсті Маріус Ануфрієсі, покрівельник Іван Гордінко. Гідно утримувати молоду сім'ю можуть, здебільшого працюючи на будовах, виїжджаючи на заробітки в різні міста України, в Москву, країни Європи, куди стало простіше дістатися, відколи сусідня з Буковиною Румунія ввійшла до Євросоюзу. Заробляючи кошти там, селяни розбудовують сімейні "фортеці" вдома. Трудової міграції, за словами голови Герцаївської райдержадміністрації Віктора Кришмару, зафіксовано в середньому 10%.
Незвичайний священик
Для румун характерні ранні шлюби: із 17-18 років у дівчат і після 25 - у чоловіків. Родини особливо скріплює їхня православна віра. У селі - три діючі церкви. Численні туристи їдуть не лише до відомого лижного парку "Горбова". Тут процвітає і релігійний туризм: завдяки відомому на увесь православний світ монастирю і храму Преображення Господнього, де править знаменитий архімандрит Лонгін, у миру Михайло Жар, уродженець цих країв.
Маючи троє дорослих дітей, усиновив 29 і взяв під опіку двісті важкохворих, сиріт від року до 18-ти, яких збирав з усієї України. Завдяки його сердечності, турботі та спонсорам нашої держави і багатьох країн світу діти мають прекрасні умови для життя, навчання, реабілітації здоров'я. Вони - і під патронатом Президента України. Не кинуті напризволяще навіть після одруження і повноліття. На весіллі в сімейному будинку отця Лонгіна нещодавно гуляло три тисячі гостей із села і різних куточків світу.
Пересічна багатодітна сім'я, а таких у Горбові - 65, теж не залишилася поза увагою місцевої влади і громади. Матері одинадцятьох дітей Анжелі Згирчі з місцевого і державного бюджету виділили 100 тис. грн на зведення будинку. Віктор Кришмару, очільник Герцаївського району, де живуть 32 тис. румун із 150-тисячної української громади, нещодавно зустрічався з представниками цієї національної меншини з інших областей держави.
Поділився досвідом, як організовують життя, щоб уникати релігійних, соціально-культурологічних непорозумінь і навіть проблем із підручниками для школи. Адже саме тут, на Буковині, вперше в незалежній Україні вийшов румунський "Буквар" латинським алфавітом, що заміняє кирилицю, якою послуговувалися румуни за Союзу. Ця книжка першокласника створена в обласному видавництві "Букрек" за авторством чернівчанки Серафими Криган, яка написала багато підручників для учнів 1-10 класів з румунською мовою навчання, теж виданих тут латиною.
ДОВІДКА "УК"
У Горбовій живе понад три тисячі мешканців, діють медична амбулаторія, філіал спортивної школи, дві швейні майстерні, дві бібліотеки, школа мистецтв. У музичній школі 70 юних горбівчан опановують трубу, акордеон, скрипку та понад десять інших сучасних інструментів. У середній загальноосвітній школі - 563 учні, дитсадок відвідують 80 малюків.