ФЕЄРІЯ
У відомому селі народний карнавал збирає силу-силенну гостей
Щороку в переддень зустрічі старого Нового року величезний потік транспортних засобів з українськими номерами тримає курс до найвіддаленішого, але одного з найкращих сіл Тернопілля - Горошови, що в Борщівському районі. Приїжджають також гості з інших країн, зокрема Польщі, Болгарії, Румунії, Канади. Кличе їх сюди справді народний карнавал "Маланка".
"Прийшла Маланка - і жартам пора. Зовуть це місце всі Горошова", - так співає місцевий сільський ансамбль. Давні звичаї в селі вправно поєднують із сучасністю.
Маланка - парубок моторний
Знаєте "коронне" побажання для горошівчан? Ні? Тоді підкажу: щоб родили огірки, помідори й капуста! Власне, це ті овочі, які село давно вирощує в численних своїх теплицях і які приносять достаток у кожну родину. Завдяки праці своїх жителів воно не стає пусткою, як багато інших віддалених поселень, а навпаки - квітне.
Але заявила про себе в області та країні Горошова не лише вмінням вирощувати пасльонові й гарбузові. Тепер і взимку тут людно, особливо на Малання. Так тутешні жителі називають свято Маланки. Як відомо, 13 січня церква відзначає день пам'яті цієї святої. Забави починаються саме в час зустрічі старого Нового року. Треба сказати, що нині свято Маланки увібрало в себе традиції тисячоліть.
Етнографи, дослідники української обрядовості зазначають, що християнська Меланія замінила образ язичницької богині Київської Русі Макоші (Мокош). Наші предки вважали її покровителькою жінок, сестрою Сонця. І хоч у Горошові здавна образ Маланки відтворював парубок, але завжди була одна вимога - він мав бути вродливим. Костюм - теж нарядний. До речі, вже добре століття Маланчин наряд у селі бережно передають з покоління в покоління, щоб одягнути його лише раз на рік.
Зрештою, найкращим кільком хлопцям Горошови випадає не лише почесна місія донести з віків красивий образ Маланки. Потрібно мати ще й певні артистичні здібності, бути фізично витривалим. У супроводі двох Козаків і троїстих музик Маланка має обов'язково провідати всіх дівчат села й потанцювати з ними. Тож музиканти грають і для всіх охочих дати лиха закаблукам. Що не кажіть, а робота ця виснажлива. До того ж парубку-Маланці доведеться стати персонажем і дійства на Водохреще.
Якщо морози скують Дністер, на річці вирізають крижаний хрест чи ополонку для освячення води. Якщо ж зима розтеплиться, поблизу церкви виставляють великі посудини з водою. В цю холодну водицю й вмочують голову тих, хто втілював образ Маланки. Звичай вимагає, аби сільські юнаки зібралися в коло, в центрі якого - Маланки. Звучить "Многая літа", після чого Маланок піднімають "на віват", тобто підкидають угору. Звісна річ, мусить бути дяка. Всіх хлопців Маланки запрошують до власних осель на забаву.
Вийдуть партії на розваги
Оскільки в Горошові понад сімсот дворів, то так уже повелося, що напередодні старого Нового року на вулицях села побачите кілька Маланок. Як каже сільський голова Володимир Левко, є тут традиція святкувати партіями (не політичними, звісно). Часто-густо впродовж року збираються тими ватагами-компаніями не лише на забави, а й до праці. Отже, коли помідорний сезон закінчився, випадає якийсь час подбати й про відпочинок. Цього року, як і завжди, в селі буде кілька партій. Кожна запропонує власне бачення народного карнавалу. Це стане справжнім сюрпризом не лише для гостей, а й самих горошівчан. Поза увагою не залишиться герой східного календаря - Кролик.
Якщо зберетеся поїхати до Горошови на святкування Маланки, не забудьте наповнити свої кишені грішми. Хоча б навіть задля того, що доведеться стати меценатом. Можна сказати, що це своєрідна пожертва чи радше платня за видовище, яке на вас чекатиме. Тож за півкілометра від центрального сільського майдану виставляють так звану рогатку (її ще називають козацькою заставою). У курені палає вогонь, на якому хтось із депутатів сільради готує юшку й вгощає гостей. Стіл його багатий на наїдки та питво - тут і сало, і шинка, і ковбаса. Сто грамів самогонки чи вина домашнього розливу теж за вашим бажанням наллє. Інший же представник до кожного авто підбігає й скриньку для грошей наставляє. Скринька прозора, тож видно, хто яку купюру туди кидає. Наскільки роздобриться ваша душа, залежатиме, звісно, від вас. Зате відомо завчасу, що всі зібрані спонсорські кошти згодом витратять на преміювання переможців конкурсу Маланок.
Ніде правди діти, учасникам горошівського карнавалу фінансова допомога конче потрібна. Адже всі маски, костюми, декорації вони шиють, виготовляють і навіть зварюють, звісно, за власні кошти. Немалі гроші, треба сказати. Приміром, минулих разів дивували кількаметровими собаками, тигром, зміями. Їхній дракон дихав справжнім вогнем. Кози, верблюди, слони, кити, лелеки теж бігали-плавали вулицями Горошови. Зрештою, яких лише тварин, інших персонажів Малання не виготовляли руки тутешніх майстрів!
Принагідно зазначити, що свято Маланки залучає до народного карнавалу, майже, всіх горошівчан. Молоді парубки мають відтворити давні звичаї Маланки, одруженим же чоловікам є великий простір для творчої діяльності у втіленні розмаїтих персонажів маскараду.
Конкурсів, показів на дійстві чимало. Лише встигай усе побачити. Народні гуляння відбуваються просто неба й супроводжуються танцями, колядами, піснями, розвагами. Кожна ватага-партія учасників видовища демонструє придумані сценки, маскарадні костюми. Шкандибає сільськими вулицями розмаїта чортівня, не обходиться без запальних циган та "представників" латиноамериканців. Стовідсотково можна гарантувати, що скрізь у Горошові пануватимуть жарти, дотепи, сміх, а отже, радість. А рівно опівночі, коли на українську землю ступить старий Новий рік, в небі з'являться чудернацькі "малюнки" феєрверків, багато хто з учасників народного гуляння розкоркує шампанське. Відтак почнеться забава аж до рання. На світанку село спалить Василя (так у Борщівському районі називають Дідуха - сніп, який ставили у кутку хати на свято) й порине у сон. Коли ж прокинеться, з новими силами знову зануриться у святкування - адже попереду ще Водохреще.