Унаслідок Другої світової війни в Україні залишилося близько 50% всього довоєнного житлового фонду, або понад 40 мільйонів квадратних метрів житла. Відтак майже 10 мільйонів українців залишилися без даху над головою. В Києві, наприклад 1945 року, в землянках проживало 50 тисяч городян.

Тож одним із головних завдань після визволення столиці України від німецьких загарбників було якнайшвидше відбудувати місто. Причому не лише його центр, а й околиці — Сирець, Нивки, Чоколівку, Дарницю, Відрадний, Печерськ, Багринову гору. Тут розгорнулося справжнє масове будівництво малоповерхового житла — так званих хрущовок (без ліфтів, але з усіма тодішніми зручностями), з суворо регламентованою за кількістю членів родини малометражною площею квартир.

Тимчасове житло?

За своїми масштабами це масове повоєнне житлове будівництво в столиці України не мало аналогів. Але через якнайшвидше вирішення соціального питання воно позбавило нові мікрорайони архітектурної виразності. Тодішні будівельники виправдовували це тим, що хрущовські квартали будують як тимчасове житло, і через 25 років замість них у столиці зведуть довговічну та комфортну нерухомість. Але так не сталося, і оті коробки у стилі функціоналізму (без архітектурних надмірностей) дотягнули до наших днів.

Тепер ця малометражна нерухомість, яка має погану тепло- та звукоізоляцію і яку майже жодного разу капітально не ремонтували, стала найбільшою житловою бідою київських мікрорайонів. Особливо вона загострилася після тотальної квартирної приватизації на початку 90-х років минулого століття. Бо якщо раніше держава ще хоч якось доглядала за старим житлом, то тепер повністю зняла з себе відповідальність за технічний стан малоповерхової забудови. Місцева влада навіть заявила, що тепер вона не зобов’язана розселяти мешканців з тих будинків, які опинилися в аварійному стані і через які (на думку експертів) городяни взагалі ризикують опинитися на вулиці без даху над головою за вісім-десять років.

Реновація застарілого фонду

Аби уникнути повної руйнації будинків пенсійного віку, фахівці радять провести повну їхню термомодернізацію: замінити інженерні системи, труби, утеплити фасади тощо. Але на це потрібні великі кошти. Наприклад, ремонт п`ятиповерхової на чотири під`їзди стоквартирної хрущовки оцінюють у понад 13 мільйонів гривень. Якщо йдеться лише про утеплення стін, перекриттів, заміну вікон у під’їздах, встановлення ІТП, то це коштуватиме від чотирьох до п’яти мільйонів гривень.

— Звісно, таких грошей мешканці будинку (а хрущовки заселені здебільшого пенсіонерами) самотужки не зберуть, — каже комерційний директор компанії «Інтергал-Буд» Анна Лаєвська. — Тож ми вирішили започаткувати добру справу і допомоги тим киянам, котрі проживають у жахливих умовах старих, морально та фізично зношених комунальних квартир, колишніх гуртожитків. До речі, таких громадян у столиці понад 600 тисяч. Усім їм компанія «Інтергал-Буд» самотужки не допоможе. Але ми готові (для початку) взятися за реновацію старого житла в одному з історичних районів міста, який раніше кияни називали «Київська Швейцарія» (нині це місцина у межах вулиць Макарівської та Академіка Ромоданова).

І пані Лаєвська розповіла про те, як забудовник збирається поліпшити умови проживання мешканців трьох будинків (два з них на вулицях Макарівській та Академіка Ромоданова нині перебувають у жахливому стані).

— Ми провели технічні експертизи, оцінили стан будинків, — пояснює Анна Лаєвська. — Обстеження підтвердили, що два будинки мають ненормативний крен і можуть невдовзі взагалі стати небезпечними для проживання. Також проаналізували транспортні та інфраструктурні проблеми цієї місцини: колись елітний район, де проживали заможні кияни, нагадує сьогодні нетрі зі стихійним сміттєзвалищем, розбитими дорогами, поваленими деревами, кублами безхатченків. Тут немає соціально-побутових закладів, зношені зовнішні інженерні мережі тощо.

До речі, «Інтергал-Буд» — не перша будівельна компанія, яка намагається освоїти будівництво у цій місцевості. Але якщо її попередники лише обіцяли поліпшити житлові умови упродовж останніх 10 років, «Інтергал-Буд» зробив крок уперед:

— Ми запропонували мешканцям вулиць Макарівської (будинок №1), Академіка Ромоданова (будинки №№19 та 19А) обміняти старе житло на нове з ремонтом від забудовника. Йдеться про обмін на квартири як у вже збудованих житлових комплексах компанії, так і на перспективні у комплексі «Київська Швейцарія». Вибір за мешканцями. Також ми пообіцяли, що переселення відбуватиметься з урахуванням домовленого коефіцієнту: на території, яка підлягає забудові, розташований наприклад гуртожиток, де кімнати мають площу 12—15 квадратних метрів. Таке житло «Інтергал-Буд» звичайно не будує. Але заради переселенців ми змінили проєкт однієї із секцій майбутнього будинку під так звані смарт-квартири площею 25—30 квадратних метрів, в яких є власні кухні та санвузли — те, чого не знайдеш в старих будинках, які в минулому були гуртожитками. Запропонували також нашим майбутнім новоселам і обмін старого житла на більш комфортне з коефіцієнтом 1,1—1,2. За бажання мешканці старих будинків можуть обрати форматніші квартири у разі додаткової оплати квадратних метрів.

Стартові будинки

До речі, така відкритість забудовника, його готовність говорити відверто з людьми сподобалася місцевим жителям. Близько 70% власників квартир у застарілому житловому фонді вже мають наміри укласти договори з «Інтергал-Будом» і змінити місце проживання з квартир, де руйнація будинків поглинає людські умови проживання, на сучасне житло з повною інфраструктурою.

Наприклад, Пані Ольга уже 8 років проживає в будинку №1 на вулиці Макарівській. Помешкання, сказала, тріщить, попри те, що вона постійно ремонтує його. За 50 квадратних метрів «Інтергал-Буд» готовий надати жінці квартиру з ремонтом площею 60 квадратних метрів, тож є сенс переїжджати.

А сусідка пані Ольги Наталія Маслянка проживає на 24-х квадратних метрах разом із чоловіком та двома дорослими синами. Жінка заявила, що планує докупляти квадратні метри, щоб жити комфортніше. Такої самої думки й ще одна мешканка цього будинку Людмила Чигер: «Я дуже хочу нову, більшу квартиру. Живу нині на 21-му квадратному метрі з чоловіком. Вподобали інтергалбудівські нові комплекси. Забудовник пропонує квартири в новозведених будівлях по 34—38 квадратних метрів. Дуже цікава та перспективна пропозиція, бо набридло жити в будинку, де то електрики немає, то води, то зимою відключають опалення. Хочу нормальних і комфортних умов.

— Таким чином, ми плануємо отримати стовідсоткову згоду мешканців згаданих будинків на вулицях Макарівській та Академіка Ромоданова, відтак обміняти їхні квартири на наші. Після цього старі будинки можна буде знести, а на їхньому місці побудувати сучасний житловий комплекс, — підсумовує Анна Лаєвська. — Звісно, для того щоб реалізувати цей проєкт, потрібно мати запас вільного житла. Оскільки наша компанія постійно його будує, у мешканців завжди є вибір цікавих для них квартир, особливо в будинках, які здані в експлуатацію або готові до здачі. Тим мешканцям, котрі хочуть поліпшити свої умови проживання через доплати, але коштів на це не мають, ми готові відтермінувати платежі на 3—5 років. Уже зараз можемо розселити майже 40% мешканців цього мікрорайону.

Дорога, дитсадок, укріплений схил

А ще компанія «Інтергал-Буд» готова розпочати в «Київській Швейцарії» будівництво понад 900 погонних метрів підпірних стін, щоб укріпити місцевий схил і не дати пагорбам попливти вниз. Це дуже складна, дорога, об`ємна та відповідальна робота. Але вона необхідна для того, щоб стабілізувати схили й використати їх для майбутніх проєктів в умовах складного рельєфу.

Цей проєкт передбачає капітальний ремонт вулиці Макарівської та Врублевського узвозу, переклад зовнішніх інженерних мереж, сучасний благоустрій території, привабливі фасади та облаштування двох дитячих дошкільних закладів.

— Але для цього нам потрібно вирішити одне питання, — приєднується до розмови керівник групи управління проектами компанії «Інтергал-Буд» Роман Льошенко. — Об`єкт перебуває в історичній частині міста, і ми не можемо розпочати будівництво без дозволу відповідних органів, які наразі перебувають у процесі реорганізації. Тож термін отримання необхідних дозвільних документів затягується. Час минає, тому ми дуже хотіли, щоб процес змін не був довготривалим, бо кожен день — це втрата кроків до найкращого життя людей.

КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ

Віталій ГPУСЕВИЧ,
виконавчий директор
Конфедерації будівельників України:

— «Інтергал-Буд» — приватна компанія, і як будь-яка інша бізнес-структура, реновацію житла робити собі у збиток не буде. Забудовник швидко проведе заміну зношених мереж, будівництво житла, впорядковування території, озеленення мікрорайону, де розквітне сучасна «Київська Швейцарія». А мешканцям старих будинків інтергалбудівці пропонують справді, хороший варіант обміну.

До речі, на сьогоднішній день є закон про реконструкцію кварталів із застарілою забудовою. Але він, на жаль, не працює так, як міг би. Тому в межах цього закону реалізовано лише декілька проєктів в Україні. В Києві його вперше береться реалізувати «Інтергал-Буд». Взагалі приємно спостерігати, як компанія-лідер дбає не лише про прибуток, а й діє соціально та екологічно відповідально.

PS Доки готували матеріал, родина Мазалових, мешканці однієї з квартир будинку на вулиці Макарівській, 1, вже отримали ключі від квартири у зданому в експлуатацію будинку ЖК «Нивки-Парк».