У Сумській області одна з найдовших протяжність кордону з російською федерацією — понад 560 кілометрів. А наявність в агресорів великої кількості потужних ретрансляторів дає їм змогу здійснювати багаторічну інформаційну експансію на прикордонні території. І ця експансія тільки посилилася з початком повномасштабної війни. Крім суто оборонних завдань, пріоритетною для області залишається інформаційна безпека, бо 24 лютого підтвердило, що за російським словом ідуть російські танки. 

За словом ідуть танки

Із першого дня повномасштабного вторгнення Сумщина опинилася в епіцентрі подій — окупанти здійснювали удари на Київ саме через цю область. Протистояння українських сил оборони з російськими окупантами відбувалося на всьому сумському прикордонні, під Сумами, Конотопом, Глуховом, Охтиркою.

Як зазначає представниця Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у Сумській області Лариса Якубенко, тоді в зоні активних бойових дій відразу опинилися 60% місцевих телерадіокомпаній та 54 — провайдерів. Одночасно з окупацією тривали ворожі атаки на інформаційну інфраструктуру краю задля припинення українського мовлення і створення умов для поширення російської дезінформації та пропаганди. 

Ракетних обстрілів зазнали об’єкти Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення. Із початку вторгнення вежа у Білопіллі вже тричі піддавалася бомбардуванням. Торік через пожежу внаслідок обстрілу споруду було знеструмлено, всі передавачі вимкнено, мовлення телеканалів та радіостанцій припинено. Унаслідок бойових дій пошкоджено обладнання на вежі у Тростянці. Рік тому в розпал протистояння понад 50% території області залишилося без українського мовлення. Відразу після припинення сигналу українських мовців зафіксовано факти посилення ворожої пропаганди, ймовірно, з використанням пересувних передавальних станцій. 

Потрібні нові рішення протидії

Тоді потрібні були термінові нестандартні рішення. Торік у березні задля зменшення впливу російських телеканалів та радіостанцій на територію Сумщини Нацрада надала дозвіл сумській телерадіокомпанії «Відікон» на мовлення на супутнику. Втілити ініціативу вдалося за сприяння ДП «Укркосмос». Як наголошує Лариса Якубенко, завдяки цьому рішенню окремі провайдери програмних послуг Івано-Франківська ввели програми «Відікон» до своїх пакетів послуг, тому евакуйовані на Прикарпаття жителі Сумщини могли отримувати інформацію з малої батьківщини.

Протягом багатьох років жителі прикордонних громад Сумщини перебувають у зоні впливу російських телевізійних каналів та радіостанцій. Найгірша ситуація на півночі області, в Середино-Будській, Зноб-Новгородській, Дружбівській громадах, прикордонних селах Краснопільської, Великописарівської громад.

Як наголосила голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк на недавній зустрічі з очільником Сумської військової адміністрації генерал-лейтенантом Володимиром Артюхом під час робочого візиту на Сумщину, російська сторона давно і наполегливо обробляє населення прикордоння своєю пропагандою, запускаючи традиційні наративи. Очільниця Нацради навела приклад, як російська радіостанція «жизнь» під час вторгнення почала транслювати аудіоролики, в яких залякували жителів прикордонних громад Сумщини та Харківщини.

Щоб протидіяти ворожій пропаганді, за чотири місяці до вторгнення Нацрада за підсумками конкурсу надала АТ НСТУ дев’ять радіочастот, більшість яких — у прикордонних населених пунктах Велика Писарівка, Дружба, Кириківка, Миропілля, Нова Слобода, Чернацьке. Хоч ці громади у зоні бойових дій, суспільний мовець поступово зміг розпочати FМ-мовлення, й Українське радіо та Радіо Культура заговорили у восьми прикордонних населених пунктах Сумщини. Загалом за період з 2015-го по 2021 рік регулятор замовив для області прорахунок 30 радіочастот. За підсумками конкурсів 12 частот отримав суспільний мовець. Після вторгнення регулятор надав дозволи на тимчасове мовлення на вільних радіочастотах у Сумах радіостанції «Армія FM — Військове радіо» та харківській радіостанції, яка працює з позивним NovaLine.

Резерви є

У листопаді 2022 року Нацрада звернулася до ДП УДЦР щодо вивчення можливостей для збільшення потужності всіх 82 передавачів, які задіяні для телерадіомовлення на Сумщині. Згідно з попередніми розрахунками, такі можливості є для половини з них. Уже три радіостанції розпочали мовлення на передавачах збільшеної потужності.

Концерн РРТ вирішив побудувати на прикордонних територіях дві додаткові висотні споруди. Гроші надав уряд, уже визначено будівельні локації, триває відчуження землі, підготовка проєктно-технічної документації та виготовлення металоконструкцій. Сумська військова адміністрація та представництво Національної ради у Сумській області максимально допомагають Концерну РРТ здійснювати комунікацію з головами громад, оформлювати документи, що стосуються земельних ділянок. 

Керівництво Сумської області та Нацрада занепокоєні, що з 1 січня 2023 року у краї вимкнено всі аналогові передавачі. На переконання Володимира Артюха та Ольги Герасим’юк, потрібно негайно повернути в ефір аналогове мовлення на територіях, які межують із країною-агресором.

Ситуацію в інформпросторі може значно покращити запуск цифрової телемережі MX-7, яка працюватиме в метровому діапазоні й покриватиме мовленням понад 90% території України, зокрема частину тимчасово окупованих територій, населені пункти на кордонах з рф та білоруссю в Харківській, Сумській, Чернігівській, Рівненській, Житомирській, Волинській областях. Сигнал надаватимуть у некодованому вигляді, пакет телеканалів буде безкоштовним для глядачів. 1 червня мультиплекс МХ-7 запрацював у тестовому режимі.

Дорожня карта від Сумської ОВА

Одним з важелів інформаційної протидії російській пропаганді стала нещодавно розроблена Сумською ОВА дорожня карта покриття регіону українським ефірним сигналом телевізійного та радіомовлення, а також унеможливлення впливу російських відповідників. Її проєкт погоджено з відповідними державними установами та інституціями, запропоновані пропозиції опрацьовано та враховано. За цим документом Сумщина вже живе і працює. 

Згідно з дорожньою картою, на території області у громадах, де найнижчий рівень покриття українським сигналом, зведуть нові висотні споруди, щоб сюди заходили національні мовці. Із керівництвом громад вирішують питання відведення земельних ділянок. Один з елементів — роз’яснювальна робота щодо відновлення на прикордонні аналогового мовлення та запровадження в Україні загальнонаціональної цифрової багатоканальної телемережі MX-7. До речі, дорожня карта, яку розробила Сумська ОВА, слугує зразком для інших прикордонних регіонів.

Місцеві ЗМІ важливі

В умовах інформаційної війни неабияку роль відіграють місцеві медіа. На Сумщині вони стали форпостом проти засилля російської пропаганди з-за кордону. За словами Лариси Якубенко, навіть ті телерадіокомпанії, які припинили мовлення під час окупації, впродовж двох — шести місяців відновили роботу, ведуть мовлення та створюють власний контент.

Колективи кількох газет працюють на територіях, що належать до зони бойових дій, наприклад, редакції «Ворскла» (Велика Писарівка), «Перемога» (Краснопілля), «Білопільщина» (Білопілля). Редактори цих видань намагаються не залишати читачів без інформації попри труднощі й небезпеку. Рік тому, коли одразу після деокупації Сумської області на Великописарівщині не було інтернету та українського теле- і радіомовлення, редактор газети «Ворскла» Олексій Пасюга почав друкувати бойовий листок «Ворскла. З Україною в серці» на принтерах у форматі А4 та безплатно роздавати її жителям громади. Перший випуск — 500 примірників, останній — майже 2 тисячі. Загалом вийшло чотири такі військові випуски.

Допомагали друкувати газету на принтерах небайдужі. Картриджі  заправляли та передавали колеги з Харківської області. За мужність і самовідданість, виявлені під час висвітлення подій повномасштабного вторгнення рф на територію України, Олексія Пасюгу указом Президента України нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

Краснопільська газета «Перемога» планувала 25 лютого 2022-го святкувати 90-річчя з дня заснування. Як каже нині її головний редактор Олександр Моцний, ювілейний випуск вже було надруковано, наклад прибув у Суми, але до читачів не дійшов. 24 лютого близько 4-ї ранку на Краснопільщину стали заходити колони ворожої техніки, і громада опинилася під окупацією. Цей ювілейний випуск передплатники отримали у квітні, після деокупації краю. До повномасштабного вторгнення газета виходила на 12 шпальтах, чотири з яких були кольорові. Нині — на чотирьох чорно-білих, а наклад скоротився до 1,3 тисячі примірників.

Намагаючись максимально залишатися в інформаційному просторі прикордоння, краснопільська редакція разом з колегами з «Білопільщини» з ініціативи редактора білопільського видання Наталії Калініченко почали видавати раз на місяць нову газету «Спільнопілля». Вважають, що в цих громадах багато спільного: обидві прикордонні, схожі проблеми, допомагають ЗСУ та теробороні, протидіють ворогові в інформаційному просторі.

Проте, на жаль, під час повномасштабного вторгнення перестали друкувати п’ять часописів у Шосткинському, Сумському та Охтирському районах.

Опір потребує державної підтримки

Лариса Якубенко уточнює, що восени та взимку 2022—2023 років під час тривалих відімкнень електроенергії на Сумщині фіксували появу сигналу російських радіостанцій на частотах, які належать місцевим та суспільному мовцеві. Безперервна робота українських медіа у прикордонних областях — надзвичайно важливий чинник для інформаційної безпеки регіону. 

На переконання Національної ради та Сумської обласної військової адміністрації, для медіа, які працюють у прикордонних регіонах, потрібна окрема державна програма підтримки та критерії для внесення цих медіа до переліку об’єктів критичної інфраструктури. Як підсумовує Ольга Герасим’юк, героїзму військових потрібна допомога інформаційною зброєю, тож інформаційний опір має бути постійним і активним.