ТАК ТРИМАТИ
Фестиваль «Мельпомена Таврії» стає активною творчою лабораторією сучасної вітчизняної драматургії
У Херсоні закінчився XIV Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії». І знову обласне південне місто на тиждень перетворилося на театральну столицю України з міжнародним статусом і високою організацією. А в самому Херсоні з 1999 року цей фест — головна культурна подія року, на яку чекає все місто. Цьогоріч 19 театрів на 4 театральних майданчиках поставили 22 вистави, що проходили із суцільними аншлагами.
У своїх спектаклях театри-учасники показали жанрове різноманіття й активний режисерський пошук. Чи не найкращими були господарі — Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша. Їхня вистава «На великій дорозі» за однойменним маловідомим оповіданням Антона Чехова отримала нагороди одразу в трьох номінаціях. Режисер Сергій Павлюк став кращим режисером, а актори Руслан Вишнивецький і Євген Гамаюнов відповідно кращими виконавцями чоловічої ролі й епізодичної.
Класика завжди перемагає
Інша постановка Сергія Павлюка вже в Миколаївському академічному музично-драматичному театрі — класичний шекспірівський «Макбет» — викликала багато суперечливих відгуків, та всі зійшлися на тому, що спектакль вийшов видовищним, навіть феєричним, з досить креативними режисерсько-художніми знахідками. Тому й переміг у номінації «Краща сценографія». За збігом обставин на фестивалі показано ще одну п’єсу Шекспіра про природу влади та її наслідки — «Король Лір» у постановці Володимирського академічного драмтеатру (Росія). Її постановник — литовський режисер Лінас Зайкаускас, який за 20 років поставив понад 60 вистав на драматичних та оперних сценах Європи, включаючи й Україну.
«Короля Ліра» режисер разом із своєю дружиною — відомим сценографом Маргаритою Місюковою та польським композитором Влодзіміжем Кініорськи поставив з артистами Володимирського драмтеатру. Ця постановка стала одним із відкриттів херсонського фестивалю й оголошена переможницею в номінації «Краща вистава». Абсолютно заслужено, бо не кожну чотиригодинну філософську трагедію сьогодні публіка зможе сприйняти не ворухнувшись, на одному подиху, і в фіналі так ясно і по-сучасному зрозуміти сенс біблейського виразу: «Час розкидати каміння, і час його збирати». Після таких вистав зайвий раз замислюєшся над неймовірною умовністю сьогоднішнього значення слова «периферійні театри». Цей термін втрачає своє значення меншовартісності і ставить зовсім нові акценти, що потребують свого критичного осмислення. І це, до речі, один із висновків «Мельпомени Таврії».
Фестиваль уже має і своїх ветеранів, таких як культовий сьогодні в Росії Пермський театр «У Моста» — лауреат «Золотої маски». Майже кожного року цей театр «містики, атмосфери і підсвідомості» привозить чергову неоднозначну виставу. Цьогоріч такою стало «Одруження» Гоголя у постановці засновника і художнього керівника театру Сергія Федотова. На закритті фестивалю він був нагороджений премією «За плідну співпрацю, творчість та високу акторську майстерність». Така нагорода і в Ігоря Сігова — актора Республіканського театру білоруської драматургії (м. Мінськ), який лише три місяці тому взяв на себе керівництво цим театром. «Янка Купала. Кола раю» — так називається їхня вистава про класика білоруської літератури.
«Розважаючи — освічуй!»
Своєрідним несподіваним відкриттям XIV «Мельпомени Таврії» був театр із Азербайджану — Бакинський муніципальний театр, який своєю історичною драмою «Алі і Ніно» К. Саїда порушив дуже непрості проблеми, актуальні сьогодні, зокрема взаємовідносин між різними національностями і релігійними конфесіями. А виконавиця головної ролі Нігяр Гасанаде була удостоєна нагороди за «Кращу жіночу роль».
Фестиваль поступово стає активною творчою лабораторією сучасної української драматургії. На цьому фесті можна було побачити вистави одразу кількох відомих українських драматургів, а також поспілкуватися з ними особисто: з Анатолієм Кримом, Ігорем Афанасьєвим, Ярославом Верещаком, Юрієм Рибчинським, Олександром Марданем. А спектакль «Льовушка» за оповіданням Анатолія Крима в постановці Ігоря Славинського, показаний Київським академічним театром на Подолі, був оцінений як «Краща камерна вистава».
Гран-прі «Мельпомени Таврії» отримав популярний спектакль Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка «Грек Зорба» Н. Казантакіса в режисурі Віталія Малахова з чудовою акторською парою — Анатолієм Хостікоєвим і Наталею Сумською.
«Розважаючи — освічуй!» — це девіз не лише нашого театру, а й фестивалю, — сказав нашій газеті Олександр Книга — генеральний директор Херсонського драмтеатру і президент «Мельпомени Таврії». — «Ми говоримо про добре, вічне, високе, красиве і намагаємося залучити людей до широкого розуміння слова «культура». І вже сьогодні його команда думає про наступний — XV-й фестиваль.