Закономірно, що здебільшого увагу суспільства прикуто до поточних подій. На всіх рівнях обговорюють (майже схвалюють, більше засуджують) дії політиків і пов’язані з ними скандали. А чим вони, ті дії, обернуться через кілька років? Спробуймо передбачити крізь призму найголовнішого капіталу країни — людський потенціал. Його міцність на майбутнє слід гартувати сьогодні. Завдання влади — створити такі умови, щоб підростаюче покоління було здоровим, освіченим, вихованим.
Хочеш не хочеш, а будні спонукають до порівнянь. Неприємно, але останні 25 років Україна — своєрідний шведський стіл, на який жадібно накинулись передусім українські, а з ними й закордонні пройдисвіти. Те, що не можуть одразу ковтнути, ховають у кишенях, за пазуху, закопують у трилітрових банках і вивозять в офшори. Люди, в любові до яких клялись і клянуться активісти шведського столу, вимирають (смертність у країні — за її рівнем ми другі у світі — вже третій десяток років перевищує народжуваність). Молодші, аби вижити, тікають за кордон.
Два роки тому дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) проводив дослідження «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді». Акцію здійснювали, щоб зрозуміти, куди йде Україна. Дослідники аналізували всі складові здоров’я: соціальне, психічне, духовне та фізичне. Було з’ясовано, що самооцінка здоров’я українських підлітків усіх вікових категорій нижча, ніж серед учнівської молоді країн Європи й Північної Америки. Третина учнівської молоді віком 11—17 років має досвід куріння. Кожен десятий підліток уперше спробував викурити сигарету у віці 11 років або раніше. Щодня курять 7%. Кожен другий учень ПТНЗ курить щоденно. За останні чотири роки кількість учнів, які вживають алкогольні напої, залишається незмінною. Кожний сьомий серед 11-річних та 76% 17-річних мають досвід споживання будь-якого алкогольного напою. Кожен десятий хлопець та 6% дівчат спробували алкоголь ще у віці 11 років або раніше. Майже кожен четвертий підліток віком від 13 до 17 років раз на місяць вживає міцні алкогольні напої. Четверта частина підлітків хоч раз у житті були п’яними — 6% серед 10-річних та 61% серед 17-річних. Кожен дев’ятий підліток вживав марихуану хоч раз протягом життя. Вік першого вживання марихуани найчастіше припадає на 15—16 років. Серед 13—17-річних підлітків кожен третій хлопець та кожна шоста дівчина мають досвід статевих стосунків. Тільки 24% мають правильні знання про шляхи передачі ВІЛ, що є значно нижчим, ніж бажане цільове завдання досягти 95% показника поінформованості серед молоді.
Частота і тривалість фізичних вправ і тренувань свідчать про досить низький рівень фізичної активності учнівської молоді, який не відповідає рекомендаціям ВООЗ. Щоденними інтенсивними (тривалістю не менш ніж година) фізичними вправами займаються 35% 10-річних та 18% 17-річних. Зате 76% підлітків переглядають телепередачі (відео) до трьох годин на день, однак з віком ця частка зменшується. Серед 11—12-річних кожний четвертий (24—27%) проводить за екранами від трьох до шести годин у будень. Найактивнішими комп’ютерними гравцями є 13-річні — 26% витрачають за день від чотирьох до шести годин.
Коментуючи такі невтішні результати, керівник Українського інституту соціальних досліджень ім. О. Яременка Ольга Балакірєва побажала, щоб у цих досліджень з’явився власник в особі державної установи. Адже фактично проведено моніторинг ефективності державної політики. Результати мало знати. Тепер треба все робити для поліпшення ситуації. Особливо турбує поблажливе ставлення суспільства до поширення шкідливих звичок серед молоді. Тоді ж уповноважений Президента з прав дитини Микола Кулеба сказав, що школи стали незалежними від виховання дітей — цю функцію вони відкинули від себе. Отже, мають активніше працювати батьки. А вони не готові.
Тому слід змінювати державну політику виховання дітей. Вона має стояти на перешкоді поширенню негативних впливів. Нині ж держава майже не витрачає коштів на з’ясування проблем молоді. Добре, що ЮНІСЕФ провів дослідження. Але одне — знати невтішну картину, складніше виправити ситуацію. Медики стверджують, що в школах майже немає здорових дітей. Тим часом звідусіль тільки й чути про позбавлення фінансування спортивних і художніх шкіл, а також сніданків для найменших у навчальних закладах. Щодня збільшується кількість соціальних сиріт, адже батьки мусять шукати кращої долі за кордоном. Не сприяє духовному оздоровленню дітей й засилля американських фільмів жахів на телеекрані.
Одне слово, складається враження: за час, що минув, ситуація зі створенням умов для поліпшення соціального, психічного, духовного й фізичного здоров’я лише погіршилась. Натомість ми багато чуємо про необхідність опікуватися котами й собаками, але зовсім мало робимо для підростаючого покоління. Одна з причин цього в тому, що активісти шведського столу для власних дітей створили райські умови. До решти їм байдуже. Державні інститути, які мають захищати права дітей, лише констатують, а не запобігають недолікам.
Тим часом усім відомо, що цивілізованість суспільства відзначається ставленням до старих і малих. Фонд ООН з цього напряму поставив нам двійку. Коли ж ми її виправлятимемо? Не для звіту — для нашого майбутнього. Не забуваймо: всі зміни відбувалися під гаслом «В ім’я людини». То чому ж найнезахищеніші цього не відчувають?
Микола ПЕТРУШЕНКО
для «Урядового кур’єра»