Останніми місяцями українців турбує важливе питання — зростання курсу гривні до американського долара. У банках та обмінних пунктах нині долар можна купити за 27,90—28,2 гривні. Хто має вільні кошти в національній валюті, намагається прикупити якнайбільше зелених, турбуючись про майбутнє.

Що  насправді відбувається з українською грошовою одиницею? Чи варто хвилюватися через  її знецінення і чи це явище тимчасове? На  ці запитання намагався знайти відповідь «Урядовий кур’єр».

Гнучкість як правило

По-перше, 2015 року Нацбанк України вирішив відмовитися  від політики  так званого фіксованого курсу гривні до ключових валют світу, серед них долар і євро, й перейти до впровадження гнучкого курсу. Сказано — зроблено.

Як зазначає «УК» економіст Валерій Гнатюк, з 2015 року на поведінку національної валюти стали впливати ринкові чинники: «Зрозуміло, що до того курсом гривні можна було управляти, якщо хочете, в так званому річному режимі — спрацьовував чинник стримування. Проте такі дії не ринкові, і в будь-якій цивілізованій країні вже давно забули про таке поняття, як фіксований  курс місцевих валют.

Гнучкість полягає в тому, що регулятор ретельно вивчає ситуацію на ринку стосовно попиту і пропозиції валюти, чого не було до 2015 року. Виводять курс, який стає офіційним від Нацбанку. Із таким показником регулятор іде на міжбанківський ринок. Також Нацбанк використовує механізми інфляційного таргетування», — зазначає експерт.

Таргетування — монетарний режим, який передбачає відповідальність центрального банку за дотримання проголошеного значення офіційного показника інфляції (таргету) протягом визначеного періоду. Це, по суті, визначення Нацбанком стабільності цін як головного завдання монетарної політики та встановлення чітких кількісних показників рівня інфляції.

Тобто у пріоритеті регулятора не курс гривні, а боротьба за зниження або утримання інфляції. А вона, за інформацією Держстату України, за перше півріччя 2018 року становила лише 4,4%. Для порівняння: цей показник в аналогічний період 2017 року був 7,9%. Тобто Нацбанк справляється із завданням.

Як зазначають його керівники та експерти, головне не коливання чи деяке знецінення курсу гривні щодо ключових валют світу, а реальні антиінфляційні заходи, яких вживає регулятор. Тобто нам в умовах ринкової політики щодо гнучкого курсу гривні й зокрема інфляційного таргетування не потрібен курс заради курсу. А потрібні дії для стримування зростання цін.

Пригадаймо недалеке минуле

По-друге, голова правління Нацбанку Яків Смолій справедливо зазначає, що панічні настрої щодо великого падіння курсу нацвалюти в українському суспільстві були й рік тому. Пригадаймо листопад-грудень 2017-го: тоді теж гривню лихоманило, чимало ходило страшилок про те, що долар під новий 2018 рік коштуватиме 30 гривень.

Проте такого не сталося. Гривня заспокоїлася.

Назвемо кілька цифр. Напередодні новоріччя (30 грудня 2017-го) за долар в банках вимагали 28,15 гривні. Та не було жодних 30. Гривня ще була ослабленою протягом січня 2018 року. Однак уже приміром 20 лютого за долар вимагали значно менше — 27,3 гривні, 1 березня — 27 гривні, 20 березня — 26,65 тощо.

По-третє, слід враховувати сезонний чинник — збільшення попиту на валюту з боку імпортерів енергоресурсів. Країна готується до осінньо-зимового періоду і для розрахунків за газ і нафтопродукти їй потрібно значно більше доларів, ніж у весняно-літній період. До того ж, цього року в Україні набагато раніше розпочалося  збирання врожаю. Тож і аграрії неабияк цього періоду впливають на курс гривні: купують паливно-мастильні матеріали, насіння та засоби захисту рослин. Чимало цих товарів імпортні, тобто за них сплачують валютою. У літній період активізується закордонний туризм. Отже,  люди купують валюту, щоб розраховуватися за товари та послуги за кордоном. Усе це також впливає на курс.

І насамкінець кілька слів про новий тренд, особливо помітний цього року. «УК» уже писав, що за перші півроку 2018-го на 70% щодо аналогічного періоду 2017-го зросли обсяги завезення дорогих органічних імпортних продуктів. Їх купують, за інформацією експерта аграрного ринку Марії Колесник, не лише багаті люди, а й представники середнього класу. До речі, саме цей чинник свідчить про зростання середніх заробітних плат в Україні протягом останнього року.

Отже,  гривня влітку 2018-го цілком прогнозована і зрозуміла. На неї впливають зміна монетарної політики і сезонність. Тож зовсім не перейматися не вийде, однак і панікувати не варто.

P.S. Вчорашні торги на міжбанку, коли гривня зміцнилася на 9 копійок, вселяють надію, що все буде добре.