Уряд ухвалив рішення компенсувати витрати установам, які тимчасово безоплатно розміщують ВПО. Про це повідомила Прем’єр­міністр Юлія Свириденко за підсумками засідання Кабінету Міністрів України.

«Працюємо над покращенням умов розміщення внутрішньо переміщених осіб. Уряд ухвалив рішення компенсувати витрати установам, які тимчасово безоплатно розміщують ВПО. Зокрема це стосується оплати комунальних послуг, а також придбання скрапленого газу й пічного палива», — наголосила Юлія Свириденко.

Основні зміни ухваленого рішення такі:

­ компенсацію надаватимуть, коли люди ще не мають статусу ВПО і відновлюють документи, — на період до двох місяців з моменту подання заяви;

­ враховуватимуть фактичний час перебування ВПО в місцях тимчасового проживання;

­ спрощення процесу підтвердження витрат — тепер достатньо лише чеків і квитанцій, без додаткових запитів у профільні органи;

­ збільшення норми соціальної житлової площі, яка враховується для компенсації опалення: до базових 13,65 кв. м на одну людину додатково враховуватимуть ще 7,35 кв. м площі загального користування.

«Важливо, щоб люди, які були змушені покинути домівки через російську агресію, мали гідні та комфортні умови проживання, а установи і громади отримували для цього необхідні інструменти», — підкреслила Прем’єр­міністр.

На зміцнення енергобезпеки

Кабінет Міністрів ухвалив постанову «Про внесення змін до Порядку проведення конкурсу на будівництво генеруючої потужності та виконання заходів з управління попитом». Рішення уряду дасть змогу завершити розпочаті конкурсні процедури із проведення конкурсу на будівництво генеруючої потужності для задоволення потреби ОЕС України в додаткових резервах високоманеврової генерації, насамперед для забезпечення балансової надійності енергосистеми, посилення безпеки постачання електроенергії споживачам, залучення інвестицій та розвитку конкуренції на ринку електричної енергії.

Постанова вносить доповнення до порядку, які забезпечать розгляд та рішення нового складу комісії вже поданих конкурсних пропозицій від учасників без необхідності проведення повторного перегляду конкурсних пропозицій. Також зміни дадуть змогу НЕК «Укренерго» укладати договори з переможцями конкурсу за підсумками проведення засідання актуалізованого складу комісії.

Кабінет Міністрів України вніс зміни до Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок, якими продовжив строк експлуатації таких енергетичних потужностей. Рішення прийнято для гармонізації національних актів з міжнародними зобов’язаннями України як члена Енергетичного співтовариства та забезпечення достатності генеруючих потужностей в умовах енергетичного терору росії й формування необхідних резервів.

Реалізація НПСВ передбачалася як перехідний етап до повного виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань щодо зменшення та запобігання промисловому забрудненню і впровадження європейських стандартів та вимог до роботи великих спалювальних установок. Згідно з ними, зокрема щодо імплементації директиви Європейського парламенту і Ради 2010/75/ЄС про промислові викиди, вже наприкінці цього року деякі великі спалювальні установки в Україні мали б припинити роботу. Проте з огляду на важливість зміцнення енергетичної безпеки України в умовах постійних атак росії 18 грудня Рада міністрів Енергетичного співтовариства розглянула звернення Міністерства енергетики України та погодила відповідні відступи для України. Енергетичне співтовариство дозволило Україні продовжити експлуатацію великих спалювальних установок, внесених до НПСВ, на період воєнного стану, але не пізніше 31 грудня 2028 року.

Тож рішення дасть змогу забезпечити балансову надійність енергосистеми та безперебійне виробництво електричної і теплової енергії для об’єктів критичної та соціальної інфраструктури зокрема в умовах опалювального сезону та атак ворога на об’єкти енергетики, які тривають. Воно дозволяє операторам великих спалювальних установок уникнути передчасного зупинення окремих енергоблоків ТЕС і ТЕЦ, а також позитивно позначається на ринковому середовищі, достатності генеруючих потужностей та зміцненні енергетичної безпеки держави.

Уряд ухвалив рішення, яким посилюється державний контроль у галузях електроенергетики та теплопостачання в умовах воєнного стану. А саме вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів від 13 березня 2022 року №303, що дає змогу Державній інспекції енергетичного нагляду України повноцінно здійснювати заходи державного енергетичного нагляду (контролю). Відповідно до рішення Держенергонагляд зможе контролювати дотримання вимог законодавства в галузях електроенергетики та теплопостачання щодо всіх суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у цих галузях, зокрема виробників електричної енергії, оператора системи передачі та операторів системи розподілу, теплопостачальних підприємств у порядку, визначеному Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», протягом усього періоду воєнного стану.

Необхідність таких змін зумовлена зростанням кількості технологічних порушень та аварійності на об’єктах енергетичної інфраструктури.

Задля запобігання порушенням режиму роботи об’єднаної енергетичної системи України або її окремих частин внаслідок дефіциту потужності та електроенергії, зниження частоти, порушення режиму допустимих перетоків і перевантаження мережних елементів Держенергонагляд матиме змогу проводити перевірки суб’єктів електроенергетики та теплопостачання, зокрема в частині своєчасного виявлення можливих організаційно­технічних передумов виникнення порушень у роботі об’єктів електроенергетики та теплопостачання і розроблення організаційно­технічних заходів для запобігання аварійним ситуаціям у роботі відповідного обладнання в майбутньому.

Реалізація Держенергонаглядом відповідного державного нагляду (контролю) забезпечить підвищення відповідальності суб’єктів господарювання за дотриманням вимог законодавства та нормативно­правових актів, норм і правил у частині технічного стану об’єктів електроенергетики та теплопостачання, організації експлуатації, забезпечення надійного постачання електричної і теплової енергії.

Управління держборгом: мінімізація ризиків

Кабінет Міністрів схвалив Середньострокову стратегію управління державним боргом на 2026—2028 роки — документ, який розробило Міністерство фінансів для системної оцінки поточного стану і динаміки державного боргу, визначення цілей і завдань боргової політики на середньострокову перспективу та оптимізації боргової структури з огляду на витрати й ризики.

Спричинене повномасштабною війною істотне збільшення видатків державного бюджету на оборону призвело до різкого зростання бюджетного дефіциту. Як наслідок, обсяг державного боргу значно зріс, і в таких умовах основною метою управління державним боргом стала мінімізація довгострокових ризиків від такого зростання.

Стратегія визначає три головні цілі боргової політики на 2026—2028 роки:

збільшення частки грантів та іншого не боргового фінансування для забезпечення фінансування державного бюджету;

зменшення боргових ризиків шляхом зменшення вартості боргу, подовження строків погашення боргових зобов’язань і оптимізації їхньої структури;

підтримка відносин з інвесторами та стимулювання розвитку внутрішнього ринку державних облігацій як інструменту відновлення економіки.

Згідно зі стратегією, Україна продовжує працювати над зменшенням головних боргових ризиків. Ризик рефінансування знижується завдяки подовженню строків обігу ОВДП, залученню пільгових ресурсів та проведенню операцій з управління боргом. Валютний ризик залишається значним через високу частку боргу в іноземній валюті, тому стратегічний пріоритет — поступове збільшення частки гривневих запозичень у довгостроковій перспективі. Процентний ризик низький завдяки значній частці довгострокового пільгового боргу з фіксованою ставкою. Ризики за умовними зобов’язаннями перебувають під контролем: скорочується обсяг кредитів під державні гарантії, а реструктуризацію державних деривативів щойно було успішно завершено.

Ухвалення стратегії — важливий крок для фінансової стійкості України, оскільки забезпечує передбачуваність боргової політики, посилює довіру міжнародних партнерів та інвесторів і формує чіткі орієнтири для управління державним боргом у воєнних умовах.

Прийняття стратегії — також зобов’язання України перед ЄС у межах Ukraine Facility: пункт 2.6 Плану України визначає необхідність реформування системи управління державними фінансами, зокрема з оновлення боргової стратегії.

Завжди зі зв’язком

Уряд змінює правила роботи пунктів незламності, щоб кожен українець залишався на зв’язку навіть під час блекаутів. Тепер кожен пункт зобов’язаний мати енергонезалежний інтернет через технологію xPON або термінали Starlink. Це гарантує, що попри відімкнення світла можна зателефонувати рідним, скористатися держпослугами та отримувати важливі новини від ДСНС. Складна ситуація зі світлом в Одесі підтвердила: під час знеструмлень людям критично потрібен доступ до мережі, але в пунктах він є не завжди. Коли зв’язок зникає, держава часто дізнається про це зі скарг у соцмережах, а не із системи.

Пункти незламності матимуть або оптоволоконний інтернет хPON (працює без світла до 72 годин), або супутниковий зв’язок Starlink (виручає там, де немає кабельних мереж).ККожна точка матиме цифрову адресу. Це дасть змогу автоматично перевіряти роботу мережі в конкретному пункті. Якщо зв’язок зникне, реакція буде миттєвою.

Без зв’язку пункт незламності — це просто тепле приміщення. З інтернетом — це доступ до держпослуг, новин та координації з екстреними службами.

Рівний доступ до держпідтримки

З ініціативи Мінветеранів Кабінет Міністрів вніс зміни до Порядку встановлення зв’язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я (постанова уряду №306). Завдяки цьому рішенню розширено можливості для встановлення зв’язку інвалідності з пораненнями або іншими ушкодженнями здоров’я, яких цивільне населення зазнало внаслідок агресії російської федерації. Відтепер статус особи з інвалідністю внаслідок війни можуть отримати не лише цивільні, які постраждали на територіях, підконтрольних Україні, а й ті українські громадяни, які зазнали поранень на тимчасово окупованих територіях.

Підстава для надання статусу — рішення відповідної міжвідомчої комісії, утвореної при Мінветеранів, і витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Для дітей до 18 років рішення ухвалюватимуть на основі висновку лікарсько­консультативної комісії. За бажанням заявника видаватимуть відповідне посвідчення.

Ухвалені зміни встановлюють справедливість щодо цивільних українських громадян, які отримали інвалідність внаслідок агресії російської федерації, незалежно від місця перебування. Вони гарантують рівний доступ до державної підтримки для всіх постраждалих, зокрема для тих, хто зазнав такого поранення на тимчасово окупованих територіях.

Усі громадяни України повинні бути соціально захищені внаслідок агресії російської федерації проти України, а процедура отримання статусів має бути максимально спрощеною. Саме на це спрямовано зміни. Держава працює над спрощенням процесів оформлення документів та їх опрацювання передовсім через їх цифровізацію.