Успішність функціонування територіальних громад значною мірою залежить від якісного управління фінансами. Наявність на території громади економічно активних суб’єктів підприємницької діяльності, достатня кількість кваліфікованих трудових ресурсів, розвинена промислова та соціальна інфраструктура — все це сприяє наповненню місцевого бюджету. Наявність достатніх ресурсів — запорука того, що територіальна громада має змогу надавати якісні та різноманітні послуги жителям, реалізовувати соціальні й інфраструктурні проєкти, створювати умови для розвитку підприємництва, залучення інвестиційного капіталу, фінансувати інші заходи для всебічного поліпшення умов проживання.
Під лежачий камінь вода не потече
Без чіткого бачення реального стану справ і перспектив на майбутнє навряд чи можна вибудовувати бодай якісь плани розвитку. Це чітко усвідомлюють на Харківщині, як і в усіх громадах країни. Почасти, на думку начальниці фінансового відділу Кегичівської селищної ради Олени Тарасової, розв’язання цієї проблеми закладено в Бюджетному кодексі, в якому з початку цього року введено норму про планування середньострокового періоду.
«Цей процес після отримання громадами бюджетної декларації лише розпочався. Прогнозування на найближчі три роки створить хороше підґрунтя для реалізації заявлених проєктів. Адже всі розрахунки заздалегідь надходитимуть до фінвідділів громад, їх ретельно перевірятимуть та узгоджуватимуть із головними розпорядниками», — розповідає Олена Тарасова.
Однак як стверджують експерти, цього для розроблення тактики і стратегії розбудови громад, визначення ресурсних резервів наповнення місцевих бюджетів недостатньо. Особливо коли йдеться про недавно створені громади, які потребують фахової підтримки й допомоги, бо вже сьогодні від них можна почути про неможливість виконання їхнього бюджету. У регіоні такі побоювання існують аж у п’яти громадах. І це тому, на думку фахівців, що тут не бачать можливостей, за рахунок яких можна наповнити місцеві бюджети.
Допомогти передовсім таким громадам, а з часом і всім громадам Харківщини взялася обласна рада разом із фахівцями програми «U-LEAD з Європою» та податковою службою регіону. Податківці активно впроваджують принцип партнерських відносин і спрямовують зусилля на сприяння трансформації й розвитку територіальних громад, залучення додаткових резервів до наповнення місцевих бюджетів.
За словами начальника Головного управління Державної податкової служби Харківської області Артема Єфремова, податківці активно спілкуються з головами всіх громад Харківщини. Після звернення Печенізької та Зачепилівської громад із проханням допомогти у розробленні та реалізації механізмів наповнюваності бюджету ініціювали започаткування пілотного проєкту зі створення фінансових паспортів громад. Першопрохідцями у цьому починанні стали ці дві громади, до яких висловила бажання приєднатися і Краснокутська.
«Ми тісно співпрацюємо з багатьма державними органами і органами місцевого самоврядування. У це коло входить, безперечно, і податкова служба області, працівники якої не раз нам допомагали, надаючи консультації й поради. А вони дуже потрібні, бо хоч громаду й було сформовано ще 2016-го, дооб’єднання відбулося лише рік тому. Це спричинило багато питань і проблем, зокрема про декларування землі одноосібників, ревізії землі, земельну реформу, передачу об’єктів державної форми власності в комунальну.
Коли від ДПС надійшла пропозиція взяти участь у пілотному проєкті, наша громада відразу пристала на неї. Дуже хочеться добитися ефективнішого наповнення нашого бюджету. Націлені брати участь в усьому, що допоможе розвитку громади, щоб вона була спроможною. Під лежачий камінь, як відомо, вода не тече», — розмірковує голова Зачепилівської громади Олена Петренко.
Від надр і до хмар
За задумом ініціаторів, до паспорта громади має входити найвичерпніша інформація.
«У ньому буде інформація від надр до хмар. Потрібно враховувати все: нафту, газ, пісок, глину, гравій, землю, урожай, ліс, водойми, все, що здають в оренду тощо.
Основне питання для перегляду нині — земля. Ми створили карту Харківської області із зазначенням на ній земельних ділянок, прив’язали її до публічної кадастрової карти. Працюємо із програмістами, щоб усе це оцифрувати. Хочемо перед собою поставити часові межі, щоб, наприклад, до 1 жовтня 2021 року всі ми розуміли, що відбувається в територіальних громадах і з якими показниками бюджету вони заходять у наступний рік», — пояснив Артем Єфремов. Він наголосив, що представники облради та Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області попросили, щоб до цього проєкту внесли і ті п’ять громад, які вже говорять про невиконання бюджету.
Позицію головного податківця регіону поділяє голова постійної комісії облради з питань бюджету Людмила Немикіна. Вона вважає цілком можливим і доречним в умовах фінансової децентралізації створення фінансових паспортів громад. За її словами, це дасть змогу показати громадам їхні ресурси та можливості наповненості дохідної частини місцевих бюджетів, бо, на жаль, не всі громади відчувають нюанси можливостей зміни бази оподаткування або введення додаткових податків.
«Щоправда, перед цим їх слід погодити з бізнесом. Потрібно, щоб і бізнесу було комфортно працювати на цих територіях, і громади мали змогу розвиватися», — підкреслила Людмила Немикіна.
Артем Єфремов переконаний, що впровадження фінансових паспортів громад стане дієвим чинником у боротьбі з тіньовим підприємництвом, яке завдає шкоди не лише державі, а й передовсім громадам. За його словами, місячний обсяг фінансового поля Харківщини становить 60—100 мільярдів гривень, а податківці адмініструють тільки приблизно 40—45 мільярдів гривень. Він підкреслив, що майже 40% землі сільгосппризначення на Харківщині залишається в тіні. А це означає недоотримання податків на землю, врожай, податку на прибуток, які не потрапляють до бюджетів громад.