Нещодавно селище Сад під Сумами, де розташований Інститут сільського господарства північного сходу НААН, на три дні стало конопляною столицею. Саме тут зібралися численні представники організацій, установ, підприємств, сільськогосподарських структур, де культивують цю надзвичайно корисну та вигідну з усіх точок зору культуру. Свого часу коноплі зарахували до так званих наркотичних, розпочавши нещадну і значною мірою бездумну боротьбу. Хоч у десятках країн зуміли відокремити зерно від полови, успішно розвиваючи промислове виробництво конопель посівних.
На щастя, в Україні на державному рівні вчасно схаменулися і взялися за справу. Одними з перших — в Інституті сільського господарства північного сходу НААН, де знають справжню ціну конопляній істині. За словами директора інституту Віктора Кабанця, настав час не тільки збирати каміння, а й закладати нову сучасну основу перспективного економічного напряму не лише в агропромисловому виробництві, а й інших галузях державного господарського комплексу. Бо як переконує європейська та світова практика, із промислових конопель господарі мають величезний економічний зиск, не кажучи про розвиток відповідних галузей.
Коноплі із Саду
Якби з десяток років тому хтось сказав, що саме Інститут сільського господарства північного сходу НААН стане одним з ініціаторів відродження коноплярства, навряд чи хтось повірив би. Але аграрні зорі зійшлися саме так. Вочевидь тому, що свого часу Віктор Кабанець очолював відомий в Україні й світі Глухівський інститут луб’яних культур НААН, де мають багаторічні конопляні традиції. Інше — пошук нових шляхів підвищення економічної ефективності наукової роботи. Адже промислові коноплі — саме та культура, що не забариться з конкретною відповіддю. Позаторік інститут із Саду отримав відповідну ліцензію і вже впродовж двох років виробив майже 40 тонн високоякісного насіння, левову частку якого реалізував численним партнерам. Цього року під конопляні насіннєві ділянки відвели 19,5 гектара, завдяки чому розраховують одержати близько 20 тонн високоякісного насіння сорту глесія. Це дасть змогу розширити масиви під культурою до тисячі гектарів, що стане одним з аграрних пріоритетів наукової установи.
Водночас науковці наполегливо розробляють нові екологічно орієнтовані сортові технології вирощування посівних конопель, затребувані в Україні й за її межами. Це підтверджують авторитетні учасники фестивалю з Литви — співвласники агрофірми Solaria Владас-Жонас Хацкевічюс та Вітаутас Даніла. За їхніми словами, Литва давно зробила рішучі практичні кроки стосовно вирощування та переробки промислових конопель і вже має незаперечні успіхи. І цілком закономірно, що Україна надолужує згаяне. Приклад цього — науково-практичний фестиваль у Саду. Як повідомили литовські гості, їм імпонують стиль і методи роботи колег із Сумщини, де працюють професійно. Тож балтійські гості задоволені, що в Україні мають таких партнерів, і переконані: співпраця триватиме й надалі.
Несподівано смачно, неповторно і поживно
Чи багатьом доводилося смакувати продуктами із промислових конопель? Наприклад кексами, виготовленими з додаванням відповідного борошна, чи конопляно-гречаним медом або халвою? Не кажу про олію із запашним хлібом, виготовленим на основі конопляного борошна. А ось власкору «УК» випала така нагода. Без перебільшення: смакота! Аромат і смак настільки неповторні, що може здатися: на столі нечуваний-небачений делікатес із далеких країв-країн. Але це зовсім не так, бо таке харчове диво росте і готують його поряд, на сумських землях, слобожанських харчових підприємствах, де збагнули й оцінили значення кулінарних новинок. Тож до яток і прилавків швиденько вишикувалися вервечки з дорослих і дітей. Бо, за визначенням медиків, такі харчі надзвичайно корисні всім, звісно, в розумних межах. На жаль, поки що ця продукція в торговельній мережі представлена вельми скромно. І на це є причини — суб’єктивні та об’єктивні. Однак як переконаний директор департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр Маслак, промислові коноплі в області й Україні мають величезну перспективу як високорентабельний бізнес. І не за горами часи, коли поряд із традиційними харчовими продуктами щоденного вжитку з’являться нові, виготовлені на основі промислових конопель.На Сумщині вже працюють структури переважно в поліській зоні — у Глухівському, Ямпільському районах, де не лише вирощують, а й переробляють цю культуру, пропонуючи покупцям хліб, олію, мед, кекси, халву тощо. А що казати про інші сфери використання конопель, починаючи від волокна і закінчуючи суцвіттями із листям?
Одне слово, фестиваль став діловим поштовхом справі, яка неодмінно матиме практичне продовження — економічне, промислове, екологічне і, звісно ж, смачне.
ДОВІДКА «УК»
Коноплі посівні (Cannabis sativa L.) вирізняються унікальністю за біологічними особливостями й господарським використанням. Останніми роками конопляну продукцію застосовують у харчовій, будівельній, текстильній, енергетичній, целюлозно-паперовій, фармацевтично-косметичній та інших галузях. Відомо понад 20 тисяч найменувань виробів з посівних конопель, і день у день сфера використання продукції розширюється.Ґрунтово-кліматичні умови України сприятливі для вирощування конопель посівних, потребуючи впровадження нових сортів та агроприйомів для підвищення врожайності та якості волокна й насіння.