Однією з яскравих аграрних візитівок Сумщини тривалий час залишаються коноплі. Саме тут, на Слобожанщині, їх почали культивувати одними з перших в Україні, а нині значною мірою завдяки традиційному Hemp Fest, що вшосте пройшов на базі Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН в селі Сад під Сумами, лідирують серед областей, здобувши світове визнання за наукові розробки.

Інститут має ліцензію на вирощування посівних конопель. Цього року площі під насінницькими посівами розширили до 80 гектарів і вже отримали замовлення більш як на 100 тонн високоякісного насіння нового сорту «софія». Водночас науковці розробили сучасні оптимізовані екологічно орієнтовані сортові технології вирощування культури, які використовують в Україні та  багатьох інших країнах.

Маркер економічної відбудови

Нині на території регіону функціонують дві великі наукові установи, які задають виробничий тон у галузі: Інститут луб’яних культур НААН у Глухові — єдина в Україні спеціалізована наукова установа, де займаються селекцією конопель, та вищезгадуваний інститут.

Під коноплі в області останніми роками відводять від 290 до 310 гектарів, налагоджено насінництво, створено міцну переробну базу, що слугує надійним фундаментом її економічної ефективності. Як і торік, в умовах воєнного стану в семінарі взяли участь представники столиці й 13 областей: Одеської, Харківської, Рівненської, Житомирської, Черкаської, Чернігівської та інших. Не тільки виробники та переробники, а й представники малого, середнього і великого бізнесу. Стосовно останніх, то це наочний приклад, що коноплі неухильно торують економічну дорогу на нинішній ринок, слугують істотним фінансовим важелем, за допомогою якого можна і потрібно відновлювати національну економіку. 

Для Сумщини як прикордонного регіону це особливо важливо, адже за останні місяці частина місцевого бізнесу, зокрема великого, з відомих причин повністю або частково перемістила свою діяльність до більш безпечних регіонів країни. А як бути економіці області? Чекати занепаду?

Аж ніяк. Саме коноплі як перспективна культура мають бодай частково заповнити спорожнілі промислові ніші, стати сучасним маркером економічного відновлення. Адже запуск нових підприємств, переробних ліній тощо неодмінно передбачає створення додаткових робочих місць, відрахування до бюджетів різних рівнів, Пенсійного фонду тощо, а назагал — відродження місцевих територій, підтримку об’єктів інфраструктури, інші переваги, ціна яких у важких воєнних умовах неймовірно зростає.

Конопляний тандем Кабанців

Ці аргументи цілковито підтримує і поділяє директор Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН доктор сільськогосподарських наук Віктор Кабанець, який очолює науковий заклад більш як 10 років. До цього працював у Сумському національному аграрному університеті, директором Інституту луб’яних культур НААН, де також активно культивував коноплі, захистивши спочатку кандидатську, а нещодавно докторську дисертації саме на цій культурі. Батьковою науковою дорогою пішов син Віталій, нині завідувач відділу селекції та насінництва інституту, тема кандидатської дисертації якого також, умовно кажучи, конопляна.

Саме родині Кабанців належить ідея започаткувати Hemp Fest, до практичної реалізації якої долучилися дружина Віталія Лариса, її сестра Тетяна Осадча, начальник відділу культури Дубов’язівськї ОТГ на Конотопщині: свого часу гуртом розробляли перші сценарії, популяризували захід, залучаючи нових учасників. Упродовж шести років за активної підтримки колективу інституту семінар­фестиваль значно розширив тематичні й географічні обрії й нині він в почесному переліку значущих заходів на Сумщині.

Один зі знакових практичних результатів — новий сорт конопель «софія», виведений у Саду, над яким працювали Віктор і Віталій Кабанці, молодший науковий співробітник відділу селекції та насінництва інституту Віктор Півторайко. А назвали його так на честь однієї з наймолодших представниць третього покоління династії Кабанців — онучки і доньки Софії, якій нині дев’ять років. І хтозна, як у майбутньому складуться справи на дослідних полях у тата, дідуся та їхніх колег, адже у дівчинки є молодша сестричка Катруся.

Як наголошує директор департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр Маслак, так інститут у Саду став масштабним науково­дослідним і практичним майданчиком для всіх, хто цінує й розуміє значення конопель у повсякденні. Порівняно з першими фестивалями та семінарами цьогорічний виокремлювався географічним розмаїттям і участю представників не лише малого та середнього, а й великого бізнесу, що стало економічним індикатором уваги до цієї культури.

Від теорії до практики

Триденний семінар передбачав різнопланову програму для учасників, завдяки чому вони в комплексі ознайомилися з набутками садівських коноплярів. Зокрема, на трьох локаціях ішлося насамперед про коноплярство в умовах війни та відбудови України, аспекти діяльності науково­дослідницьких центрів і контролюючих органів, асоціацій та інших об’єднань, переробне обладнання, медичний напрям, продукти переробки стебла і зерна.

Під час практичної частини «Посівні коноплі — від сівби до переробки» учасники побували на доглянутих плантаціях, де господарі провели тематичні майстер­класи.

Звісно, це не означає, що в конопляному секторі без проблем — вони є, і доволі значні. Одна з них стосується нестачі законодавства, яке б чітко регулювало і класифікувало ненаркотичні коноплі. Це активізувало б розвиток галузі, відкривши перед аграріями ширші перспективи і можливості.  

Про смаки не сперечаються. Якщо смачно

Галузі застосування конопель за останні роки настільки розширилися, що простіше назвати ті, де їх немає. А наочним прикладом під час семінару слугувала виставка­продаж виробів, харчових продуктів, напоїв тощо з коноплями.

Представники ТОВ «Сумикамволь» пропонували полотно неткане з волокон (коноплепон) різної щільності, котонізоване волокно (котонін), трикотажну, ткацьку та акрилову пряжу, шкарпетки, гетри, подушки, матраци, килимки тощо. Виробники харчової продукції — халву, печиво, батончики, хлібці, цукерки, олію, борошно, насіння… Випало дегустувати навіть конопляне молоко та смузі з банановим, шоколадним та апельсиновим наповнювачами.

Таки справді про смаки не сперечаються, адже запропоновані наїдки і напої смачні й до того ж надзвичайно корисні.

І красиве, і корисне, і потрібне

Як наголошують учасники семінару, кожна зустріч у Саду відкриває нові аспекти розвитку коноплярства, стає своєрідним його барометром. Ось як оцінюють підсумки цьогорічного Неmp Fest.

Іларіон ЯРОШЕНКО,
доцент кафедри фармації Української військово­медичної академії (м. Київ), кандидат фармацевтичних наук:

— Для мене це шостий приїзд до Саду, тобто я не пропустив жодного фестивалю чи семінару. І щоразу відкриваю для себе щось нове, цікаве, корисне, а головне — потрібне. Цього разу звернув увагу на зрослу зацікавленість коноплярством представників бізнесу. Ця тенденція, яку потрібно підтримувати і розвивати, вселяє надію. Адже в умовах відбудови саме цей економічний сегмент відіграє надзвичайно важливу роль.

Валентин ТРАЧОВ,
президент компанії КТК (м. Одеса):

— Наша компанія спеціалізується на вирощуванні медичного канабісу в закритих приміщеннях. Маємо представництва в Канаді, Північній Македонії, Ізраїлі, Болгарії, інших країнах, плануємо розширити виробництво і посіяти технічні коноплі на 400 гектарах. Це дасть змогу створити понад 200 робочих місць, збільшити відрахування до бюджетів. Семінар допоміг з’ясувати питання, що неодмінно допоможе в подальшій роботі.

Юрій КРОЛЬ, Володимир ЯКИМЧУК,
представники Саnna Club (м. Луцьк):

— Нещодавно в обласному центрі Волині організували хаб­магазин, у якому покупці можуть придбати товари косметичної групи, харчові продукти, виготовлені з додаванням конопель. Це олія, борошно, насіння, протеїн, креми, парфуми, лаки... Коло їхніх прихильників стає дедалі ширшим. А в Саду впевнилися, що ми на правильному шляху, який варто продовжувати й урізноманітнювати.

Віктор ЛУЦЮК,
заступник генерального директора ПрАТ «Володарсько­Волинський льонозавод» (Житомирська область):

— З інститутом співпрацюємо порівняно недавно, однак результативно. Нині відповідно до укладеного контракту закуповуємо насіння сорту «софія», адже плануємо розширити площі під коноплями до тисячі гектарів. Дуже корисний семінар — зустрівся і поспілкувався з десятками колег з різних куточків України.

Ірина ЛАЙКО,
завідувачка відділу Інституту луб’яних культур НААН (м. Глухів), доктор сільськогосподарських наук:

— У галузі коноплярства працюю понад 40 років, маю тісні контакти з колегами із Франції, Казахстану, Китаю, Польщі, Литви… Однак семінари в Саду особливі, тут збираються фахівці з усієї України. І цього разу розглянули широкий спектр питань, зокрема про прогалини в державному законодавстві на предмет розмежування медичних і технічних конопель. З великими потугами рухається урядовий законопроєкт №7457. Однак, як кажуть, крапля камінь точить: колись і Україна матиме законодавчу базу, як у Європі.