ГРАНІТ НАУКИ
5 -
8 класи писатимуть підсумкові контрольні, а в старших зникнуть
"зайві" предмети
З 10 по 20 травня учні 5-8 класів напишуть підсумкові контрольні роботи з української мови, математики, історії України, іноземної мови та російської - для російськомовних шкіл. У Міносвіти запевняють, що такі випробування для школярів - звична практика, а цьогорічна державна підсумкова атестація лише матиме визначений зміст та форму проведення, єдині для всіх навчальних закладів.
Хто платитиме за контрольні?
За результатами робіт у МОН визначать якість знань, рівень засвоєння учнями навчального матеріалу, передбаченого Державним стандартом базової загальної середньої освіти. Ці відомості освітяни використають при підготовці проекту нового Державного стандарту змісту освіти. Щоб учні якнайкраще показали свої знання і отримали хороші оцінки, треба одразу після весняних канікул ретельно підготуватися, повторити пройдений матеріал. Перевіряти й оцінювати контрольні будуть учителі-предметники за місцем написання - безпосередньо в школах. Причому для учнів - представників нацменшин обласні інститути післядипломної педагогічної освіти розробляють варіанти завдань з математики та історії України мовою навчання.
Проте керівництво деяких шкіл чомусь повідомляє вчителям і батькам, що контрольні завдання для учнів будуть платними. "На педраді директор сказав, що зошити із завданнями коштуватимуть від 25 грн з кожного предмета", - розповідає вчителька однієї зі шкіл Донеччини Наталія Іванівна. "Крім того, педагоги настійливо рекомендують нам купувати спеціальні посібники для підготовки до цих контрольних робіт. Один примірник коштує 40 грн, а треба купити чотири", - говорить тернопільчанка Оксана, мама учня 7 класу.
За роз'ясненням "УК" звернувся до Департаменту загальної, середньої та дошкільної освіти МОН. Там запевнили, що вперше чують про подібну комерцію на місцях. "Переконаний, що це не так. Ми розсилатимемо контрольні завдання до кожного навчального закладу, а якщо не вдасться надрукувати всі завдання, направлятимемо їх в електронному вигляді, - пояснює директор департаменту Олег Єресько. - Тож ці сторінки доведеться лише роздрукувати. Навчальні заклади зможуть це зробити і за власний рахунок. Тому не бачу причини ажіотажу навколо цього питання. Адже зазвичай щороку міські та районні управління освіти проводять директорські контрольні, у кожній школі навчальний рік закінчується підсумковими контрольними роботами. Цього року вони просто проводитимуться за єдиними завданнями. Це дасть можливість подивитися, наскільки реалізується старий стандарт, проаналізувати, що саме слід врахувати при розробці нового: щось розширити, а якісь теми, можливо, взагалі вилучити. Таким чином поліпшимо новий стандарт основної школи. Це навіть не перевірка закладів освіти, а тих тем, які нормально подані в навчальних програмах і які подані недостатньо. І щоб не перенапружувати і освітян, і дітей, не проводити додаткового дослідження за допомогою міських та районних контрольних робіт, ми вирішили просто поєднати ці два процеси. З одного боку, управлінням освіти не потрібно нічого вигадувати, з другого - педагоги побачать єдині вимоги, оскільки в тих чи інших управліннях освіти вони різняться".
На геометрії гав не ловитимуть
Також у відомстві збираються скоротити кількість дисциплін для старшокласників. Вони тепер не зубритимуть усе підряд - замість 11-18 предметів вивчатимуть 8-9. Які саме предмети стануть "зайвими", освітяни поки не уточнюють, але пояснюють: саме обраний учнем профіль навчання визначить у старших класах кількість уроків з тієї чи іншої дисципліни.
За словами міністра освіти і науки, молоді та спорту Дмитра Табачника, старшокласники в кращих європейських школах вивчають не більше 8-9 дисциплін. "На сьогодні наші 11-класники мають 18 предметів, гімназії за рішенням педагогічного колективу, погодивши з батьківським самоврядуванням, можуть збільшити кількість дисциплін ще на дві-три, а то й чотири, - говорить міністр. - Чи можна підвищити якість освіти, якщо дитина однаково приділятиме увагу 20-22 предметам?" Відтак у міністерстві не бачать іншого шляху, як зробити старшу школу профільною.
В Україні така система стартує, лише коли буде затверджений державний стандарт: над ним триває робота. Нещодавно Національна академія педагогічних наук надала концепцію Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти для громадського обговорення - з її текстом можна ознайомитись на офіційному сайті МОН та надіслати свої зауваження і пропозиції.
Профільна школа матиме кілька напрямів: математичний, природничий, медико-біологічний, гуманітарний та ін. У проекті концепції сказано, що стандарт має унормувати співвідношення між обов'язковими навчальними годинами і тими, які обиратимуть учні - орієнтовно у відношенні 50 на 50. Вибір школяра буде зумовлений його здібностями, нахилами, навчальними можливостями і орієнтований на майбутню професію. "Якщо ви обираєте фізико-математичну школу, для вас у старших класах обов'язковими будуть алгебра, геометрія, астрономія тощо. Оберете природничий напрямок - домінуватимуть хімія, біологія, анатомія, натомість буде значно менше уроків з географії та історії. Це дасть можливість підвищити якість освіти", - пояснює міністр.
Подумали в міністерстві і про те, як функціонуватимуть профільні школи в сільській місцевості. Адже здебільшого сільська школа не може забезпечити підготовку учнів за всіма напрямками профільної підготовки, але, скажімо, за двома зможе. А завдяки шкільним автобусам старшокласників підвозитимуть до тих сільських шкіл, де вони здобуватимуть профільну освіту.
ПРЯМA МOВA
- За кілька місяців концепцію треба обговорити і, думаю, до кінця року буде підготовлено абсолютно новий Державний стандарт. А далі вже постане питання про його впровадження. У Великобританії це забрало три роки, в Росії - два, тож шукатимемо найоптимальніші варіанти, - зазначає Дмитро Табачник.