Посівна на Черкащині завершилася, а вже наприкінці червня — на початку липня планують розпочати жнива. Цьогоріч, крім випробувань, пов’язаних з війною, аграріям довелося долати й наслідки водопілля. Частина земель були довго затопленими, тож фермери не могли вчасно розпочати роботи в полі.

Велика вода наробила шкоди

На Черкащині наприкінці травня підтопленими ще залишалися два будинки, п’ять дворів, понад 30 гектарів полів, повідомив начальник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець. Засновник селянсько-фермерського господарства «Златополь» в селі Дмитрівка Золотоніського району Василь Драч розповів, що таке водопілля в околицях Дмитрівки та сусідніх сіл востаннє було 53 роки тому.

«Тоді натерпілися лиха і люди з навколишніх поселень, і колгоспи, зазнали змін прилеглі до річки Супій та верхів’я Кременчуцького водосховища місцини, — поділився аграрій.

— Струмки талої води потекли в Супій, річка переповнювалася й невдовзі вийшла з берегів. Несподівані води заливали луки, пасовища, поля, людські городи й садиби. Цьогорічне лихо теж стало несподіваним. Річка Супій із берегів не виходила, біда до жителів Матвіївки, Дмитрівки та інших придніпровських сіл Черкащини прийшла з верхів’я Кременчуцького водосховища. Скиди води з Київського, а потім і з Канівського водосховищ призвели до часткового затоплення заплави та прируслових масивів верхів’я Кременчуцького водосховища».

Частина земельних площ у Дмитрівці ще донедавна була залитою. Багато людей не могли вчасно засадити городи, бо довго стояла вода. Ґрунт на багатьох присадибних ділянках перенаситився вологою.

«На землях, які обробляє наше господарство, підтоплених повінню, вода залила 40 гектарів площ озимого ріпаку, 17 гектарів озимої пшениці, 22 гектари посіяного соняшнику, 23 гектари незасіяної ріллі та 31 гектар сіножатей і пасовищ, — розповів син Василя Драча Володимир. — За попередніми підрахунками, це підтоплення завдало лише на ріпаковому полі збитків на понад 300 тисяч гривень. Майже 200 тисяч гривень може становити збиток, завданий ділянці озимої пшениці. Така сама сума збитків і на полі, засіяному соняшником».

На біду, яка спіткала фермерську родину, відгукнулися друзі із Черкащини та сусідньої Київщини — вони поділилися насінням гречки та проса. У зв’язку з підтопленням орендованих земель Володимир і Світлана Драчі звернулися із проханням до Золотоніської районної військової адміністрації та виконкому Новодмитрівської сільської ради. Однак ті не поспішають створювати комісію, щоб скласти акт та зафіксувати завдані збитки.

Погода на гарний урожай 

За словами аграріїв, друга посівна під час війни стала навіть складнішою за першу. Причина цього — зростання цін на добрива, посівний матеріал, пальне тощо. А на зерно, яке продають за кордон, ціна не зростає, тож у багатьох бракує обігових коштів. Але опускати руки ніхто не збирається.

«Спочатку посіяли ярий ячмінь, потім — кукурудзу й соняшник, уже пізніше взялися сіяти гречку й сою, — розповів керівник агрофірми «Маяк» Олексій Васильченко. — Після рясних весняних дощів був період з нестачею опадів, тож тепер доводиться рятувати рослини з допомогою штучного дощу. Сучасна поливальна техніка стоїть посеред поля і запускається з комп’ютера. Цьогоріч сіяли й уночі, а через тривоги не працювала окрема надсучасна техніка — зникав сигнал, коли летіли ракети й шахеди та працювала ППО».

Офіційно посівну на Черкащині завершено. Загалом в області засіяли мільйон 200 тисяч гектарів полів. Посадовці вже ламають голову, як допомогти агровиробникам збути вирощене. Попри складний та аномально пізній початок осінньої посівної кампанії на Черкащині, агрометеорологічні умови зими й весни виявилися сприятливими для озимини. За спостереженнями агрометеорологів області, на посівах озимої пшениці на більшості площ триває ріст стебла та формування колосу. Місцями розпочалося колосіння. Фактичний стан посівів та наявні запаси продуктивної вологи у ґрунті дають підстави для формування високого врожаю.

Ростиме картопля з Нідерландів

Торік продовольча безпека українців була під загрозою. Польські друзі, зокрема Fundacja Rozwoju Regionw, відреагували миттєво: з-за кордону передали у громади нашої держави 350 тонн картоплі. Завдяки їм вдалося підтримати сотні родин переселенців.

Цієї весни польські друзі знову підставили плече. Керівник фундації Рафал Томала надав 44 тонни голландської посадкової картоплі як благодійну допомогу: 22 тонни з них отримали громади Вінниччини і 22 тонни — жителі Черкащини. Урожай буде передано у громадські їдальні для харчування людей, які втратили власні домівки. А переселенці двох областей уже посадили картоплю на ділянках у громадах, які їх прийняли, інформують у БФ «МХП — громаді».

Тривають і заходи для посилення продовольчої безпеки в межах конкурсу «Сади для Перемоги». Так, Білозірська громада отримала від БФ «МХП — громаді» грантову підтримку на суму майже 250 тисяч гривень на реалізацію проєкту. За ці кошти придбали причіп до мінітрактора, овочеву сівалку, культиватор, посівний матеріал, засоби захисту рослин, добрива, банки для консервування. За кошти партнерів проєкту ТОВ «Черлис», ФГ «СТ-Агро», ФОП Міцук В.О. придбано два електричні автоклави, посівний матеріал насіння соняшнику, буряку та моркви. Конкурс «Сади Перемоги» частково фінансує уряд Канади, його реалізують у партнерстві з Міністерством аграрної політики та продовольства України для підвищення продовольчої безпеки громад, розвитку вирощування, переробки, зберігання вирощеної сільськогосподарської продукції.

На Черкащині в межах проєкту «Сади для Перемоги», крім картоплі, вперше посадили на території громад кавуни, кабачки, соняшник, огірки та цибулю. Загалом участь у проєкті беруть 29 громад області, розповів заступник голови обласної військової адміністрації Олександр Турченяк. Найактивніший Черкаський район, тут до програми долучилися 12 громад, у Звенигородському районі у цій програмі задіяно дев’ять громад, в Уманському — п’ять, у Золотоніському — три.

Насамкінець. За інформацією, яка прозвучала в ефірі «Єдиного телемарафону», 7 мільйонів гектарів угідь в Україні агровиробники не зможуть використовувати через війну, обробляють решту — 13 мільйонів гектарів. У більшості областей посівна завершилася, але на деокупованих територіях Херсонщини й  Харківщини ще сіють соняшник та інші культури, щоб виростити хоч щось. Однак хлібороби впевнені: попри всі негаразди Україна буде із хлібом, а урожай очікують не менший, ніж торік.