Цей край асоціюється із середньовічними замками, природними ресурсами, цілющими водами та історичними подіями. Тут зберігся дух середньовіччя. І на тих, хто прагне поринути в нього, відчути унікальну атмосферу Поділля, чекає незабутня подорож. Знайомство із краєм розпочнемо з обласного центру.

Місто-фестиваль

Для багатьох Хмельницький — місто базарів, але ближче знайомство з ним ламає цей стереотип. Мандрівку розпочніть з  центральної частини, де на будинках розмістили інформаційні таблички з QR-кодами. Зчитуючи їх, дізнаєтесь історію будівлі, знайдете підказку, де шукати наступну табличку. Так мимоволі  зануритесь у неймовірну пригоду, водночас пізнавальну й пошукову, і відчуєте атмосферу Хмельницького.

Неповторною фішкою міста став подієвий туризм. Протягом року тут проводять масштабні фестивалі, влаштовують свята для хмельничан і гостей.

Розвиваючи унікальну подільську кухню, шеф-кухарі привнесли в неї сучасні нотки. Лише у Хмельницькому можна спробувати шоколадні цукерки із хроном чи випити шампанського з чорнобривцями.

Не менш цікаве тут і  сучасне мистецтво. Понад  30 десятків унікальних скульптур із металобрухту, які створив Микола Мазур, розмістились у всьому місті. Найбільше — у сквері Тараса Шевченка і в парку Михайла Чекмана. Вони поєднали фантазію з реальністю і надзвичайно подобаються дітям.

Квітка на камені

Кам’янець-Подільський — одне з найстаріших і найкрасивіших міст України. Воно захоплює романтичним настроєм, тут легко дихається й мріється. Це місто фестивалів, лицарських турнірів, запашної кави. Кам’янець  називають містом семи культур: українців,  вірменів, поляків, турків, росіян, литовців та євреїв. Саме тут  сплелися звичаї, культура, архітектура цих народів.  Леся Українка назвала його квіткою на камені.

Знайомство з Кам’янцем розпочніть із площі Польський ринок біля міської Ратуші, а потім зверніть у колоритний Вір­менський квартал, дізнайтеся, чому ці фортифікаційні споруди було так важко взяти приступом. Обов’язково зайдіть у кафедральний костел святих апостолів Петра і Павла. У нього цікава історія. Спочатку цей храм був католицьким, потім став мечеттю, до якої прибудували 36-метровий мінарет. Після вигнання турків тут встановили бронзову Мадонну заввишки 3,5 метра, яка символічно стоїть на земній кулі й півмісяці. Відтоді собор знову став католицьким.  Розписував його 1860 року італійський художник Джованні Сампіні, у його стінах був скарб — знаменитий надгробок Лаури роботи скульптора Віктора Бродського.

Щоб насолодитись атмосферою нічного Кам’янця, зупиніться тут на ніч. Адже у місті є різні варіанти для проживання: від бюджетного до VIP-номерів. Вартість залежить від категорії номера. Ліжко-місце в хостелі коштує понад 200 гривень, номер у чотиризірковому готелі — 1620 гривень, апартаменти у середньому здають за 400—1700 гривень.

Від фортеці  до в’язниці

Прекрасний пам’ятник фортифікаційного архітектурного інтернаціоналізму — Кам’я­нецька фортеця, до якої веде Замковий (Турецький) міст. Прослуживши місту найнадійнішим оборонним форпостом протягом багатьох століть, нині це одна з найкрасивіших пам’яток архітектури України. Споруджено її у XVI столітті на місці давньоруських укріплень XI—XII століть. За всю історію фортецю вдалося взяти штурмом лише двічі: у 1393 році литовському князеві Вітовту і в 1672-му — туркам.

Після Другого поділу Речі Посполитої (1793) фортеця перейшла до росіян, і вони перетворили її на в’язницю. Одним з її в’язнів був Устим Кармелюк, керівник повстанського руху на Поділлі (1813—1835), якого ще називали українським Робіном Гудом.

Стара фортеця — візитівка Кам’янця-Подільського, відкрита для відвідувачів з 10:00 до 19:00. Вхід платний: 60 гривень для дорослих і 40 гривень для студентів та учнів, є змога замовити квест-екскурсії в нічний час.

Нагадуємо, що заповідник «Кам’янець» став одним із переможців всеукраїнського конкурсу «Сім чудес України».

Подільські Товтри

Поблизу Кам’янця-Поділь­ського є ще одне цікаве місце — залишки бар’єрного рифу, який колись лежав уздовж берегової лінії Сарматського моря. Його сформували не корали, а рештки вапнякових водоростей, молюсків тощо. Внаслідок тектонічних зрушень Волинсько-Подільської плити територія нинішнього Поділля стала підніматися, море поступово відступало, а потім зовсім зникло, і на його місці тепер підносяться гори.

Товтрам немає аналогів. Щось схоже за геологічною структурою можна побачити у Великій Британії та США.

Затоплена Бакота

На Хмельниччині можна побувати в затопленому селі, що вражає неймовірними краєвидами. Його затопили 1981 року, коли будували Дністровську ГЕС. Нині воно на дні Дністровського водосховища. Тепер усе, що залишилося від Бакоти, — це покинуті фруктові сади, Михайлівський печерний монастир і келії, де живуть ченці. Цей храм один із найстаріших у Середньому Придністров’ї. Його заснували у XI столітті на місці язичницького капища. Монастир складається з розміщених у два яруси трьох печер, глибина яких становить 7—9 метрів. Він має загальну площу 760 квадратних метрів. На стінах святині збереглася посвята Михаїлу та написано ім’я засновника і першого ігумена Григорія.

Неприступний замок

Відчути дух середньовіччя можна у найстарішій фортифікаційній споруді Поділля — Меджибізькому замку, який розташовано в селищі з такою самою назвою. Перші відомості про оборонну споруду належать до ХІІІ століття. За всю історію існування замку його нікому не вдалося взяти приступом.

У ХVI ст. замок передали у приватну власність, і відтоді протягом століть вельможі Синявські, Чарторийські, козаки, польські військові й турецькі солдати додавали в архітектурний ансамбль свої елементи. Нині саме тут розташувалися музейні експозиції, відбуваються лицарські турніри й фестивалі.

Мандруючи Хмельницькою областю, заїжджаючи навіть у невеликі села, завжди побачите особливу цікавинку. Кам’яні храми, давні будівлі або неймовірні пейзажі, а поряд з вами будуть щирі й доброзичливі люди.

Детальніше про ці та інші туристські маршрути Хмельниччини можна дізнатися в: 

 — управлінні культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької ОДА за адресою: м. Хмельницький, вул. Грушевського, 87, тел.: (0382)79-59-74, електронна адреса:  km@oblkultura.adm-km.gov.ua;

— управлінні культури і туризму Хмельницької міської ради за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 30, тел: (0382) 70-35-25.