БУДІВНИЦТВО
Сумська область стабільно і впевнено освоює ринок первинного житла, завдяки чому краяни щороку справляють входини
Коли людина не має власної квартири чи будинку, вона не може почуватися впевненою. Ні автомобіль, ні вишукані меблі, ні суперсучасна побутова техніка, жодні інші матеріальні цінності не в змозі замінити житло. Тож для кожної сім’ї і насамперед молодят це питання завжди мало й матиме виняткове значення.
Одне новосілля з тисячі
Багатодітна родина Литвиненків давно мешкає в селі Чернеччина Охтирського району. Її глава Юрій Анатолійович працює водієм на оптовій базі, а дружина, яка трудилася телятницею в місцевому сільськогосподарському товаристві, нині в декретній відпустці. Подружжя виховує трьох доньок.
Так склалися обставини, що впродовж подружнього життя Литвиненки не мали власного окремого дому. На щастя, чужі кутки і «прийми» для них уже в минулому часі. Кілька місяців тому сім’я справила новосілля в щойно спорудженому будинку площею 84 квадратні метри. Просторий, світлий, з побутовими зручностями, він став справжнім подарунком і для батьків, і для їхніх дівчаток.
А звести житло допомогла індивідуальна програма «Власний дім», яку протягом багатьох років утілюють на Сумщині. Саме в її рамках Литвиненки одержали кредит на зведення індивідуального житла (до речі, безвідсотковий, оскільки ним забезпечують сім’ї, в яких виховують троє і більше дітей віком до 18 років). Таким чином подружжю вдалося вирішити найголовнішу побутову проблему.
На щастя, наведений приклад зовсім не єдиний в області. Як повідомили в обласному комунальному підприємстві «Фонд інвестування об’єктів соціальної сфери і промисловості», з початку року стали новосільними майже 1300 квадратних метрів житла, з якого трохи більше половини зведено «з нуля», решта — придбано чи капітально відремонтовано.
А всього за роки реалізації «Власного дому» введено в експлуатацію і реконструйовано 991 житловий будинок загальною площею майже 100 тисяч квадратних метрів. Тобто, майже тисяча новосіль, за кожним з яких не тільки побутова радість, а й упевненість у завтрашньому дні.
Водночас ведеться робота з газифікації житлового фонду. Тільки нинішнього року підведене блакитне паливо більш як до 20 садиб, а всього до кінця року його матимуть приблизно сто сімей.
Показові такі цифри. За пільговими ставками з початку року оформлено кредити більш як 50 особам на загальну суму понад мільйон гривень. Усього ж протягом 2013-го буде укладено не менш ніж 104 кредитні договори на півтора мільйонів гривень. Кошти надходять і з державного, і з обласного та місцевих бюджетів.
Різні програми — єдина мета
Однак ці факти і цифри стосуються лише програми «Власний дім». А тим часом в області діють кілька інших: доступного житла, молодіжного житлового кредитування, здешевлення вартості іпотечних кредитів тощо.
Наприклад, протягом трьох років діє програма будівництва (придбання) доступного житла. За цей час отримала квартири 151 сім’я, зокрема 92 — торік загальною площею 5170 квадратних метрів. Сума державної підтримки становила майже сім мільйонів гривень, а загалом понад 11 мільйонів.
З торішнього травня втілюється програма здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення умов проживання. Вже оформлено 167 кредитів на часткову компенсацію відсотків. Будівельники здали в експлуатацію сім багатоповерхівок в обласному центрі і житловий будинок у селищі Сад Сумського району.
Перефразовуючи відоме прислів’я, можна констатувати: з кожної програми по будинку чи квартирі — бездомному дах над головою. І не важливо, за якою соціальною схемою вдалося його звести й одержати.
Новосілля — один з найбільш пам’ятних в житті моментів для тих, хто одержав житло, і приємна подія для тих, хто його звів. Фото Oлега МAРКЕВИЧA
Будівельний кран як ознака економічної стабільності
Не можна сказати, що в Сумах, районних центрах аж рябить від риштувань і кранів. Однак і про штиль говорити не випадає. Якщо узагальнити, то виходить доволі міцна золота середина, коли новосілля не надокучають і не стають чимось сірим і буденним.
За інформацією департаменту економічного розвитку і торгівлі Сумської облдержадміністрації, протягом минулого року завдяки всім джерелам фінансування і всіма забудовниками споруджено і прийнято в експлуатацію 195,8 тисячі квадратних метрів загальної житлової площі, що на 5,8 тисячі більше, ніж план, і на 5,6% — позаминулорічного показника. У середньому кожен четвертий «квадрат», або 48,8 тисячі, припадає на багатоповерхові чи багатоквартирні будинки, решта — індивідуальне житло.
Найактивніше вели будівництво в Сумах, Лебедині, Глухові, Ромнах, Білопільському, Сумському та Ямпільському районах.
Приблизно така сама контрольна цифра і на цей рік. Заплановано ввести в експлуатацію 21 багатоповерховий будинок загальною площею 75 тисяч метрів квадратних в обласному центрі, Шостці, Охтирці, Конотопі (як бачимо, помітне географічне розмаїття), Глухові, Ромнах, а також 120 тисяч «квадратів» індивідуального житла.
Закономірно, що тон задавали і задаватимуть Суми, на які припадає трохи більше половини запланованого обсягу. Тут споруджують багатоповерхівки й індивідуальні будинки. Зокрема вже завершено будівництво по вулиці Харківській, 3/2 та проспекту Шевченка, 5. І хоча загалом в області з початку року в експлуатацію введено лише 41 тисячу квадратних метрів, основну частину житла будівельники традиційно здаватимуть у 3 і 4 кварталах.
Хто на ринку господар?
Сумська область не така велика, щоб мати десятки будівельних організацій. Протягом останніх років визначилася основна трійка лідерів, яка й задає тон на риштованнях.
Найуспішнішим підрозділом справедливо вважається ТОВ «БВК компанія «Федорченко», на яке припадає від 50 до 60% загального обсягу споруджуваного житлового фонду. ПАТ «Сумбуд» і ТОВ ВКП «Нотекс» хіба що разом можуть скласти конкуренцію лідерові.
Однак йдеться не про якісь гонки на швидкість, а здорову ринкову конкуренцію. Саме завдяки їй останнім часом вдалося стабілізувати ціни, що нині коливаються в межах 5500—6000 гривень за квадратний метр.
Виникає закономірне запитання: чи є резерви для активізації будівельного ринку і відповідно — зниження цін, які поки що залишаються недосяжними для переважної більшості співгромадян?
Однозначно, є. І не потрібен якийсь детальний аналіз, аби визначити основну причину нинішніх темпів — брак стабільного фінансування галузі, низька платіжна спроможність населення, численні бюрократичні та інші перепони, коли йдеться про складання і утвердження проектно-кошторисної документації, розробку покладів місцевих корисних копалин, зокрема піску, глини тощо.
Не варто забувати про брак належного інформування потенційних новоселів про наявність соціальних та інших програм, завдяки яким з’являється хоч якийсь шанс обзавестися квартирою чи будинком. Хоча, як мовиться, хто захоче, той неодмінно про все дізнається.
Тобто проблеми задавнені і добре знайомі кожному, хто причетний до ринку житла — чи як будівельник, чи як покупець. Однак прогнозувати їх розв’язання в найближчій перспективі навряд чи хтось візьметься. Бо, як відомо, прогнози — справа невдячна.