Ситуація на лінії зіткнення на Донбасі знову загострюється. Щодоби фіксують більш як десяток обстрілів із позицій проросійських незаконних збройних формувань. Наші недруги, періодично порушуючи режим припинення вогню, дедалі активніше використовують заборонені мінськими домовленостями види зброї: міномети калібру 120 міліметрів та 122-міліметрову артилерію. 

Само собою, пропагандисти ОРДЛО тривалий час невтомно строчили патетичні реляції про подвиги бойовиків, які начебто «вогнем у відповідь» успішно знищували вогневі позиції супротивника, техніку та бійців. І раптом їм заціпило. А трохи опам’ятавшись, вони істерично заволали: йой! Мовляв, що це коїться і де правдонька на світі!? Звідки така небачена жорстокість? Бо он Головнокомандувач Збройних сил України повідомив, що українським бійцям справді дозволили відповідати вогнем на обстріли з боку бойовиків навіть без погодження з Києвом. Жах!

Свідоме загострення на лінії зіткнення, яким уміло диригують російські куратори, має давню чітку мету Кремля: змусити Україну до прямих переговорів чи домовленостей з ватажками ОРДЛО, аби підтвердити цинічну мантру про «громадянську війну». А російські набої та снаряди летять в український бік, ще й виконуючи іншу місію: стрілянина має відволікати людей в ОРДЛО від хронічного «процвітання» у вигляді багатьох проблем, яких там вище похмурих териконів. А надто тепер, бо після недавньої участі у виборах до держдуми РФ негативних емоцій у жителів окупованого Донбасу знову побільшало. 

Надії щезають разом із закінченням виборів 

Видача паспортів РФ жителям окупованих територій Донбасу стала питанням державної ваги і тому перебуває на постійному контролі Кремля. А тому без дезінформації, напівправди чи очевидної брехні у цій важливій справі окупантам не обійтися. У цьому легко пересвідчитися, якщо уважно подивитися на цифри стосовно кількості виданих документів, якими оперують росіяни. 

У лютому цього року в ГУ МВС у Ростовській області повідомили, що вже 639 тисяч осіб в ОРДЛО отримали російські паспорти. Улітку з адміністрації президента РФ для інтерв’ю закордонному виданню назвали інші цифри: 470 тисяч. Однак невдовзі в комітеті держдуми у справах СНД уточнили: ні, 611 тисяч. Одне слово, у вересні у держдумі напередодні виборів вирішили, що на Донбасі 650 тисяч власників паспортів РФ. Заблукавши в цій статистиці, у Кремлі, однак, запевняли, що розраховують на виборах на 500 тисяч додаткових голосів від донбаських «нових росіян». А нині вже стало відомо про, м’яко кажучи, цілковитий крах цих сподівань, бо в голосуванні взяли участь всього 200 тисяч паспортизованих виборців. І це попри величезні кошти, які витратили російські куратори на агітацію та пропаганду. І попри потужний адміністративний тиск на учасників добровільно-примусової кампанії. 

Промовисті й такі цифри. Якщо у самій РФ явку на імітацію виборів назбирали на рівні трохи більш як 50%, то в ОРДЛО, де з 2014 року російських прапорів і гасел на душу населення вдвічі більше, ніж у російській столиці чи провінції, проголосували всього 30% власників двоголових паспортів. 

Звичайно, було б великим перебільшенням запевняти про остаточну поразку «рускава міра» на Донбасі. Зате вже очевидно, що на восьмому році гібридної війни там стало значно більше людей, які вважають Росію не матінкою, а мачухою. Для цього назбиралося безліч причин, серед яких насамперед злиденне й убоге життя людей в умовах гібридної війни, комендантської години та постійного нагнітання страху про війну повномасштабну. 

І ось у цьому жахітті вони опинилися 2014-го, повіривши російським політтехнологам та їхнім обіцянкам про процвітання «без України». А ось про ймовірне приєднання до РФ, яке вісім років тому місцевим антиукраїнським активістам здавалося вже очевидним, тепер без лайливих слів там не згадують. Схожими епітетами називають і місцевих затятих українофобів, які давно втекли з «республіки» до Росії-«матінки» і тепер у соціальних мережах дедалі частіше витирають, вибачте, шмарклі і скиглять про кепське до них ставлення росіян. А як там можуть ставитися до примітивних зрадників, які за 30 російських рублів та 300 кремлівських обіцянок віддали свою малу батьківщину на розграбування і знищення окупантам?

Та, як відомо, біда навчить, як на світі жити. 

«Звичайно, вголос про це ніхто не каже, але очевидно: більшість наших людей погодилися отримати паспорти РФ тільки з надією нарешті одержати від росіян хоч якісь соціальні пільги чи компенсацію за їхній «мір», на який ми колись наївно купилися. Таких надій стало більше перед виборами до держдуми, та потім вони знову пощезли», — каже житель Горлівки. 

Жодних спогадів про мирне сите життя!

Стосовно омріяних соціальних благ, то напередодні голосування держава-агресор і окупант знову звично грала роль матінки. Як розповідають жителі Донецька, в бюджетних установах і організаціях тутешнім «майже росіянам» активно оформляли чинні в РФ страхові номери індивідуального особистого рахунку. Казали, що це потрібно, щоб знедолені власники паспортів РФ з Донбасу, як і всі росіяни, змогли отримувати всі доступні соціальні виплати.

«Ми знову наступили на ті самі граблі. Людей примітивно обдурили і використали. Бо та полегшена реєстрація для отримання страхових номерів була потрібна тільки організаторам виборів для проведення дистанційного голосування. І тому відразу після виборів у Донецьку вони перестали оформлювати ці документи», — нарікає донеччанка.   

Що ж, навчені гірким восьмирічним проросійським досвідом, люди в ОРДЛО не мали особливих ілюзій, що життя в них поліпшиться після участі у виборах чужої держави. Проте й на погіршення ситуації не сподівалися. І помилилися. Бо наприкінці вересня на окупованій росіянами території краю зненацька почали істотно підвищуватися ціни на овочі, фрукти та інші товари. 

Таку ситуацію люди в Донецьку вже саркастично прозвали «картопляний апокаліпсис» чи «картобиль». Їм, звичайно, видніше. А другий хліб вже став дорожчим майже вдвічі: з 30—35 до 60, 70 і навіть 80 російських рублів. А минулими вихідними, кажуть донеччани, на деяких ринках бачили домашню картоплю з цінниками 120 рублів. 

Офіційної причини подорожчання доступних харчів напередодні холодів поки що ніхто з ватажків ОРДЛО не називав. А неофіційно наступ цінового жахіття люди пояснюють цілком свідомими діями місцевих керівників — маріонеток Кремля, не без участі яких, виявляється, на митницях «республік» різко збільшився податок на ввезення картоплі. Та й стосується це не лише овочів, адже подорожчало і найбільш доступне куряче м’ясо: окіст — 255, стегно — 286, а філе — 345 російських рублів за кілограм. 

Дехто зі споживачів дорогих харчів вважає, що владні чиновники просто вирішили зайвий раз збагатитися за відкати на кордоні та митницях. А деякі люди переконані, що горе-керівники так намагаються ще й відбити кошти, витрачені недавно на проведення виборів. І роблять це аж ніяк не без дозволу російських кураторів, яких, неважко здогадатися, розчарувала низька явка на вибори паспортизованих людей з ОРДЛО. 

До речі, донецькі власники паспортів РФ із прикрістю звертають увагу на те, що їхні «співвітчизники» у сусідній Ростовській області можуть придбати оптом картоплю по 25, 20 чи навіть 17 рублів. Та навіть не це найбільше обурило майже росіян. А те, що від них — громадян України, які вже понад вісім років слухняно виконують всі антиукраїнські забаганки Кремля і навіть воюють проти зрадженої ними України, знову публічно відкараскалися на найвищому рівні. Бо відразу після проведення виборів та використання дещиці голосів жителів окупованого Донбасу прессекретар президента РФ лукаво повторив вживану Кремлем мантру про те, що самопроголошені республіки — це Україна і люди, які там мешкають, — громадяни України. 

Складається враження, у  теперішній ситуації люди на окупованій території українського Донбасу з російськими паспортами, нав’язаними їм з РФ, приречені на роздвоєння особистості. 

А тим часом їм — громадянам України невдовзі можуть заборонити згадувати про справжню батьківщину. Бо недавно російський пропагандист і «воєнкор» Юрій Котенок запропонував ще один радикальний спосіб змусити людей забути Україну. На його геть збочену думку, жителям окупованих територій Донбасу потрібно спеціальним законом заборонити з ностальгією згадувати мирне життя, бо через це вони негативно реагують на реалії «рускава міра». 

«Оце розчарування, постійна ностальгія за ситим тихим життям, коли не стріляють, коли можна вільно пересуватися, брати кредити, настільки переважає, що люди перестали відчувати реальність: ніколи вже не буде тієї України», — тлумачить він свою позицію. 

Жорстоко? Але ж, погодьтеся, нарешті чесно і відверто. Бо «брати» ще в 2014-му добре знали, що окупований ними Донбас ніколи не буде у складі РФ. Окупанти прагнули лише, аби місцеві люди, перетворені на гарматне м’ясо, з російськими паспортами російською зброєю воювали проти України. І щоб вони назавжди забули про нормальне мирне життя, звикаючи до воєнного лихоліття, яке приніс зловісний «рускій мір».   

А ТИМ ЧАСОМ

«Я громадянин України, я потрібен тут!»

Цьогоріч Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України вперше проводить підготовчі курси зі стипендіальним забезпеченням для випускників із тимчасово окупованих територій, які обрали для себе навчання в українських закладах вищої освіти. Загалом до курсів долучилося 199 абітурієнтів з ТОТ.

Після проходження двомісячних курсів слухачі поділилися враженнями й емоціями у спеціальному відеоролику, який показали під час форуму «Внутрішнє переміщення в Україні: розроблення тривалих рішень».

Абітурієнти розповіли, що викладачі допомогли пройти етап адаптації перед початком навчання в університеті. Однією з найцінніших можливостей під час проходження курсів стало те, що вони нарешті змогли вільно розмовляти українською мовою.

Слухачі поглибили знання з історії нашої країни, знайшли нових друзів, а найголовніше –– зрозуміли, що навчання й життя в Україні –– це саме їхній шлях.

«Нам було важливо показати наших вступників, нові обличчя з ТОТ, їхні мотивацію та цілі. Це відео –– історія успіхів тих, хто вагався, чи пов’язувати життя з Україною. Ми хочемо, щоб майбутні вступники на прикладах переконалися, що тут на них чекають, підтримають і допоможуть врегулювати будь-яку ситуацію», –– зазначила заступниця міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Інна Драганчук.

За її словами, наступного року програму буде розширено для тих, хто не мав змоги виїхати з ТОТ через блокування КПВВ з боку РФ.

Нагадаємо, що підготовчі курси відбувалися впродовж двох літніх місяців –– з 29 червня по 31 серпня на базі 15 закладів вищої освіти в Києві, Харкові, Одесі, Маріуполі та інших містах України. Усіх абітурієнтів забезпечували щомісячною стипендією 4588 гривень та гуртожитком, повідомляє офіційний сайт Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.