Щоб ефективно використовувати основне джерело розвитку села та наповнення його бюджету — земельний ресурс, необхідно знати, які саме землі є на території та як їх використовувати з максимальною користю. Нині це має неабияке значення. Адже об’єднані територіальні громади, щоб ефективно розпоряджатися коштами на місцях, повинні насамперед їх мати. І розраховувати не лише на субвенції з бюджету, а й на власну комерційну жилку.
Біля витоків доброї справи
ОТГ нині як мала дитина, яку треба спрямовувати у правильне русло. Тож майбутнє громади залежить від вмінь та ініціатив (якщо їх нема — територія занепадає) її голови щодо перспективних перетворень в адміністративному формуванні.
Саме завдяки ініціативі голови Кіптівської ОТГ Володимира Кучми на чернігівську землю й прийшов проект USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку», фахівці якого допоможуть реалізувати (вперше в Україні) інноваційний пілотний проект зі створення електронного управління землями Кіптівської ОТГ для її сталого економічного розвитку.
Як зазначив перед підписанням протоколу про наміри реалізувати пілотний проект «Організація землеустрою в умовах децентралізації та впровадження стратегій економічного розвитку» Володимир Кучма, досвід проекту щодо розвитку бізнесу на території громади буде вартий поширення у всій Україні.
«Сільські території переживають не найкращі часи, але вони вийдуть із депресії на шлях економічного зміцнення. Проект має дати такий поштовх громаді, — переконаний він. І наголошує, що нині інвестор не заходить, бо не бачить можливостей території: скільки землі, якого призначення. — Нині напевне не знаємо, де межі сільради. Чернігівщина — це гарні краєвиди (можливість організовувати туристські маршрути), запаси корисних копалин тощо. Але треба, щоб підприємці про нас могли дізнатися і вкласти кошти».
«Від пілотного проекту ОТГ отримає публічну інформацію про кількість і якість земельних ресурсів на її території, план їх раціонального використання з урахуванням природоохоронних вимог і потреб громади. Жителі знатимуть про землі всіх форм власності й усіх категорій у межах ОТГ, план управління землями виноситимуть на обговорення, і селяни зможуть на рівні з агровиробниками подавати до нього зауваження й пропозиції. Тож поменшає ризиків виникнення непорозумінь або зловживань, натомість покращаться умови проживання селян, побільшає робочих місць», – підкреслив директор проекту USAID Патрік Райдер.
Він наголосив, що найбільш нагальне питання для ОТГ — визначення їх територіальних меж. Бо неможливо управляти громадою, ефективно залучати інвесторів і формувати плани на майбутнє, не знаючи цього. Тобто проект на часі.
Як уточнив «УК» Володимир Кучма, пілотний проект розраховано на 150 днів. Але, на його думку, ця співпраця має тривати років 2—3, бо виникатимуть й інші питання.
Директор департаменту науково-освітнього забезпечення та розвитку підприємництва на селі Мін агрополітики Андрій Стефанович каже, що створити базу — одне, а ще потрібно періодично оновлювати її. Для цього потрібні відповідні кадри. Із навчанням міністерство готове допомогти.
Без лобістів ніяк
Перший заступник виконавчого директора Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад Іван Фурсенко каже, що нині, на жаль, розвитком сільських територій не займається ніхто. «Така функція ніби є у Мінрегіону, але відповідальних за це фахівців там нема. Це треба змінити і покласти таку функцію на Мінагрополітики, адже нині на селі 36% українців. Щодо самих громад, то вони мають розпоряджатися землями за населеними пунктами», — переконаний він.
Для прискореного розвитку села важливо мати активних лобістів. Серед них мають бути не лише асоціації, а й законотворці. Присутній на заході член парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Валерій Давиденко підкреслив, що у Верховній Раді чимало потрібних громадам і селу законопроектів, які слід ухвалювати. Наприклад законопроект №4355 щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами та посилення державного контролю за використанням і охороною земель.
У пояснювальній записці до документа йдеться про те, що громади отримують нові повноваження і додаткові ресурси зокрема у галузях освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального господарства. Однак такі ОТГ повністю усунено від розпорядження земельними ділянками державної власності за межами населених пунктів, і вони позбавлені будь-якого впливу на рішення щодо надання їх у власність та користування. Обмеження земельної юрисдикції органів місцевого самоврядування лише межами населених пунктів невиправдано ускладнює розвиток громад, зменшує їх матеріальну базу. Нині розпорошені повноваження із розпорядження землями, розташованими за межами населених пунктів, між багатьма органами виконавчої влади, які здебільшого територіально розташовані в обласних центрах.
Крім того, в записці зазначено, що існує необхідність врегулювання питань державного контролю за використанням та охороною земель. Органам місцевого самоврядування не надано жодних повноважень для розгляду справ про адміністративні правопорушення у цій сфері. Нині місцева рада, відповідаючи за розвиток населених пунктів, не має жодних механізмів впливу на осіб, які використовують земельні ділянки не за цільовим призначенням, здійснюють їх самозахоплення або використовують без належного оформлення, не сплачуючи до місцевих бюджетів жодних коштів. У документі йдеться і про те, що, істотно збільшуючи повноваження місцевих рад з розпорядження земельними ресурсами, необхідно забезпечити контроль за законністю діяльності самих органів місцевого самоврядування.
Тож законопроект пропонує передати сільським, селищним, міським радам повноваження з розпорядження землями державної власності за межами населених пунктів як делеговані (крім земель оборони, земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення на об’єктах природно-заповідного фонду загальнодержавного значення та інших, які мають важливе значення для держави). Надати повноваження виконавчим органам сільських, селищних, міських рад у частині контролю за виконанням вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; дотримання строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов’язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам. При цьому з огляду на неоднаковий стан забезпеченості органів місцевого самоврядування фінансовими та кадровими ресурсами запропоновано встановити, що цих повноважень вони набувають в разі прийняття відповідною радою рішення про їх здійснення.
Автори законопроекту (очікує на друге читання) переконані, що його ухвалення дасть змогу чітко і прозоро формувати дохідну частину місцевих бюджетів у частині плати за землю, буде якісніше й обґрунтоване планування розвитку територій, а також оптимізація державного контролю за використанням і охороною земель.
Не має, на думку парламентарія, залежуватися у ВР і законопроект №4390 щодо розширення видів містобудівної документації на місцевому рівні. У пояснювальній записці йдеться про те, що ліквідація такого виду містобудівної документації, як схема планування території сільських та селищних рад, фактично продовжує стимулювати неефективне і корупційне використання земель, що лежать за межами забудови населених пунктів.
Автори документа (очікує на розгляд) переконані, що навіть якщо розробити і затвердити генеральні плани для всіх населених пунктів, що входять до складу ОТГ, то їх сукупність не вирішить усього комплексу питань, які може вирішувати схема планування території. Саме тому законопроект пропонує повернути схему планування території до переліку видів містобудівної документації на місцевому рівні й так розширити можливості органів місцевого самоврядування у виборі способу принципового вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання не лише населених пунктів, а й території громад загалом.