Розробникам Перспективного плану формування територіальних громад на Буковині поки що не вдалося поєднати любов із грошима, а суспільну вигоду — з особистими інтересами окремих керівників та політиків. Тому і вийшло, що багатьом громадам, які саме на добровільних засадах вирішили об’єднати свої статки і межі, бракуватиме коштів на прожиття (у п’яти з них скарбниця розвитку дорівнюватиме нулю).
Ті ж населені пункти, що за податковими новаціями раптом отримали нечувані доходи, відверто обурюються зазначеним у реформі паритетним принципом розподілу бюджетів: мовляв, чого це ми повинні «годувати» приліплених до нас бізнесових невдах, які ще й претендуватимуть на наше комунальне майно?
У відповідь малі громади висловлюють побоювання, що їхні багаті новоявлені брати знищать у них самоврядування.
Але найгарячіші дискусії вирують довкола посади старости, механізм обрання, статус і компетенцію яких досі не визначено. Тож у Чернівецькому регіональному офісі реформ наголошують на необхідності терміново розробити типове положення, щоб усі старости в країні мали однакові повноваження. Інакше ризикуємо отримати удільні князівства.
А сільські голови проти!
На нещодавній сесії Чернівецької обласної ради депутати відправили план формування територій громад до місцевих рад для подальшого предметного обговорення та формування пропозицій.
— Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад» вимагає, щоб його перспективний план відповідав затвердженій урядом методиці формування спроможних громад, — зазначає експерт Чернівецького регіонального офіса реформ Ольга Чепель. — Але ж узагальнена методика інколи не відповідає конкретним реаліям життя. Приміром, села і селища високогірної Путильщини висловили бажання жити однією громадою в нинішніх межах району. Принципу добровільності дотримано, проте відстань 15 населених пунктів до адміністративного центру об’єднаної громади перевищує 30 кілометрів. Та сама проблема й у степовій зоні нашої області. Маємо надію, що уряд не буде проти плану, схваленого обласною радою з урахуванням місцевих нюансів.
За словами експертів обласного офіса з питань упровадження реформ місцевого самоврядування, основний спротив адміністративним новаціям чинять голови сільських, районних рад, вступаючи у конфлікт зі своєю територіальною громадою. Громада через об’єднання прагне розвиватися, ефективно використовувати потенціал і вносити частку в загальний бюджет. Окремі ж голови, що звикли почуватися місцевими князьками, хочуть далі спокійно сидіти в кабінетах на хорошу зарплату й кулуарно вирішувати «грошовиті» питання — земельні, майнові, не переймаючись громадськими статками.
— Із 286 територіальних громад області вже є такі, що цілковито готові до об’єднання, — зазначає голова Чернівецької облради Михайло Гайнічеру. — Необхідно якнайшвидше надати їм таку змогу і показати іншим громадам позитивний приклад, зокрема і щодо отримання передбачених законом фінансових преференцій Державного фонду регіонального розвитку на реалізацію інфраструктурних проектів.
КОМПЕТЕНТНО
Потрібен резервний фонд для розвитку тероб’єднань
Володимир КУЛІШ,
перший заступник голови Чернівецької облдержадміністрації:
— Об’єднання громад, децентралізація фінансів і функцій органів влади — це передусім передача повноважень на місця, коли громада, залучаючи свій природний, трудовий, інтелектуальний ресурс, зможе повноцінно розвиватися, а не чекати, як раніше, на фінансову подачку згори у вигляді субвенцій і дотацій. Тепер керівники повинні не ділити багатства громади, а думати про реальне наповнення місцевих скарбниць: ефективно розпоряджатися землею, лісом, надрами, розвивати підприємництво, залучати інвесторів.
Терміново слід на базі вищих навчальних закладів розпочати підготовку спеціалістів, які на нових засадах працюватимуть у керівних органах об’єднаних територіальних громад.
До розбудови належної інфраструктури новоутворених громад пропонуємо залишити за районними центрами надання певних адміністративних послуг. Важливо також на перехідному етапі реформ створити у країні фонд розвитку для адресної підтримки нових територіальних об’єднань.