Я продавець господарського магазину. З мене вимагають, щоб магазин був забезпечений дезінфекційними засобами, рукавичками, масками. Поясніть, будь ласка, хто повинен купувати все це, ФОП, який платить податки, чи, може, чимось і громада має допомогти?
Іван Савенко
.jpg)
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та постанови КМУ від 22.07.2020 за №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами) (далі — Постанова КМУ) з 01.08.2020 до 31.12.2020 року на території України було продовжено дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами).
Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 №530-IX (із змінами та доповненнями) та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» від 30.03.2020 № 540-IX (із змінами та доповненнями), були внесені зміни до законодавчих актів України, пов’язаних із установленням карантину.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 №1645-III (із змінами та доповненнями) карантин — адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Постановою КМУ від 11.11.2020 № 1100 (далі — Постанова №1100) були внесені відповідні зміни до постанови КМУ від 22.07.2020 № 641, зокрема пункт 10 доповнено підпунктом 13: на території України на період дії карантину забороняється: діяльність суб’єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, в яких: не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між клієнтами не менш як 1,5 метра; не забезпечено працівників засобами індивідуального захисту органів дихання (захисні маски або респіратори) та не здійснюється належний контроль за їх використанням; не забезпечується централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни).
Отже, якщо працівники виходять на робочі місця під час коронавірусної хвороби (COVID-2019), на ФОП (роботодавця) покладається обов’язок зробити умови їхньої праці безпечними. Зокрема, це передбачає надання працівникам засобів індивідуального захисту (масок, респіраторів, рукавичок, дезінфікуючих і мийних засобів тощо).
Звертаю увагу на те, що згідно з Роз’ясненнями департаменту комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів України від 04.04.2020, установи та магазини, робота яких дозволена у період карантину, мають лише контролювати, щоб відвідувачі перебували у будівлях та на території закладів виключно в масках та респіраторах. Обов’язок забезпечення себе масками покладається на відвідувачів закладів.
Не слід забувати і про відповідальність за порушення таких умов.
Згідно зі ст. 44-3 КУпАП, за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, — тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також, відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням передбачена ст. 325 Кримінального кодексу України, а саме: порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, — карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
Звертаю увагу на те, що постановою №1100 були внесені зміни до постанови КМУ від 22.07.2020 за № 641, зокрема пункт 15 викладено в наступній редакції, а саме: додатково до обмежень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, в період з 00 годин 00 хвилин суботи до 00 годин 00 хвилин понеділка на території України з 14 листопада 2020 до 30 листопада 2020 забороняється, зокрема: приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім: торгівлі продуктами харчування на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами та ін.
Також, згідно з п. 40 постанови №1100, рекомендується суб’єктам господарювання, зокрема для оптової та роздрібної торгівлі, встановити початок роботи о 10-й годині або більш пізній час та час пріоритетного обслуговування з 10-ї до 12-ї години або з більш пізнього часу протягом двох годин громадян похилого віку та осіб з інвалідністю.
Щодо питання, яке стосується отримання допомоги від громади, у зв’язку із наданням (придбанням) працівникам ФОП засобів індивідуального захисту (масок, респіраторів, рукавичок, дезінфекційих і мийних засобів тощо), то можу зауважити, що громади активно долучились до протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019).
Проте слід зауважити, що все-таки громади більш опікуються літніми людьми та соціально незахищеними сім’ями.
Я народила п’ятьох дітей, останній дитині вже 20 років. В 2018 році я зібрала всі документи, які треба було, щоб мені видали документи мати-героїня. І вже пройшло 2 роки, а я нічого не отримала. Прошу вашої допомоги, що мені необхідно зробити для отримання цього звання.
Стиренко Тамара Василівна
Відповідно до Положення про почесні звання України, затвердженого указом Президента України №476/2001 від 29.06.2001 (із змінами та доповненнями), почесне звання «Мати-героїня» присвоюється жінкам, які народили та виховали до восьмирічного віку п’ятьох і більше дітей, у тому числі дітей, усиновлених у встановленому законодавством порядку, враховуючи вагомий особистий внесок у виховання дітей у сім’ї, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей.
Клопотання про присвоєння почесного звання «Мати-героїня», що порушуються органами місцевого самоврядування згідно із заявою жінки, яка претендує на присвоєння такого почесного звання, розглядаються відповідними місцевими державними адміністраціями протягом місяця з дати надходження такої заяви.
У нагородному листі зазначаються конкретні заслуги особи, що стали підставою для порушення клопотання про присвоєння почесного звання. У нагородному листі про присвоєння почесного звання «Мати-героїня», до якого додаються підтверджуючі документи, зазначаються дані про кількість дітей, дати народження дітей, місце проживання або місце перебування кожної дитини із зазначенням адреси житла, конкретні заслуги матері у вихованні дітей, а також у відповідних випадках — причини, обставини та дати смерті дітей.
При представленні до присвоєння почесного звання «Мати-героїня» необхідно надати наступні документи: копію паспорта громадянина України та/або копію паспортного документа іноземця та документа, що підтверджує місце перебування чи проживання іноземця або особи без громадянства на території України на законних підставах; копії свідоцтв про народження дітей; копії документів про освіту дітей; характеристики дітей з навчального закладу, якщо дитина навчається, або з місця роботи, якщо працює (щодо кожної дитини окремо); виданий органом внутрішніх справ документ про наявність чи відсутність відомостей стосовно дітей, які перебувають на обліку правопорушників, що не досягли 18 років, у тому числі звільнених зі спеціальних виховних установ; довідка про наявність або відсутність судимості в особи, яку представляють до нагородження, та в кожного з дітей, яким виповнилося 14 років; за наявності та за бажанням матері — копії грамот, дипломів, подяк, свідоцтв, листів для визначення внеску жінки у розвиток творчих здібностей дітей, формування в них високих духовних і моральних якостей.
Слід зауважити, що жінки, яким присвоєно почесне звання «Мати-героїня», мають право ще на призначення пенсії за особливі заслуги, у вигляді надбавки до розміру пенсії за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника або за вислугою років. Її розмір становить від 35 до 40 відсотків прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.
Згідно зі ст. 94 Закону України «Про пенсійне забезпечення», розмір соціальної пенсії для матерів, яким присвоєно звання «Мати-героїня», становить 200 відсотків мінімального розміру пенсії за віком. Зазначена соціальна пенсія призначається непрацюючим непрацездатним громадянам, що не мають права на трудову пенсію.
Відповідно до указу Президента України від 25 грудня 2007 №1254/2007, жінка, якій присвоєно почесне звання України «Мати-героїня» відповідно до Закону України «Про державні нагороди України», має право на виплату одноразової грошової допомоги у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Звертаю увагу на те, що у разі коли жінка, якій присвоєно почесне звання України «Мати-героїня», не отримала винагороди впродовж відповідного бюджетного періоду з поважних причин, вона має право звернутися за її отриманням у наступному бюджетному періоді і отримати винагороду, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого з 1 січня року, в якому жінці було присвоєно таке звання.
Підкажіть, чи можу я в подальшому отримати в порядку спадкування акції товариства та вогнепальну зброю у разі смерті мого батька?
К. Тягній, м.
Івано-Франківськ
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 № 3480-IV (із змінами та доповненнями), акція — іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.
Згідно зі статтею 177 ЦКУ, об’єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Частиною 1 ст. 178 ЦКУ зазначено, що об’єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід’ємними від фізичної чи юридичної особи.
Отже, враховуючи вищевикладене, оскільки акції (цінні папери) є об’єктом цивільних прав, то можуть вільно переходити від однієї особи до іншої в порядку спадкування.
Щодо вогнепальної зброї в порядку спадкування повідомляю наступне.
Згідно з п. 8.2 гл. 8 роз. ІІ Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 за №622 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 07.10.1998 за № 637/3077 (із змінами, внесеними згідно з наказами МВС України) (далі — Інструкція), вогнепальна зброя — зброя, яка призначена для ураження цілей снарядами, що одержують спрямований рух у стволі (за допомогою сили тиску газів, які утворюються в результаті згоряння метального заряду) та мають достатню кінетичну енергію для ураження цілі, що знаходиться на визначеній відстані.
Згідно з п. 12.16 гл. 12 роз. II Інструкції, у разі смерті власника нагородна, нарізна вогнепальна та інша зброя військових зразків, мисливська нарізна або гладкоствольна вогнепальна зброя, основні частини зброї та бойові припаси до неї, пневматична, холодна та охолощена зброя, пристрої та патрони до них у п’ятиденний строк здаються близькими особами до органів поліції на тимчасове зберігання до вирішення питання щодо спадкування майна (але на строк не більше шести місяців).
Якщо хтось із спадкоємців бажає таку зброю (крім нагородної) залишити у власності та користуватися нею, вона може бути зареєстрована на його ім’я в установленому законодавством порядку відповідно до вимог пункту 12.2 цієї глави.
Якщо серед спадкоємців немає осіб, які мають право на зберігання зброї, основних частин зброї, пристроїв, то зброя, основні частини зброї і пристрій у місячний строк після строку, указаного в абзаці першому цього пункту, повинні бути реалізовані в установленому законодавством України порядку особі, що має дозвіл органів поліції на придбання зброї, основних частин зброї, пристрою, або здані на реалізацію в магазин з торгівлі зброєю, спеціальними засобами активної оборони.
Нагородна короткоствольна вогнепальна нарізна зброя за погодженням з Національною поліцією України також може бути передана спадкоємцями до державного музею або залишена у власності спадкоємців після приведення її підприємством або майстернею по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї у стан, що виключає можливість здійснення пострілу без спеціальних ремонтних робіт. Зазначене підприємство чи майстерня видає довідку про таку переробку, ксерокопія якої надається до органу поліції, де зареєстрована зброя, а оригінал залишається у спадкоємця або разом з експонатом передається до музею. Така зброя вважається масогабаритним макетом і знімається органами поліції з обліку власників нагородної зброї.
Запитання можете надсилати на електронну адресу expert@ukcc.com.ua
Матеріали рубрики «Запитайте в експерта» захищено авторським правом