"Хто надає безоплатну правову допомогу?"

Любомира КОВАЛЬ
11 серпня 2012

В Олександрії працює безліч приватних юридичних фірм, які надають консультації та допомогу людям. Ми розуміємо, що в умовах ринкової економіки платити слід за все. Але не можемо навіть дізнатися, скільки ці послуги коштують. Адже інформація належить до розряду комерційної. Та здогадуємося, що дуже дорого.

Проте де звичайній людині взяти такі гроші? В нашому місті роботу знайти важко, а кому й пощастило, зарплату отримує не завжди вчасно. Безкоштовні юридичні послуги (лише усні консультації) надає місцеве управління юстиції. І це все, на що можемо розраховувати. То що ж виходить: тому, в кого немає великих статків, марно навіть мріяти про юридичний захист? Але ж хіба це соціально справедливо?

А отже, просимо розповісти нам про стандартний перелік юридичних послуг і їх вартість. А ще — чи можемо ми розраховувати на надійний судовий захист та яку відповідальність несуть юристи за неякісно надані послуги?

М. СІДЕНКО
та ще 12 підписів,
м. Олександрія Кіровоградської обл.

Інна ЄМЕЛЬЯНОВА, 
перший заступник 
міністра юстиції:

— Стаття 59 Конституції встановлює, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога безоплатна.

Первинна  і вторинна правова допомога: куди звернутися

Відповідно до статті 7 Закону «Про безоплатну правову допомогу» (далі — закон) безоплатна первинна правова допомога складається з таких видів правових послуг: надання правової інформації; консультацій і роз’яснень з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру), надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Згідно зі статтею 9 закону безоплатну первинну правову допомогу надають органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи приватного права, спеціалізовані установи.

Зокрема органи юстиції надають безоплатну первинну правову допомогу через громадські приймальні, створені при Головних управліннях юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних та міжрайонних управліннях юстиції.

Статтею 13 закону визначено поняття безоплатної вторинної правової допомоги та види правових послуг, серед яких: захист від обвинувачення; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру.

Звертаю увагу на те, що центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги при головних управліннях юстиції з  1 січня 2013 року забезпечуватимуть надання безоплатної вторинної правової допомоги особам, що зазначені в пунктах 3-7 частини першої статті 14 закону, а з 1 січня 2017 року безоплатну вторинну правову допомогу буде надано в повному обсязі всім категоріям осіб, зазначеним у статті 14 закону.

Адвокат: права, обов’язки, гонорар

Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Згідно з частинами першою, третьою та четвертою статті 12 Закону  «Про адвокатуру» (далі — закон) оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об’єднанням чи адвокатом.

За порушення вимог закону, інших актів законодавства, що регулюють діяльність адвокатури, Присяги адвоката України згідно зі статтею 16 закону рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії до адвоката може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Якщо договір розірвано достроково, оплата праці адвоката провадиться за фактично виконану роботу. У разі неналежного виконання доручення на вимогу громадянина або юридичної особи, які уклали договір з адвокатом чи з адвокатським об’єднанням, внесена плата повертається їм повністю або частково, а при виникненні спору — за рішенням суду.

Порядок оплати праці помічника адвоката визначається угодою між ним та адвокатом чи адвокатським об’єднанням. Заробітна плата помічника адвоката не може бути нижчою від встановленого державою мінімального розміру заробітної плати.

Відповідно до статті 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів 1 жовтня 1999 року (протокол від 1—2 жовтня 1999 року № 6/VІ), гонорар є єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту.

Гонорар адвоката за надання правової допомоги повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обгрунтованим за розміром.

Чинники, що мають братися до уваги при визначенні обгрунтованого розміру гонорару:

— обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення;   ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення;

— особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення;

— професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.

Розмір гонорару і порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги.

Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат у справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.

Угодою може бути передбачена можливість зміни гонорару, визначеного у фіксованій сумі, у зв’язку з істотним зростанням або зменшенням обсягу допомоги, що має бути надана, та наслідками недосягнення згоди з цього питання.

Судові витрати

Зазначу, що відповідно до пункту 2 частини третьої статті 79 Цивільного процесуального кодексу (далі — ЦПК) та пункту 1 частини третьої статті 87 Кодексу адміністративного судочинства (далі — КАС) витрати на правову допомогу належать до судових витрат.

Частинами першою, другою статті 84 ЦПК та частинами першою, третьою статті 90 КАС встановлено, що витрати, пов’язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлено законом.

Відповідно до пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» ЦПК  та пункту 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС до набрання чинності відповідним законом граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлює Кабінет Міністрів.

Згідно з частинами першою, четвертою, п’ятою статті 86 ЦПК  та частинами першою, четвертою, п’ятою статті 92 КАС витрати, пов’язані з переїздом до іншого населеного пункту свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів, найманням ними житла, а також проведенням судових експертиз несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи.

Якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судових витрат або зменшення їх розміру, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок державного бюджету.

Граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлює Кабінет Міністрів.

Розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, та порядок їх компенсації за рахунок держави затверджені постановою Кабінету Міністрів від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».

Також зауважу, що пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів  від 27 липня 2011 року № 804 «Деякі питання надання платних послуг науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції» встановлено, що:

— вартість проведення судових експертиз та експертних досліджень науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції визначається відповідно до нормативної вартості однієї експерт-години, затвердженої постановою Кабінету Міністрів від 1 липня 1996 р. №710 «Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів»;

— інші послуги, включені до затвердженого цією постановою переліку, надають науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції за згодою сторін за плату в обсязі, що відшкодовує витрати, пов’язані з їх виконанням.

Встановлення цін на юрпослуги

Відповідно до частин першої, другої статті 632 Цивільного кодексу ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюють або регулюють уповноважені органи державної влади або органи місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Разом з тим згідно з частиною першою статті 13 Закону «Про ціни і ціноутворення» державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua