Впевненість лише у своїй правоті, небажання почути партнера, спроба монопольно домінувати в суперечці — це завжди небезпека. Незалежно від того, про що йдеться, — стосунки двох давніх друзів, взаємини подружньої пари чи про побудову системи комунікацій між крупними бізнесовими компаніями або державами. І небезпека ця в стократ збільшується, якщо зашореність чи бажання бути монопольно правим множиться — не доведи Господи! — на вірус великоімперської хвороби.
Мільйони людських життів уже перекалічила війна, розв’язана на сході нашої держави через хворобливі комплекси і бажання людини, завдяки якій наш колишній міністр іноземних справ увійшов у Книгу рекордів Гіннесса як єдиний дипломат, що публічно сказав вичерпну правду. Сотні тисяч наших співвітчизників задля збереження власного життя змушені були податися в інші краї. Десятки тисяч — покинути мирне життя і взяти в руки зброю. Тисячі й тисячі — опинитися на ліжках лікарень та шпиталів. Тисячі — назавжди покинути цей світ. Недолюбленими. З незавершеними планами. З розумінням, що їхнім рідним відтепер завжди буде тяжко. А ще сотні й сотні захисників української землі опинилися за ∂ратами. Причому не лише в «ізоляторах» ніким не визнаних «ДНР» та «ЛНР», а й в… Росії. Яка власне й згенерувала ці фактично терористичні організації.
Один із таких бранців — таємно вивезена з нашої землі українська льотчиця Надія Савченко. Минуло вже більше місяця, як вона оголосила голодування, так протестуючи проти наглої фальсифікації своєї справи. Днями жінка, яка вже стала символом боротьби нашого народу за територіальний та державний суверенітет, написала листа. Ось ця звістка з кремлівських застінків:
«Усім, кому небайдужа моя доля.
Від усього серця дякую вам за вашу підтримку! Повірте, я її відчуваю, не зважаючи на те, що СК РФ (Слідчий комітет Російської Федерації. — Авт.) позбавив мене права листування. І я вже два місяці не отримую жодного листа, тому не можу вам відповісти.
Тож зараз дякую всім, хто писав мені чи просто згадав добрим словом. Мені це дуже додає сил.
Тепер про голодовку. Я знаю, що дуже багато людей на всіх рівнях державності України, та й у світі, багато роблять для мого визволення, і дуже вдячна всім за це. Я навіть не сміла розраховувати на таку підтримку, бо в Україні, та й у світі, зараз, і крім мене, проблем немало... І тому я дуже ціную вашу участь. Мені соромно, що сама я майже нічого із в’язниці зробити не можу, тому я вирішила боротися єдиним доступним мені методом — голодовкою.
Але я не хочу, щоб ви за мене сильно хвилювалися. Дякувати Богу, моєму генетичному коду і моїм батькам, здоров’я у мене — космонавта, і я витримаю. А ваша співучасть в моїй долі мені в цьому допоможе. Кожна людина, яка хоч раз у день подумає про мене добре, — додасть мені віри і сили, а кожна, яка подумає лихе, — додасть впертості й злості.
…Але хочу вас заспокоїти: слабкою я ніколи не була і не буду! Силу духу мою не зламати, а в рукопашний бій мені тут з тюремниками не вступати! Головне — духом вистояти, а фізична сила відновиться... А якщо Богу буде потрібно інакше, ну що ж... втрата одного бійця — це, звичайно, велика втрата, але аж ніяк не програна війна! Україна переможе!!!
…Своїм протестом — голодом — я хочу домогтися здорового глузду від російської влади і совісті від Слідчого комітету РФ. Є беззаперечні докази моєї непричетності й невинуватості у тих злочинах, які на мене вішають. Що їм ще потрібно!?
Голодувати я вирішила самостійно, ніхто мене до цього не спонукав. Дала слово: до дня повернення мене в Україну чи до останнього дня життя в Росії! І назад його я не візьму, інакше чого будуть варті мої слова?!. Я витримаю! Дякую, що вірите в мене!
Надія Савченко, 12.01.2015 р.»
…Міжнародний тероризм, проти якого бореться нині цивілізований світ, може проявлятися не лише розстрілом у редакції французького сатиричного журналу! А й вкластися у фразу: «Встречай птичку!» І… наступний розстріл із російських «буків» малазійського «Боїнга». Із майже трьома сотнями людей на борту… А може заявити про себе пострілом по українському блокпосту, внаслідок якого в автобусі загинуть 12 і будуть поранені ще 16 мирних людей… Чи викраденням із мішком на голові й наступним незаконним утриманням Савченко або режисера Сенцова…
«Російський тероризм в Україні так само небезпечний, як і тероризм радикальних ісламістів! — уже заявив на своєму сайті польський євродепутат Яцек Саріуш-Вольський. — Росія має поважати права сусідів і міжнародне право. Російський тероризм має бути знищений, як і будь-який інший терроризм».
Розстріл автобуса з мирними жителями під Волновахою вже засудила і Рада безпеки ООН. Але для російського великоімперського шовінізму, що безперервно живить тероризм на сході нашої держави, це — до… Як і безпрецедентна неповага до традицій і практики міжнародних взаємовідносин. Чи московити — як свого часу вже власноруч зробили для українців символ з отруєного Степана Бандери — хочуть дати нам на ще одну ікону? Яка на цей раз уже остаточно ментально об’єднає різні частини нашої України. Маю на увазі кавалера ордена «За мужність» Надю Савченко.
…Нині нашому народному депутатові та членові ПАРЄ реально загрожує смерть. І її лист, який ви прочитали вище, може бути прощальним. Чи розуміють це повною мірою в Євросоюзі, на східному кордоні якого тримають оборону від тероризму українці?