На Миколаївщині, як і загалом у країні, спостерігаємо певний післясмак децентралізації. З початку чинності Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад», з 2015 року, в Миколаївській області утворено 43 ОТГ. Об’єдналися 324 506 селян, що становить 28% загального населення області. Це один з найвищих показників децентралізації в Україні. А важливі не лише кількісні, а й якісні показники роботи громад. Більшість ОТГ, особливо створені першими, змогли використати широкі повноваження та власні ресурси для реалізації проєктів у різних сферах життєдіяльності. Та є й громади, які довго вагалися, об’єднуватися чи ні, обирали, з ким краще, мовчки спостерігали, мовляв, ще не відомо, як у сусідів усе складеться. А в сусідів вийшло непогано. І тепер ті, хто залишився за бортом добровільного об’єднання, вже фактично такого права позбавлені. Згідно із законодавством, вони мають прийняти волю органів виконавчої влади, викладену в Перспективному плані формування територій громад Миколаївської області, затвердженому урядовою постановою.

Три роки ігнорування

Згідно з планом, Грушівська територіальна громада Первомайського району мала б приєднатися до міста Первомайська. Вірогідно, розробники документа брали до уваги географічну близькість села до міста. Це єдине пояснення хрущовського рішення «стерти різницю між містом та селом». А селяни не хочуть до міста, бо їм ближче свій звичний устрій. Вони пишаються своєю мальовничою місцевістю, яка належить до Національного природного парку «Бузький Гард» та РЛП «Гранітно-степове Побужжя». Грушівці й три роки тому, й нині виступають проти неприродного об’єднання з депресивним містом. А бажають приєднатися до Кам’яномостівської ОТГ Первомайського району, з якою межують.

Кам’яномостівська — перша ОТГ району, до якої входило три територіальні громади. З 2015 року ця ОТГ, маючи широкі повноваження, змогла успішно реалізувати проєкти розвитку інфраструктури, освіти, охорони здоров’я, благоустрою, соці­альної сфери та багато іншого. У цьому їй допомагала держава, співпраця з міжнародними партнерами, місцевий бізнес.

Як зазначає Грушівський сільський голова Неля Лебеденко, «ми, побачивши перспективу розвитку нашої громади, виявили бажання приєднатися до Кам’яномос­тівської ОТГ. Підтримуючи реформу з децентралізації в державі та з огляду на те, що Грушівська сільська рада має спільні межі з Кам’яномостівською ОТГ, депутати сільської ради та жителі села виступили ініціаторами приєднання громади до Кам’яномостівської. У зв’язку з надходженням такої пропозиції 6 липня 2017 року Грушівський сільський голова видав розпорядження №19-р «Про проведення громадських слухань на території Грушівської сільської ради». 15 липня 2017 року на території Грушівської ОТГ пройшли громадські слухання з питання добровільного об’єднання громадян, на яких жителі виявили бажання приєднатися до Кам’яномостівської ОТГ».

Далі діяли згідно з чинним законодавством. Пропозицію подали на розгляд сесії Первомайської районної ради, яка 19 липня 2017 року підтримала волевиявлення жителів громади та ухвалила рішення про приєднання Грушівської сільської ради до Кам’яномостівської ОТГ. 24 липня 2017-го рішенням Кам’яномостівської сільської ради було надано згоду на добровільне приєднання Грушівської територіальної громади.

Тож на рівні громад і району процедуру було чітко дотримано. Усе загальмувалося на рівні області. Через два дні після ухваленого рішення Кам’яномостівська ОТГ надіслала пакети документів про приєднання Грушівки тодішньому голові Миколаївської обл­держ­адміністрації Олексієві Савченку, голові Миколаївської обласної ради Вікторії Москаленко та директорові Центру розвитку місцевого самоврядування Валентинові Бойку. Облдержадміністрація мала б протягом десяти днів підготувати висновок та затвердити його розпорядженням голови. Але у встановлений законом термін Кам’яномостівська ОТГ не отримала відповіді від Миколаївської обласної державної адміністрації. Лише у вересні від заступника голови ОДА пана Кушніра надійшла від­повідь, в якій пообіцяли роз­глянути питання «щодо доцільності та економічної ефективності такого приєднання з подальшим внесенням відповідних змін до перспективного плану формування громад Миколаївської області».

Територіальна громада Грушівської сільської ради майже рік чекала на прийняття рішення щодо внесення змін до перспективного плану формування територіальних громад Миколаївської області з подальшим приєднанням до Кам’яномостівської ОТГ, але так і не дочекалася.

Не бажають, бо право мають

У 2018-му до депутатів Миколаївської обласної ради надіслано звернення депутатів Первомайської районної ради з проханням надати громадам Грушівської та Степківської сільських рад самостійно обрати громади для об’єднання та приєднання до Кам’яномостівської ОТГ. Адже закон надає громадам право самостійно обирати громади для об’єднання. І знову тяганина. Миколаївська облдержадміністрація повідомила, що незабаром відбудеться засідання робочої комісії, на якому розглянуть усі пропозиції щодо внесення змін до перспективного плану та передадуть обласній раді для за­твердження на сесії, яка відбудеться найближчим часом.

І лише через рік і два місяці відбулося засідання робочої групи, на якому ухвалено рішення про приєднання Грушівської сільської ради до Первомайської міської об’єднаної територіальної громади. Звісно, таке рішення викликало обурення грушівців, адже ті ще з 2017го чітко виявили та оформили своє бажання. І вони знову стали писати листи — Президентові України, Прем’єр-міністрові, народному депутату Максимові Дирдіну, депутатам Миколаївської обласної ради, голові Миколаївської обласної ради, голові Миколаїв­ської облдержадміністрації, директорові Центру розвитку місцевого самоврядування.

Уже нинішній голова обл­держадміністрації Олександр Стаднік після зустрічі з громадами Первомайська та Первомайського району пообіцяв, що в разі направлення до Кабінету Міністрів на затверд­ження змін до перспективного плану Миколаївської області буде враховано думку кожної громади, в тому числі й Грушівської територіальної громади щодо приєднання до Кам’яномостівської ОТГ. А в січні 2020 року народний депутат 132-го округу Максим Дирдін повідомив грушівців, що з технічних причин, на думку експертів Міністерства розвитку громад та територій, Грушівську сільську раду буде приєднано до міста Первомайська.

Тож Грушівську громаду знову не почули?

«Ухвалюючи такі важливі рішення, як приєднання громади до ОТГ, обов’язково має бути взаємодія між державою та громадськістю, адже це доказ розвитку України як правової, демократичної й соціальної держави, де кожного громадянина почують і його волевиявлення враховуватимуть, ухвалюючи рішення, — зазначає Грушівський сільський голова Неля Лебеденко. — Наша громада хоче, щоб нас ­почули і ми жили за правилами європейського само­вря­дування, розбудовуючи наші села і підвищуючи рівень життя населення вже сьогодні».

Грушівці не мовчать і не збираються мовчати. Днями провели збори села, на яких вкотре висловили бажання приєднатися до Кам’яномостівської ОТГ. Жителька Грушівки Анна Дорошенко у виступі зазначила: «Нам обіцяли, що об’єднання територіальних громад відбуватиметься на добровільних засадах. У 2017-му жителі Грушівки прийняли рішення об’єднатися з Кам’яномостівською ОТГ. Ми всі стривожені тим, що Грушівку приєднають до міста Первомайська і в нас буде так само, як у мікрора­йонах Поронівка і Скала, де багато проблем з дорогами і освітленням, яких роками не розв’язували».

Її підтримала односельчанка Олена Константинова: «Якщо ми будемо разом із Кам’яномостівською громадою, в нас усе буде спільне, ми працюватимемо, вирощуватимемо хліб, у нас буде все своє — і м’ясо, і молоко. І наша держава процвітатиме завдяки успішній громаді».

Виступив на зборах і колишній народний депутат у цьому окрузі Вадим Підберезняк, зазначивши, що проблеми міста і села — це дві різні речі. Первомайськ не може забезпечити нормальні умови функціонування власних шкіл, лікарень, налагодити інфраструктуру, комунальну галузь. Адже у міста дефіцит бюджету, бюджетоутворюючі підприємства не працюють. «Тож як місто зможе допомогти сільській громаді, яка до них приєднається? — запитує ексдепутат. — А ніяк. Лише прирече село на злидні».

Звісно, Грушівка виживе і вистоїть. Адже грушівці щиро прагнуть добробуту для свого села, мріють про процвітання і бажають, аби їх нарешті почули.