ПРОДОВЖЕННЯ ТЕМИ
Напередодні Міжнародного дня захисту дітей журналісти «УК» з’ясували, як відбувається відбір дітей для оздоровлення за пільговими путівками
Нещодавно «Урядовий кур’єр» писав про порушення законодавства в організації відпочинку дітей в «Артеці» та «Молодій гвардії» на Миколаївщині. Виявилося багато дивних «збігів»: діти саме працівників державних чиновників мали привілеї на відпочинок у «Артеці». Наприклад, донька одного з керівників районного масштабу відпочила за путівкою, заплативши лише 30% від вартості. Немає сумнівів, що спадкоємці чиновників талановиті та обдаровані. Але…
Чому виникають подібні ситуації? Наскільки прозоро розподіляються путівки до престижних оздоровчих центрів на місцях? Хто винен у тому, що «не ті» діти їдуть на творчі фестивалі? Чи винен взагалі хтось?
Мрія не для всіх
Випадок із дівчинкою, батько якої працює міліцейським начальником районного масштабу, — неоднозначний. Свідомо чи випадково (?) з документами дитини наплутали. В результаті батьки спочатку зекономили на поїздці, а потім — компенсували те, що не доплатили.
Однак дівчинка насправді достойна побувати в «таборі дитячої мрії», впевнений директор ЗОШ № 61, де вона навчається, Володимир Шепіло: «Людмила вчиться на відмінно, має багато нагород та грамот. У загальношкільному рейтингу — в першій п’ятірці». Втім, так вийшло, що путівка була «гарячою». Видали її тільки на підставі клопотання директора.
Начальник відділу у справах молоді, культури, сім’ї, фізичної культури та спорту адміністрації Центрального району Миколаївської міськради Світлана Рябоволік погоджується, що випадок прикрий: «Недогледіли, помилилися». «І взагалі, — запевняє Світлана Іванівна, — я й уяви не мала, чия це донька».
Вибачте, але таке одкровення викликає сумнів — щоб начальник відділу не знала прізвища начальника міліції свого району.
У цьому районі помічник прокурора Людмила Ткачова виявила низку порушень: «Пільгові путівки виділяються деяким обдарованим дітям протягом кількох років поспіль… База даних дітей пільгових категорій, що потребують оздоровлення, не сформована… Значну кількість пільгових путівок надано на підставі сертифікатів Всеукраїнських конкурсів, в яких нагороджуються не тільки переможці, а й усі учасники». Людмила Ткачова повідомила і про таке порушення: спочатку виділяють путівку конкретній дитині, а вже потім, заднім числом, батьки пишуть заяву на її отримання, тобто попередньо не формується черга із заяв на забезпечення такими путівками, підкріпленими свідоцтвами про таланти і досягнення дитини.
В «Артеку» кожен може і таланти свої виявити, і здузів знайти. Фото з сайту artek.ua
«А бажаючих катма»
Аргументи Світлани Рябоволік відносно окремих зауважень прокуратури здаються сумнівними, стосовно інших — переконливими. Але зрозуміло одне — система чесного і прозорого виділення пільгових путівок просто не налагоджена, відсутні й чіткі критерії, за якими визначаються діти, достойні їхати в «Артек» чи «Молоду гвардію».
Втім, повернемося до суті справи. Насправді, база даних дітей пільгових категорій в районі існує. Обсяг «фоліанта» — 350 сторінок. Розписана інформація про кожну дитину, батьків та опікунів, пільги, є адреси з номерами телефонів. Але сама Світлана Іванівна обмовилася: «я ж не пам’ятаю, хто їздив, а хто ні». І додає: «Батьки тих дітей, що побували в «Артеці», самі біжать писати заяву, аби знову відправити туди дитину. Тож тих, хто вже їздив, запам’ятати складно. А ті, хто не їздив, невідомо, чи поїдуть взагалі. Враховуючи обмеження за віком (з 9 до 16), можна просто не встигнути скористатися цією можливістю».
Другий аргумент стосується порядку інформування про надходження путівок. Мені пояснюють: «Телефонуємо до директорів шкіл, пропонуємо путівки, даємо консультації з приводу оформлення документів. Ось, наприклад, нещодавно надійшло дві безкоштовні путівки. Телефоную до директора школи №13, пропоную».
Стоп! А чому саме до директора цієї школи? І чому рік тому начальник відділу зателефонувала до директора 61-ї школи? Проводжу експеримент. Навмання «набираю» директорів двох навчальних закладів Центрального району. На моє запитання «Як часто ви отримуєте пропозиції стосовно путівок до «Артека»?» один з директорів взагалі вирішив, що це розіграш. Каже, за вісім років роботи таких пропозицій не надходило. В іншому навчальному закладі, де готують спортсменів, повідомили, що раз на рік одну путівку пропонують. Зрозуміло, про «чистоту» експерименту не йдеться, але певні висновки зробити можна. Путівки отримують ті, хто володіє інформацією. Директори шкіл, чиновники, знайомі, родичі, знайомі знайомих, родичі родичів. Це і не забороняється. Але виглядає недобре стосовно інших дітей, які не належать до цього певного кола, але можуть бути і талановитими, і успішними, і належати до законодавчо-визначених пільговиків.
Несправедливою є і те, коли одну й ту саму дитину кілька років поспіль відправляють до «Артека», навіть якщо вона заслуговує на це. «Інструкцією» не забороняється. Виходить, можна. Але й інші діти теж хочуть і мають право претендувати хоча б раз за життя побувати в дитячому центрі, який залишиться яскравою сторінкою дитинства на все життя. Взагалі, запевняє Світлана Іванівна, путівки із задоволенням беруть влітку. Знайти бажаючих в інші пори року досить складно. «У багатьох виникають проблеми із навчанням. До того ж, відпочинок «не в сезон» серед батьків чомусь не вважається оздоровленням, — пояснює керівник. — Тож, якщо дитина пільгової категорії їде до «Артека» навесні, потім вона не має права оздоровитися влітку навіть в обласних таборах».
Важко це зрозуміти, адже в «Артеці» і «Молодій гвардії» цікаво бувати в будь-яку пору року. Діти навіть за відсутності купання в морі отримують безцінний досвід спілкування, справжньої дружби, відкривають себе як творчі особистості, пізнають світ.
Немає відкритості — є сумніви
Перепоною на шляху талановитої дитини до дитячого центру є низька платоспроможність батьків. Навіть 20% вартості путівки становить 1100 гривень, плюс оплата проїзду (приблизно 250 гривень), деякі витрати на те, щоб освіжити гардероб у дорогу. Все це виливається у кругленьку суму, яку не усі батьки можуть викласти.
Певні питання виникають і у представників органів влади, які відповідають за розподілення престижних путівок в області. Заступник начальника обласного управління у справах сім’ї та молоді Микола Смоквіна повідомив, що в середньому на рік область отримує 450 путівок до «Артека». Майже половина з них — цільові, адресовані певним дитячим колективам. Те, що залишається, розподіляється згідно із законодавством. Втім, трапляється і форс-мажор, коли дуже швидко доводиться шукати заміну дитині.
Два роки поспіль Миколаївська область стабільно за оздоровленням дітей займає 4 місце в Україні із 50% охопленням. На 2012-й нові плани — досягти не менше 60% охоплення дітей, у тому числі 100% — дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Водночас, в управлінні повідомили, що «проводиться робота зі створення єдиної бази даних дітей всіх категорій, які потребують оздоровлення та відпочинку, запустити яку планують до 1 червня». Тобто, цією заявою підтверджується, що бази даних не було.
Цікаво було дізнатися, наскільки відкритим є процес розподілу путівок до «Артека» в інших областях. Наприклад, в Полтаві питання направлення дітей до «Артека» та «Молодої гвардії» здійснюється на засіданні комісії, що дає можливість підібрати найдостойнішу дитину.
У миколаївській ситуації прозорості — нуль. Невідомо, коли, для кого і скільки надійшло путівок. Не знайдеш цю інформацію на жодних інформаційних носіях. Легше сказати «не подумали, недогледіли». Легше закріпити за собою право вирішувати, хто заслуговує на путівку, а хто ні.
Спілкуючись на тему престижного дитячого відпочинку з багатьма співрозмовниками, почула чимало розумних ідей. Так, директор школи № 61 Володимир Андрійович Шипіло висловив таку думку: «Якби нам хоча б раз на рік повідомляли, що школі гарантовано «світить» путівка до «Артека», ми влаштували б справжнє змагання за звання кращого! Уявіть, яким би це стало стимулом для дітей. Рішення ж про направлення учня приймали б разом, на раді школи».
А ось моя знайома Олена, яка працювала в «Артеці» педагогом-організатором, впевнена, що під Ведмідь-горою панує особлива аура, яка не дозволяє ділити дітей на «блатних» і «звичайних». Всім надані рівні можливості та рівні умови. І вже справа кожного, як себе проявити. Для цього, мабуть, і створили дитячу країну здійснення мрій під назвою «Артек».
Олена ІВАШКО,
Лариса КОНАРЕВА,
«Урядовий кур’єр»
ПРЯМА МОВА
Олена ПІДДУБНА,
генеральний директор МДЦ «Артек»:
— Ми не розподіляємо пільгові путівки, цим займається Міністерство соціальної політики. Але ми ініціюємо і разом з партнерами проводимо протягом року конкурси для талановитих дітей в усіх областях України, аби їхні переможці взяли участь у наших тематичних змінах та фестивальних проектах. Таким чином відбувається підбір талановитих дітей, з якими ми і здійснюємо конкурсні проекти у дитячому центрі. Аби переможці могли приїхати до «Артека», ми звертаємося до Міністерства соціальної політики з пропозицією забезпечити таких дітей путівками для оздоровлення та участі у фінальних програмах конкурсів. Далі все залежить від рішення міністерства та його представників на місцях.
Зазвичай нам ідуть назустріч, але бувають і відмови. В цьому році ми звернулися до Міністерства соцполітики з пропозицією про проведення конкурсу «Артек-шоу» за участю дитячих творчих колективів, який міністерство не підтримало і відмовило у виділенні путівок переможцям проекту через те, що «пропозиція про виділення необхідної кількості путівок для талановитих дітей буде обмежувати права дітей інших пільгових категорій». Водночас для проведення проекту «Планета зірок», наприклад, який організує голова МГО «Жінки ІІІ тисячоліття» Л. Лісимова, щорічно виділяється 250—300 путівок. Концепція і програма цього проекту має низький художній рівень, не відповідає артеківським вимогам, тож ми вважаємо недоцільним його проведення саме в «Артеці». На жаль, міністерство нас не чує.