Сьогодні «Урядовий кур’єр» започатковує нову рубрику — «Запитайте у юриста». Її формат ми визначили на стику правової допомоги і правової просвіти. Тут публікуватимемо відповіді правників на житейські запитання, які хвилюють читачів. Сторінка виходитиме раз на два тижні по середах.
Консультує Ірина ЛИСНИЧКА,
юрист Благодійного фонду «Розвиток»
Хто відшкодовує недостачу в магазині?
Тамара ТКАЧУК, Київська область:
— Працюю продавцем у магазині приватного підприємця. Щомісяця у магазині виявляють недостачу, і її суму розкидають на нас, продавців. Але ж крім нас там працюють ще касири, охоронці та інші. Чи правомірно, що суму недостачі компенсують із своїх зарплат лише продавці?
— Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, якщо між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 Кодексу законів про працю України укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.
З касиром підприємець може укласти договір про матеріальну відповідальність. Фото Володимира ЗАЇКИ
Такі письмові договори можуть укладатися роботодавцями з працівниками (що досягли 18-річного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов’язані зі збе?ріганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік цих посад і робіт (далі — Перелік), затверджений постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріатом ВЦРПС від 28.12.1977 р. № 447/24, і діє на території України відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 р. «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР».
Зверніть увагу: договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність може укладатися, лише якщо одночасно наявні дві умови: 1) якщо посада, яку працівник займає, або робота, яку він виконує, зазначена у Переліку; 2) виконання обов’язків чи роботи безпосередньо пов’я?зані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва довірених працівникам цінностей. Якщо у змісті трудової функції працівника немає перелічених обов’язків, то навіть наявність посади або роботи в Переліку не дає підстави для укладення договору про повну матеріальну відповідальність.
Отже, якщо з приватним підприємцем продавці укладали такий договір, вони відшкодовують недостачу в повному розмірі. Щодо інших працівників магазину — згідно з Переліком. Посада касира належить до категорії посад, з якими такий договір про повну матеріальну відповідальність може укладатися, а посада охоронця — не належить. Тож перш ніж повністю виплачувати збитки, заподіяні роботодавцю, вам варто було б спочатку уважно перечитати зазначений Перелік посад і робіт, а також перевірити, чи взагалі з вами був укладений відповідний договір. До речі, для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 Кодексу законів про працю (КЗпП).
Якщо ж працівник, з якого роботодавець хоче стягнути виявлену недостачу, не згоден з відрахуванням або його розміром, він може подати заяву про розгляд трудового спору в порядку, передбаченому законодавством.
Похід у поліклініку не оплачується
Ольга ВАКУЛІНЧУК, м. Полтава:
— Я зараз хворію. Коли потрібно йти в поліклініку, це забирає лише по кілька годин робочого часу за день. Однак мені не оплачують увесь робочий день. Чи правильно це?
— Облік робочого часу — це фіксація відомостей про явку працівників на роботу і виконання ними встановленої тривалості робочого часу. Якщо працівник без поважних причин запізнився на роботу або передчасно її залишив, то цей час у робочі години не включається й оплаті не підлягає. Так само якщо працівник у робочий час відсутній з невідомих причин. Якщо ж надалі з’ясується, що він цього дня хворів і це підтверджено листком непрацездатності, тоді йому виплачується допомога з тимчасової непрацездатності.
У ст. 56 КЗпП визначено, що за угодою між працівником і власником (або уповноваженим ним органом) може встановлюватися неповний робочий день (тиждень), причому як при прийнятті на роботу, так і згодом. Оплата праці при неповному робочому дні (тижні) здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку (ч. 2 ст. 56 КЗпП).
Неповний робочий час може встановлюватися шляхом:
— зменшення тривалості щоденної роботи;
— зменшення кількості днів роботи протягом тижня;
— одночасного зменшення кількості робочих днів протягом тижня і кількості годин роботи протягом дня.
Отже, оплата праці в цьому випадку здійснюється на умовах неповного робочого часу — пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
За нестачу місць у дитсадку хочуть звільнити
Валентина КРАВЧЕНКО, м. Дніпропетровськ:
— Перебуваю в декретній відпустці. Через три місяці моєму синові виповниться три роки і мені потрібно виходити на роботу. Однак ніяк не вдається влаштувати дитину в дитсадок, і я попросила у керівництва відстрочку. Та мені відмовили, і сказали: якщо через три місяці не стану до роботи — звільнять. Чи мають право так вчинити, і як мені бути?
— Визначення «декретна відпустка» не існує, є поняття «відпустка по вагітності та пологах» та «відпустка по догляду за дитиною до 3 років». Також підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості. Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабусею, дідусем чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, та одним з прийомних батьків (стаття 18 Закону «Про відпустки»).
Згідно з ч.3 ст.25 цього ж закону, відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку: матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 цього закону, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку. А в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу( інсулінозалежний) — не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку; матері або іншій особі, зазначеній у частині третій статті 18 цього закону, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території.
Тобто відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку надається тільки в разі наявності відповідної довідки про стан здоров’я дитини, яка, за необхідності, оновлюється щороку для продовження цієї відпустки. Але це вже відпустка без збереження заробітної плати, без збереження стажу (ст.11 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 р.) і без фінансової допомоги від держави, хоча посада зберігається за жінкою і в цьому разі.
У відповідності до статті 56 КЗпП, за угодою між працівником або уповноваженим ним органом може встановлюватися як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, в тому числі таку, що перебуває під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Зважаючи на вищевикладене, ви маєте можливість:
1) працювати на умовах неповного робочого часу згідно зі статтею 56 КзПП;
2) оформити відпустку без збереження заробітної плати, що надається працівнику в обов’язковому порядку (ч.3 статті 25 Закону «Про відпустку»).
В іншому разі вас може бути звільнено з роботи у відповідності до статті 40 КзПП.
На копії документа про квартиру пишіть по діагоналі
Лідія ПИРОЖКІНА, м. Київ:
— Я раніше платила за електроенергію в ЖЕК, нині йде перехід на оплату безпосередньо в Київенерго, і у його відділенні для оформлення договору вимагають паспорт, ідентифікаційний код та копію свідоцтва про власність на квартиру. Останнє найбільше непокоїть: чи обов’язково його надавати? Адже я пенсіонерка. А якщо документ на квартиру потрапить «не в ті руки» і мене залишать без житла?
Консультує Володимир ТРАНДАФІЛ,
виконавчий директор ВМГО «Агентство економічного розвитку»:
— Відповідно до підпункту 8 пункту 5.4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. № 28 (далі — ПКЕЕН), для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання або договору про спільне використання технологічних електричних мереж споживача заявник має надати відповідній організації копію документа, яким визначено право власності чи користування на об’єкт (приміщення) та/або земельну ділянку споживача. Споживання електричної енергії здійснюється лише на підставі договору про користування електроенергією між споживачем та ПАТ «Київенерго» і укладається терміном на три роки (п. 3 ПКЕЕН). Споживання електричної енергії без договору є порушенням ПКЕЕН.
Якщо ж ви боїтесь, що ваш документ на житло може потрапити «не в ті руки», ми рекомендуємо написати кульковою ручкою прямо на копії (по діагоналі) на всіх сторінках, що вона видана для такої-то справи. Наприклад: «Копія надана для укладення договору про постачання електричної енергії».
Сторінку підготувала Інна КОСЯНЧУК, «Урядовий кур’єр», за підтримки Всеукраїнської коаліції з надання правової допомоги