Чергова одинадцята зустріч Ялтинської європейської стратегії (YES) під назвою «Нова Україна, нова Європа, новий світ: розбудова та захист» стартувала цього року вже у Києві. Такі заходи передовсім вибудовують плацдарм для подальшої розбудови нової України. Якщо у лютому 1945-го у Лівадійському палаці в Ялті лідери США, Великої Британії й СРСР вирішували питання, які стосувалися закінчення Другої світової війни та повоєнного ладу, то у вересні 2014-го форум зібрав лідерів світу та представників найвпливовіших міжнародних організацій у стінах культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал». Головна тема цьогорічного заходу — «Світова економіка та геополітичні ризики. Імпульси з «полігону» Україна». А питання порядку денного: «Війна в Україні: Чи може вона перерости в європейську? Світову? Як її зупинити?», «Як бізнес може сприяти досягненню миру для України?», «Угода про асоціацію з ЄС та конструктивні відносини з Росією. Непросто чи неможливо?», «Друзі, вороги, союзники майбутнього. Хто з ким проти кого?».
Кампанія не стане на заваді об’єднання
Президент Петро Порошенко розпочав виступ із нагальної потреби України інтегруватися у європейські та атлантичні системи безпеки. «Лише тепер ми зрозуміли, наскільки важлива безпека, і я пишаюся тим, що всі наші європейські, атлантичні партнери розуміють, що сьогодні йде боротьба не лише за територіальну цілісність і незалежність України, а і за всесвітню безпеку», — наголосив він.
Рішення ЄС запровадити чергові санкції проти Росії глава держави назвав складним, однак інакшої можливості в організації продемонструвати єдність та солідарність з Україною не було. У цьому розрізі, звісно, йшлося про потреби нашої країни бодай у добре скоординованій та ефективній політиці всіх країн у світі (за приклад наведено результати саміту НАТО у Ньюпорті).
Повертати Крим Петро Порошенко планує не за допомогою війська. Пообіцяв перемогти в економічному й ліберальному змаганні за настрої кримчан ефективними, некорумпованими та демократичними діями. За подібною моделлю планують ліквідувати й кризу на сході України.
Він також сприйняв увагу світових лідерів до України за важливий жест і ознаку солідарності у боротьбі за свободу й демократію. Продовжуючи тему, Президент повідомив про заплановану на 16 вересня одночасну ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у Верховній Раді та Європейському парламенті. За швидку реалізацію рішення особливу подяку отримав Президент Європарламенту Мартін Шульц.
Зі свого боку українська сторона в найкоротші терміни ухвалить антикорупційний закон та вже по завершенні парламентських виборів продемонструє значний прогрес у боротьбі з корупцією. До речі, втілити в життя стратегію реформ «Україна 2020» планують за 5—6 років. Їх українці проживуть із перспективою членства у Європейському Союзі.
Сила бюлетенів для влади
Визначення України як європейської держави посилить безпеку Європи, зробить її стабільною, багатою і диверсифікованою в культурній площині. «Наша співпраця з країнами ЄС є взаємовигідною. Заради цього ми зробимо все, що від нас залежить, — наголосив Президент. — Колишня система з двох різних світів зникне після приєднання України до ЄС. Будь-який інший союз на європейських теренах без України просто не міг би існувати, і це чудова нагода для України — допомогти Європі об’єднатися».
Говорив він і про надання особливого статусу для деяких районів Донецької й Луганської областей. А головним чином — про відсутність загроз для суверенітету й територіальної цілісності України. Законотворчі зміни лише нададуть громадам територій повноваження у питаннях, які стосуються безпосередньо життєдіяльності того чи іншого регіону. Зокрема на місцях вирішуватимуть, якою мовою користуватися, які культурні події відзначати, як витрачати гроші з місцевого бюджету. Загальнодержавні питання на кшталт міжнародної політики, безпеки, стратегічних пунктів і напрямків розвитку вирішуватимуть виключно центральні органи влади.
Однак побудова діалогу з місцевими громадами районів Луганської і Донецької областей неможлива без проведення дострокових місцевих виборів. «Маємо розуміти, що військового врегулювання цієї кризи немає. Повинні втримати Україну об’єднаною, а для цього нам потрібно провести децентралізацію», — цитує слова Президента його прес-служба.
Боротьба за інвесторів
Ще більше переконаний Петро Порошенко в тому, що встановлення миру в Україні сприятиме надходженню інвестицій. «У нас нова країна після Майдану, після того, як загинула Небесна Сотня, у нас нові люди, але діють старі правила, старий парламент. Саме тому я ухвалив рішення оголосити парламентські вибори», — означив свою позицію глава держави. При цьому нагадав, що воєнні дії за жодних обставин не є виправданням для відсутності реформ.
Наприклад, Угода про асоціацію між Україною та ЄС передбачає антикорупційну реформу, створення сприятливого інвестиційного клімату, дерегуляцію, а також реформу судової та правової систем. Хоч у секторі безпеки видозміни потрібні також.
А ось у питанні створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС українська влада шукатиме компроміс, щоб зберегти відносини з Росією. Згадавши про північного сусіда, Президент укотре повторив головні вимоги України як потерпілої від агресивних дій Кремля сторони: виведення російських військ, закриття кордону для проходження військової техніки, військовослужбовців, постачання зброї, звільнення всіх людей, яких незаконно затримали й утримують на території Донецької, Луганської областей і Росії.
Верховенство права
У виступах високопосадовці особливо не переводили думки на дипломатичний тон. Мартін Шульц закликав усі сторони на сході України утримуватися від розпалювання воєнних дій та підбурювальної риторики. Європу ж попросив не стояти осторонь, коли Росія щодо України порушує правила міжнародного співіснування.
Міжнародному співтовариству він порадив будувати діалог із Росією на основі пошуку взаєморозуміння. І якщо ситуація поліпшиться, можливий перегляд раніше запроваджених проти РФ санкцій.
Президент Естонії Тоомас Ільвес вважає, що проведення необхідних реформ в Україні — непросте завдання в умовах продовження воєнних дій на її сході. Процес реформування в умовах війни він назвав Геракловим подвигом Петра Порошенка. Водночас зазначив, що все-таки багато залежить від дій Європи, аби зупинити російську агресію в Україні.