ФІНАНСИ
На Волині змістили акцент при розподілі бюджетної підтримки, що дало свої результати: обсяги виробництва нарощуються
У рамках виконання Національного плану дій щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010—2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» виконавча влада особливу увагу закцентувала на проблемах тваринництва. Негативну тенденцію до спаду поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) на Волині вдалося нарешті переламати. Торік регіон мав найвищий темп зростання агросектору за останні 20 років. Порівняно з 2010-м виробництво сільгосппродукції зросло майже на 9%, у т.ч. в сільгосппідприємствах — на 13,5%, господарствах населення — 7,2%. Волиняни виробили продукції на майже 3,3 млрд гривень.
Корова у дворі — харч на столі!
Протягом І кварталу 2012-го обсяги виробництва агропродукції в усіх категоріях господарств області становили майже 600 млн грн. Це на 2,5% більше, ніж за цей період 2010-го. Ще скромний показник засвідчує: в регіоні обрано правильну тактику сприяння своєму, а не закордонному, сільгоспвиробнику. Який і має гарантувати продовольчу безпеку держави.
Без сумніву, цьому сприяла фінансова підтримка виробників відповідно до цільових регіональних програм, яких торік реалізовано вісім. Під їхню дію потрапили 14 тис. селян та 150 агроформувань, що отримали додатково майже 12 млн грн на підтримку агровиробництва.
— Аби із селянського двору не зникла корова, яка забезпечує додаткові фінансові надходження і харч на столі, цьогоріч на виконання вже дев’яти обласних програм підтримки галузі АПК виділено 14,4 млн грн. У тому числі майже 11 млн — з обласного бюджету, — розповів голова обласної ради Володимир Войтович. — При цьому ми розуміємо, що ефективність сільгоспвиробництва вища, звичайно ж, у великотоварних господарствах. Але ситуація нині в області складається так, що великий (і як правило — приватний!) агровиробник якось дає собі раду. А пересічний селянин тим часом потребує підтримки. Адже через допущені в минулі роки управлінські помилки, в тому числі і через непродуману митну політику, його годувальниця-корівчина опинилася в цінових ножицях. Витрати на її утримання залишилися досить вагомими, а ціни на молоко і м’ясо стали такими, що селянин втратив економічну мотивацію до нелегкої праці, якої потребує утримання худоби…
Стадо ВРХ, що утримується на селянських дворах, потребує генетичного поліпшення. Фото УНІАН
«Подивишся на вим’я — плакати хочеться!..»
З прийняттям регіональної Програми розвитку галузі тваринництва в області розпочалася системна протидія тому, що своє поголів’я ВРХ вирізається, а натомість звільняється місце для імпорту м’ясної й молочної продукції.
— Коли їжджу по області, зустрічаюся із селянами — зі щемом у серці дивлюся на їхню худобу… Подивишся на вим’я корівок, що женуть на пашу, — плакати хочеться!.. Біля такої корови людина стільки наробиться! А належної віддачі, яку могла б вона мати за свою працю, не матиме! — поділився якось наболілим заступник голови облдержадміністрації, досвідчений господарник Віталій Карпюк. — Саме тому в області в рамках Програми розвитку тваринництва особливу увагу приділяємо підвищенню генетичного потенціалу худоби, яку утримує населення. Адже її продуктивність — категорія соціальна: високопродуктивна ВРХ з тими самими затратами праці може істотно підняти рівень життя її власників!
Нинішнього року для виконання програми передбачено 2,4 млн гривень. Вони підуть, зокрема, й на закупівлю обладнання для пунктів штучного запліднення, часткове відшкодування вартості цієї процедури в агроформуваннях і фермерських господарствах. Особлива увага приділятиметься якості матеріалу для штучного запліднення. Він від найкращих породистих плідників і в майбутньому має підняти продуктивність молочного стада.
В області за участю двох десятків агрогосподарств створено підприємство з племінної справи «Волиньплемресурси». В Німеччині закуплено 153 племінні нетелі голштинської породи, які вже стали основою нового стада високопродуктивної худоби. Корови-первістки вже дають по 30—35, а окремі — й понад 50 літрів молока щодоби. Особливу увагу до нової породи проявляють у Маневицькому, Камінь-Каширському, Любомльському, Горохівському, Локачинському, Турійському та Ратнівському районах, де багато худоби вже вичерпало свій генетичний потенціал.
Статистика
Щільність поголів’я ВРХ на сотню гектарів сільгоспугідь в області становить 29 голів, у тому числі 12,5 корови. Це найвищий показник в Україні і вчетверо перевищує середньодержавну статистику.
Минулого року для обслуговування особистих селянських господарств в області функціонувало триста пунктів штучного запліднення, через які пройшли 9 тис. голів корів і телиць. Це майже на 2 тис. більше, ніж у 2010-му. Тепер, аби наблизити цю послугу до власників худоби, відкрито ще сотню пунктів, кожен з яких забезпечений найкращим сім’яним матеріалом. З Німеччини вже завезено 40 тисяч доз високопродуктивної голштинської породи, що, до речі, теж дотується з обласного бюджету. На часткове здешевлення вартості штучного запліднення агроформування лише цього року отримали понад 200 тис. гривень.
Для покращення селекційно-племінної роботи з породами, які розводять в господарствах усіх форм власності, та поліпшення генетичного потенціалу, підвищення продуктивних якостей тварин розроблено та з березня цього року введено в дію автоматизовану систему обліку селекційно-племінної роботи в скотарстві.
— Для стимулювання нарощування молочного стада область встановила дотацію тим, хто хоче придбати в населення телят. Аби тим заготівельники не в’язали на шию «червоний галстук», — повідомив начальник обласного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Юрій Горбенко. — З початку лише нинішнього року сільгосппідприємствами в господарствах населення закуплено для вирощування і поповнення основного стада майже півтори тисячі теляток. На що з розрахунку 10 гривень за кілограм живої ваги з облбюджету вже профінансовано понад 200 тис. грн дотації. Крім того, в рамках програми розроблено ще один новий напрям — відшкодування відсоткової ставки кредитів на закупівлю корів і нетелей для фермерських господарств.
Рецепт для інших регіонів?
Специфікою Поліського регіону є те, що переважна частина реальних доходів сільських сімей формується за рахунок особистих селянських і фермерських господарств. Торік понад 4 млн грн з обласного бюджету вперше спрямовано на підтримку жителів села. Більшість із них після розпаду колгоспів у 1990-х фактично змушені були шукати собі роботу. І волинські селяни її знайшли — на власних паях і присадибних ділянках. У 2011-му господарствами населення, наприклад, вироблено 62 тис. тонн м’яса, або половину від загальнообласного виробництва, 379 тис. тонн молока та 166 млн штук яєць (відповідно — по 84%).
На початок 2012 року в господарствах населення утримується 124 тис. голів ВРХ, у тому числі 95,5 тис. корів. Крім того, майже 231 тис. свиней, 14 тис. овець та кіз, 54,4 тис. коней та 2,7 млн птиці. На кожну сотню дворів у середньому припадає по 59 рябуль, проте віддача від них бажає бути кращою. Отож не дивно, що облрада затвердила Програму розвитку особистих селянських господарств.
— За нею, зокрема, фінансуються як вже згадане здешевлення вартості племінної роботи, так і дотація власникам, які утримують трьох і більше корів, відсотки за кредитами на закупівлю корів та нетелей, закупівлю і безплатне вручення селянам доїльних апаратів, яких влада подарувала вже майже дві сотні тощо, — розповів голова облдержадміністрації Борис Клімчук. — Схвально люди зустріли й ініціативу обласної влади безкоштовно допомагати жомом. А в районах, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи на ЧАЕС, — і комбікормами. За бюджетні кошти дедалі частіше відновлюється і родючість громадських пасовищ…
Якщо допомогою програми в 2011-му скористалися майже 14 тис. селянських дворів, то в 2012-му заплановано фінансово підтримати вже 20 тис. родин. Така робота почала давати свій результат. Свідчення того — зростання кількості родинних ферм. Якщо торік кількість родин, які утримували трьох і більше корів, не сягала й 900, то нині їх уже 2,5 тис. Негативну тенденцію до спаду поголів’я ВРХ вдалося нарешті переламати. Якщо в 2010-му її чисельність в усіх категоріях господарств скоротилась на 21,6 тис. голів, то в 2011-му — на 1,3 тисячі, а в І кварталі нинішнього року волиняни чи не вперше за роки незалежності отримали приріст поголів’я ВРХ в усіх категоріях господарств. Волинська корова нарешті почала вислизати із цінових ножиць.
За обсягами агровиробництва на одного жителя область посідає третє місце в державі, темпом — сьоме і майже 4% загальноукраїнського.
ФАКТ
За обсягами агровиробництва на одного жителя область посідає третє місце в державі, темпом — сьоме і майже 4 % загальноукраїнського.
На тваринництво в Криму виділять майже 7 млн грн
Людмила ЩЕКУН,
«Урядовий кур’єр»
РІШЕННЯ. Рада міністрів Криму затвердила порядок використання бюджетних коштів на 2012 рік, що будуть витрачені на розвиток агросектору. За даними Кримського інформаційного агентства, згідно з документом, на збільшення молочного тваринництва витратять 6,790 млн грн, на участь у регіональних і республіканських виставках-ярмарках — 250 тис. грн. Решта грошей піде на проведення конференцій, «круглих столів», семінарів з актуальних питань економічного розвитку агросектору і заохочення передових працівників сільського господарства.
Крім того, в рамках реалізації програми аграрного сектору автономії у Криму найближчим часом запрацює електронний торговельний майданчик «Агросектор XXI століття» та електронна торговельна біржа для сільгоспвиробників. Ці веб-новинки, на думку кримських урядовців, теж сприятимуть розвитку агросектору в регіоні.