Влада має намір створити муніципальну міліцію, заявив віце-прем’єр-міністр, міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимир Гройсман. Про це він сказав під час конференції з питань децентралізації державної влади в Україні.
Без корупції
Віце-прем’єр підкреслив, що при децентралізації влади кожен громадянин зможе вибирати свою владу і впливати на рішення щодо транспорту, охорони здоров’я, освіти, інфраструктури та ефективності економічної політики в регіоні. «Окремо хотів би зазначити, що ми передбачаємо, зокрема, ухвалити закон про муніципальну міліцію, яка матиме свої сфери і компетенцію», — наголосив Володимир Гройсман.
За словами експерта програми Ради Європи «Посилення місцевої демократії та підтримка реформ місцевого самоврядування в Україні» Вадима Прошка, у більшості європейських країн діяльність міліції, пожежної служби — це питання муніципальні. Причому місцева поліція виконує переважно функції дільничних і відповідає за охорону громадського порядку.
«Ситуація дуже проста, — говорить Вадим Прошко. — Якщо у вас виникають проблеми, наприклад міліціонер вимагає хабара, ви повинні спочатку звернутися до начальника райвідділу, а якщо вас там не захотіли слухати, то до обласного управління, а далі й до міністра — для того, щоб це питання вирішити. Якщо ж міліція муніципальна, то ви звертаєтеся до свого мера і пояснюєте йому: через таких міліціонерів на наступних виборах на ваш голос та голоси ваших друзів він може не розраховувати. Така система зворотного зв’язку набагато коротша, і корупцію правоохоронного органу автоматично вважають корупцією мера».
Коментуючи останні події на сході країни, де правоохоронці поводять себе досить своєрідно, не виконуючи належним чином свої обов’язки, експерт зазначив: «Якби ми мали на сході дві міліції — місцеву й центральну, — обов’язково була б змагальність, конкуренція, одна міліція «підсиджувала» б іншу. У таких умовах нахабніти значно важче».
Упродовж останніх років в Україні неодноразово намагалися сформувати муніципальну міліцію. Але спроби створити подібні підрозділи переважно були невдалими, тому що парламент так і не схвалив відповідний закон. А такі «загони швидкого реагування», як правило, хотіли мати не лише повноваження, а й зброю. Щоправда, в деяких регіонах такий експеримент виявився вдалим.
«У нашому місті вже вісім років працює муніципальна варта, — розповідає міський голова Калуша Ігор Насалик. — Серед функцій, які вона виконує, — боротьба зі стихійними ринками, співпраця з органами внутрішніх справ з наведення порядку на вулицях, охорона шкіл та центральної міської лікарні. — Батьки, напевне, вже не можуть уявити, що такого охоронця в школах не буде. Хлопці ретельно виконують свої обов’язки. Навіть можуть розповісти батькам учнів молодших класів, як поводилася їхня дитина, слідкують за тим, щоб малечу не чіпали учні старших класів. При цьому батькам не потрібно додатково оплачувати таку охорону».
За словами міського голови, у цих вартових немає зброї, тому що це не воєнізований підрозділ, але є газові балончики, гумові палиці. Працівників варти легко відрізнити від інших правоохоронців за спеціальними шевронами на формі.
Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов переконаний, що створювати місцеву міліцію в рамках децентралізації влади можна вже зараз, не чекаючи змін, які вноситимуть до Конституції країни. «Давайте будемо вибирати начальників міліції, дільничних, а не чекати, коли їх призначать згори», — говорить він.
На його думку, варто створити підрозділи муніципальної міліції і в східних регіонах. «На сході ми бачимо людей, які бігають зі зброєю, вимагаючи від’єднання Донбасу. Серед них багато колишніх воїнів-афганців, — продовжує Вадим Карасьов. — Вони можуть стати основою муніципальної поліції, яка працювала б у рамках законів України. Це вирішило б питання безробіття таких чоловіків. Їм виповнилося 40—50 років, а вони просто не мають змоги працевлаштуватися. Цим користуються провокатори, що роздають їм зброю. А якщо ми крок за кроком, децентралізуючи владу, поступово будемо створювати місцеву міліцію, це забезпечить таких людей роботою».
Універсальні поліцейські
Якщо ж говорити про європейський досвід, то експерти радять звернути увагу на роботу поліції наближення — неозброєного органу правопорядку Франції (частина муніципальної поліції, яка розподілена на атестованих вартових правопорядку, що мають право носити зброю, і службовців). Французька поліція наближення (проксіміте) — форма децентралізованої поліції, яка максимально спирається на розвиток системи патрулів. У співробітника проксіміте робота більш творча, ніж у нашого дільничного. Наприклад, на ділянці поліцейського наближення є автотраса, і в одному з її місць постійно відбуваються ДТП. Завдання офіцера — вжити всіх заходів, щоб зняти цю проблему. При цьому керівництво контролює не кількість роботи, про яку звітують підлеглі, а якість — ніхто не покарає поліцейського, який не впорався із запланованими заходами з об’єктивних причин.
Не менш цікавий і досвід Латвії. Ще у вересні 1990-го в передмістях Риги з’явилися перші підрозділи муніципальної поліції. Через п’ять років міська Дума об’єднала всі райвідділи муніципальної варти, створивши єдину поліцію Ризького самоврядування. Тоді ж цій структурі підпорядкували і службу контролю дорожнього руху в Старій Ризі (культурно-туристична зона з особливим статусом).
Крім того, в структурі муніципальної поліції Риги створено Службу нагляду за примусовими громадськими роботами. Тож проблем з працевлаштуванням тих, кому присудили спокутувати провину з мітлою в руках, там явно не виникає.
Муніципальна варта Риги працює цілодобово, приймаючи заяви громадян, патрулюючи вулиці й реагуючи на скарги. Система реагування працює таким чином: виклик екстреної допомоги приймає оператор, що розподіляє їх між державною і муніципальною поліціями.