Тема можливого російського вторгнення й напружена ситуація на кордоні України не сходять з порядку денного євроінституцій. Члени комітетів Європарламенту з питань оборони та зовнішньої політики запросили до спільної дискусії з цього питання головного дипломата ЄС Жозепа Борреля, який минулого тижня відвідав з візитом Україну та побував на лінії розмежування.
«Я на власні очі побачив, що ситуація там напружена, і загострення зростає щодня, бо стягнення російських військових до українського кордону триває. Ніхто не може передбачити, яку мету має Кремль, стягуючи війська до кордону з Україною. Але я знову повторюю нашу мантру Москві: Росія має деескалувати ситуацію на кордоні й повернутися до імплементації мінських угод. Але російська сторона, на жаль, дуже далека від цього», — констатував дипломат. Він наголосив, що будь-які агресивні дії Росії проти України матимуть дуже високу ціну у вигляді наджорстких санкцій.
Сподівання й підготовка
У Брюсселі не приховують обурення тим, що президент РФ хоче говорити про глобальні зміни в архітектурі європейської безпеки зі США, демонстративно ігноруючи Євросоюз. «Така тактика — частина стратегії Путіна, мета якої полягає в роз’єднанні західних партнерів», — вважає Жозеп Боррель. Він переконаний: якщо Росія хоче говорити про європейську безпеку і безпеку України, то і ЄС, і Україна мають бути у грі. Американські партнери в особі держсекретаря США Ентоні Блінкена запевнили, що Вашингтон не ухвалюватиме жодних рішень без участі Брюсселя і Києва.
Після тижневих переговорів із представниками США і НАТО російське МЗС заявило, що хоче отримати «письмову відповідь на свої письмові безпекові пропозиції», які воно оприлюднило торік на початку грудня. «Але навіщо писати, якщо відповідь уже відома? НАТО ніколи не погодиться на те, чого вимагає Росія, бо ці вимоги суперечать принципам, на яких ґрунтується безпека Європи», — наголосив Жозеп Боррель.
Він розповів євродепутатам про свою неформальну зустріч із міністрами закордонних справ ЄС у «форматі Гімніх», що пройшла минулого тижня. На ній обговорювали «стратегічний компас ЄС» — документ, який визначає безпекові та оборонні пріоритети ЄС на найближчі п’ять років. Його мають ухвалити в березні. За інформацією, у його проєкті запропоновано розглядати Росію як головну загрозу для ЄС. І якщо ще місяць тому серед країн-членів були ті, що не погоджувалися з таким формулюванням, то після загострення, спровокованого Москвою, привід для суперечок зник. Виступ Жозеп Боррель завершив висловлюванням, яке він останнім часом повторює чи не в кожній промові про відносини з Росією: «Сподіваймося на краще, готуймося до гіршого».
Україна має право захистити себе
Участь у спільному засіданні комітетів ЄП взяла очільниця Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона закликала євродепутатів підтримати нас перед російською загрозою. «Вільна, демократична, заможна Україна — ключовий чинник для виживання та подальшого розвитку всього континенту й західної цивілізації», — заявила депутатка.
Росія, шантажуючи Україну й весь світ, використовує так звану техніку маленьких шматочків. Вона вдається до гібридних атак, наступає повільно і чекає, якою буде відповідь Заходу. «Ми бачимо, з яким цинізмом і брутальністю Росія порушує міжнародне право. Уже після серії діалогів з Росією на українські органи влади було вчинено кібератаки. І ми не знаємо, якою буде наступна атака Росії на Україну», — сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе, закликавши скасувати ембарго на продаж зброї нашій країні, бо Україна має бути спроможною захистити себе.
Російську агресію можна зупинити у три кроки: запровадити жорсткі санкції, які зроблять агресію непомірно дорогою; посилити безпеку країн східного флангу НАТО; зміцнити оборонну, економічну та політичну стійкість України. Про це заявив голова делегації Україна — ЄС у Європарламенті польський євродепутат Вітольд Ващиковський. Доповідач ЄП з українського питання німецький євродепутат Міхаель Галер наполягає, що надзвичайно важливо дотримуватися принципу «нічого про Україну без України» і «нічого про ЄС без ЄС».
«Ми не приймаємо забаганки Путіна вирішувати безпекові питання в манері часів холодної війни, коли доля світу залежала від двох наддержав», — сказав політик. Він закликав ЄС надати всю можливу підтримку Києву у протистоянні з російською агресією і нагадав, що Україна має Угоду про асоціацію з ЄС. А це робить її ближчою за Велику Британію.
Литовський депутат Андрюс Кубілюс укотре наголосив на підступності й лицемірстві російської влади, вказавши, що Кремль, який 2014 року розпочав і продовжує війну в Україні, «тепер скаржиться, мовляв, Україна намагається захистити себе». І щоб не провокувати Кремль, деякі європейські країни відмовляються постачати українцям зброю. «Тепер поставлю запитання: що більше провокує агресію Росію — слабкість чи сила України? І сам дам відповідь: Росію провокує лише наша слабкість», — наголосив євродепутат. Він назвав наївним переконання, що РФ, яка стягнула до українського кордону величезне військо, хоче діалогу.
Литовський депутат Петрас Ауштрявічюс теж вважає, що теза Заходу про необхідність діалогу з Росією «лише підживлює хворобливі фантазії Путіна», тому з Москвою треба говорити прямо і з позиції сили. Адже Росія не має наміру йти на деескалацію. Як аргумент він навів нещодавню кібератаку на українські урядові сайти, яку частково могли здійснити з території Білорусі. «Крім цього, Москва і Мінськ оголосили про проведення спільних навчань поблизу українського кордону. Це означає, що Росія вже збирає біля себе союзників для реалізації своїх агресивних планів. Хіба це не ознака нової ескалації?» — слушно вважає політик.
Загалом із виступів євродепутатів було помітно, що навіть представники лівих трохи змінили свою тональність щодо Росії. Адже за минулий тиждень абсурдність і неприйнятність безпекового ультиматуму Москви стала очевидною навіть тим, хто раніше відмовлявся бачити в діях Росії бажання відновити у світі розподільчу лінію між двома ворожими таборами.