КАТАСТРОФА
Витримавши землетрус і цунамі, Японія опинилася перед радіаційною загрозою
Події, що відбуваються нині в найрозвиненішій острівній державі, без перебільшення, планетарного масштабу. Одинадцяте березня тепер не просто чорний день на японському календарі, а початок нового літочислення. Коли за 373 кілометри від північно-східного узбережжя Японії стався землетрус магнітудою 8,9 бала, країна здригнулася, але встояла. Набагато більше шкоди завдало викликане землетрусом потужне цунамі, яке світ, завдяки високому ступеню інформатизації, мав змогу бачити у прямому ефірі. Гігантська хвиля заввишки понад десять метрів, що змивала все на своєму шляху, надовго асоціюватиметься з небаченим сучасниками, але неодноразово змальованим кінематографом апокаліпсисом.
Та оцінити реальні масштаби катастрофи по гарячих слідах навряд чи вдасться. Ніхто сьогодні не візьметься назвати точну кількість жертв і оцінити масштаби японського жаху. За найпесимістичнішими прогнозами, йдеться про десятки тисяч постраждалих, бо вже офіційно загиблими вважаються дві з половиною тисячі людей (до речі, завдяки високій самоорганізації японців багатьох неприємностей вдалося уникнути). Економічні наслідки катастрофи можемо спостерігати за біржовими зведеннями. Але нині найбільшу тривогу викликає ситуація на японських АЕС. Як відомо, на одній з них уже пролунало три вибухи.
Осторонь не залишимось
Україну від Японії віддаляє майже одинадцять тисяч кілометрів і, на щастя, радіаційний вітер, який нині дме в бік Тихого океану, до нас не долине, але саме українці як ніхто інший розуміють, що зараз відбувається в Японії, і готові надати допомогу не лише рятувальниками, а й фахівцями. Зокрема, для консультацій може вилетіти група експертів з ядерної енергетики, які мають унікальний досвід ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Водночас Міністерство з надзвичайних ситуацій також повідомило про готовність вилетіти до зруйнованої країни загону рятувальників із спеціальним обладнанням для роботи в районах, постраждалих від землетрусу, а також навченими шукати під завалами собаками.
За словами МНС, відомство вже спорядило гідропневматичне обладнання, здатне розрізати металеві конструкції і піднімати бетонні плити великої ваги, зібрано комплекти, а також сформовано загін, оснащений засобами радіаційно-хімічної розвідки та захисту.
Міністерство охорони здоров'я України каже, що підготувало медичні формування в режим готовності для можливого відрядження до Японії.
Загалом понад 70 країн світу під егідою ООН запропонували допомогу Японії.
Як там наші?
За даними МЗС, на консульському обліку в Японії перебуває понад 500 громадян України, але поки що звернень щодо евакуації від них не надходило, а інформації про загиблих і постраждалих українських громадян в Японії на цей час немає.
Водночас Посольство України в Японії оперує даними місцевої імміграційної служби, яка сповіщає, що всього в країні проживає 1590 українців. Зокрема, у найбільш постраждалих регіонах проживали 176 громадян України: у префектурі Міягі - 19 осіб, Івате - 4, Фукусіма - 22, Ібаракі - 32 і Тіба - 99. Варто зазначити, що не з усіма ними зараз є зв'язок.
"Не всі з них стояли на консульському обліку, не про всіх у нас були дані, тому складно їх знайти. Хтось сам вийшов на зв'язок, з кимось зв'язалися через рідних. Серед них постраждалих немає. Решту шукають місцеві еміграційні служби", - повідомив радник посольства України в Японії Юрій Лутовинов.
Оскільки ситуація розвивається динамічно, МЗС і посольство готові надавати допомогу українським громадянам для повернення їх на батьківщину, зазначив речник МЗС Олександр Дикусаров.
На АЕС посилено контроль
З огляду на те, що землетрус в Японії зумовив аварійні відключення енергоблоків на АЕС Фукусіма-1, НАЕК "Енергоатом" посилила контроль за підтримкою робочого стану основних і допоміжних установок вітчизняних електростанцій і мереж, повідомили в компанії.
"Ми повинні врахувати уроки, надані ситуацією на японських АЕС, і зробити належні висновки. Не виключено, що доведеться змістити пріоритети в програмах підвищення безпеки та надійності українських атомних електростанцій", - сказав президент компанії ДП НАЕК "Енергоатом" Юрій Недашковський.
З огляду на події в атомній енергетиці Японії, він підписав наказ про забезпечення сталого функціонування АЕС. Керівний склад компанії зобов'язаний вести цілодобове чергування в телефонному режимі. Наказ зобов'язує в години максимумів навантажень не допускати оперативного перемикання, виведення в поточний ремонт і випробування установок, що може створити загрозу втрати генерувальних потужностей і знеструмлення споживачів.
Водночас директори українських АЕС повинні посилити режим роботи АЕС, уточнити плани евакуації та взаємодії з територіальними органами виконавчої влади (МНС, Держводгосп тощо), підприємствами та організаціями у випадках виникнення різних видів надзвичайних ситуацій.
На українських АЕС буде проведено перевірку готовності системи аварійного реагування, системи оповіщення та зв'язку, забезпечено готовність персоналу аварійних груп та бригад до реагування в разі виникнення аварії. На станціях посилено режим охорони, зроблено акцент на суворе дотримання перепусткового режиму, а також вжито низку інших заходів.
ДУМКА ЕКСПЕРТА
Німецький фізик і медик Себастіан Пфлугбайль, один з небагатьох експертів, який проводив інспекцію саркофага в Чорнобилі, запевняє, що плавлення паливних стрижнів в Японії та плавлення паливних стрижнів і вибух реактора в Чорнобилі - події одного класу, які призводять до масивного викиду радіації.
У розмові з Німецькою хвилею він розповів, до яких наслідків може призвести плавлення паливних стрижнів: "Руйнується оболонка реактора. І всі радіоактивні ізотопи, що всередині, потрапляють у довкілля. В повітря потрапляють легкі радіонукліди. Можливо, не буде пожежі, як це було в Чорнобилі. Таким чином радіоактивні речовини не будуть занесені на десятикілометрову висоту й не розподіляться над усією північною півкулею, як під час Чорнобильської катастрофи. Мабуть, слід очікувати, що цього разу радіоактивне забруднення обмежиться локальною територією, скажімо, радіусом у 500 кілометрів, але натомість воно буде набагато сильнішим. Це матиме фатальні наслідки для Японії, де густота населення є значно вищою, ніж у районі Чорнобиля".
ДОВІДКА "УК"
В Україні є три сейсмоактивні зони: Південний берег Криму, Північно-Східні Карпати і румунська зона Вранча, відголоски сильних землетрусів якої доходять і до нас. Потужні землетруси магнітудою 7-7,2 бала відбуваються раз на 23-27 років.
У минулому столітті у нашому регіоні зафіксовано кілька потужних коливань. Зокрема у 1927, 1940, 1977 та 1990 рр.
Силу поштовхів і коливань під час землетрусів у нашій країні прийнято вимірювати за 12-бальною шкалою.