Опалювальний сезон 2022—2023 років, до якого нині підходимо, уже встигли назвати найскладнішим за всю історію незалежної України. Головні ризики, як усі розуміють, — можливе руйнування інфраструктури, погіршення економічної ситуації та загроза ракетних ударів. Особливо ситуація складна для багатоквартирних будинків, де опалення централізоване.
Проте Україна, запевняє Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, успішно готується до різних сценаріїв проходження опалювального сезону. Основні аспекти підготовки, за його словами, — достатній запас газу, вугілля, забезпечення електростанцій та готовність до аварійних ситуацій. Готовність України до зими, за оцінками урядовців, уже наближається до 70%. Близька до цього показника й Черкащина. І хоч, як недавно зазначив керівник обласної військової адміністрації Ігор Табурець, узимку розраховують на «поблажливі умови від природи», все-таки старанно готуються до настання холодів.
Однак як свідчить практика, холодні сюрпризи нерідко трапляються, адже всього не передбачиш. Саме для того в Черкасах та районах області створили спеціальні комплексні комісії, які займаються підготовкою до опалювального сезону. До їхнього складу увійшли фахівці, які відповідають за цей напрям, і ті, хто відповідає за стан та безпеку об’єктів критичної інфраструктури. Це зокрема підприємства теплокомуненерго, ТЕЦ як основні надавачі послуг тепла. Уже перевірено більшість господарств, що відповідають за надання таких послуг. Виявлені недоліки усувають.
Черкасці, дослухаючись до поради Ігоря Табурця запасатися теплими речами, щоб бути готовими до будь-яких обставин, масово закуповують зимовий одяг, теплі ковдри та інше. Оскільки можливі перебої з опаленням, жителі міст і сіл області ще з весни заготовляють необхідний запас дров.
Рішенням колегії Держлісагентства України керівникам галузевих підприємств запропоновано не лише збільшити обсяг заготівлі, а й створити складські запаси, вивчити можливість та організувати доставку палива. Природного ресурсу для збільшення заготівлі в Україні, зокрема й на Черкащині, достатньо. Адже за минулі роки частину ліміту рубок головного користування недовикористано.
Приміром, корсунь-шевченківські лісівники активно заготовляють та реалізують дров’яну деревину для опалення приватних садиб, закладів соціальної сфери тощо. Спеціалісти лісгоспу тісно співпрацюють та проводять робочі наради й зустрічі з керівниками міських, сільських та селищних громад щодо вчасної підготовки до опалювального сезону.
Підприємство має змогу забезпечити дровами всіх охочих. Для зручності оплати у всіх лісництвах встановлено банківські термінали для безготівкового розрахунку. Оголошення про вартість, контакти відповідальних працівників та детальне роз’яснення порядку звернення та придбання дров розміщено в місцевих ЗМІ.
Лісничий Шполянського лісництва Звенигородського держлісгоспу Олександр Хорват розповів: цього року по дрова почали активно звертатися ще із квітня. Попит нині порівняно з торішнім зріс більш як удвічі. На твердолистяні — дуб, граб, клен, ясен — нині ціна 870 гривень за кубічний метр і 609 — за складометр. Стандартна машина, «газончик», бере шість складометрів. Виходить 3654 гривні за машину. Плюс доставка до споживача й навантаження. Щодо замовлень для комунальних закладів, зокрема шкіл, садочків, лікарень, то їх, як і щороку, виконують у повному обсязі, зазначив лісничий. Наростити заготівлю можна за рахунок правильного проміжного користування. Це санітарні рубки й рубки догляду.
Напередодні холодної пори року перед державою постають нові виклики. Один з найперших — обігріти міста й села з огляду на можливі перебої з постачанням енергоносіїв. Проте й тут, окрім тотальної залежності від надходження газу, є ризик завдати шкоди довкіллю. Саме про це та шляхи зменшення ризиків керівники лісівничої галузі, екологи, науковці й виробничники нещодавно говорили на засіданні круглого столу «Забезпечення соціальної сфери відновлюваними лісовими ресурсами в умовах воєнного стану: виклики, проблеми, вирішення», який пройшов на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України. Фахівці закликали знайти розумний баланс між екологічною складовою проблеми і забезпеченням українців теплом. До екологічної складової питання вже активно долучилися в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів, запевнив заступник міністра Сергій Власенко. За дорученням Прем’єра обрахували потребу у дровах, вийшли на цифру 5,5 мільйона кубічних метрів і дуже сподіваються, що вона не зростатиме.
Нині в Україні вже створено близько 100 тисяч кубометрів державних запасів дров. Задля спрощення для населення їх придбання скасовано наряди: тепер можна напряму звернутися до місцевих лісгоспів і, оплативши свою потребу через будь-який банк онлайн, отримати дрова. Проте в мережі поширюється інформація, нібито лісівники подекуди рубають під корінь ділову деревину. Це абсолютно не відповідає дійсності. Та й потреби в цьому немає. Про це категорично заявляють у Черкаському обласному управлінні лісового та мисливського господарства й на підприємствах лісового господарства на місцях.
Однак перехід із природного газу на забезпечення населення біоенергією все ще відбувається занадто повільно. Котелень, які працюють на біопаливі, ще небагато. А вони могли б використовувати, як у СТОВ «Маяк» Золотоніського району, не тільки деревину, а й солом’яні пелети, шкаралупу соняшнику, стебла кукурудзи та інші рослинні відходи. В Умані котельні на альтернативному паливі обігрівають приміщення міських поліклінік та лікарень, загальноосвітню школу, два заклади соціального захисту населення. Як стверджує голова Білозірської громади Черкаського району Володимир Міцук, раніше, використовуючи газ, платили за опалення ліцею майже мільйон гривень щомісяця. А тепер ця сума завдяки встановленню твердопаливних котлів забезпечує опалення всіх навчальних закладів, яких у селах громади п’ять.
Уряд ухвалив рішення про створення пересувних модульних котелень, більшість із яких твердопаливні: держава створює оперативний резерв у разі надзвичайних ситуацій. Але й тут є питання: підвезення палива. Нині разом з обласними військовими адміністраціями розглядають варіант створення його резервних центрів.
Наступні холоди — серйозний виклик для всіх нас разом і для кожного зокрема. Не спасуймо перед труднощами!