Реалізовані торік проєкти підтримки українського бізнесу та синхронізацію з міжнародними партнерами спільного бачення розвитку українського підприємництва цього року обговорили представники Міністерства цифрової трансформації, Міністерства економіки, Офісу з розвитку підприємництва та експорту й міжнародні партнери.

Уряд розуміє важливість

Стійкість українського підприємця — це те, що врятувало нашу економіку в перші дні війни. Це підприємці,  які швидко змогли релокуватися і працювати далі. Про підтримку українського бізнесу 2023 року та плани на 2024-й розповіла під час заходу перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко. Вона зазначила, що торік було видано понад 10 тисяч мікрогрантів на 2,4 млрд грн на започаткування чи розвиток підприємств у межах проєкту «Власна справа». Ще 109 млн на розвиток свого бізнесу отримали майже 300 ветеранів, ветеранок, їхніх дружин і чоловіків. Популярною була також програма «Доступні кредити 5—7—9%», яка стала чи не єдиним джерелом дешевих кредитів у країні.

«Уряд добре розуміє, що один зі шляхів досягнення самодостатності країни — збільшення доходів, валютної виручки, в основі якої має бути переробна промисловість та її розвиток. 2023 року ми видали 600 грантів до 8 мільйонів гривень кожен для переробних підприємств. Хочемо розвивати економіку, яка продукує товари з доданою вартістю, тому на 2024 рік ми заклали в бюджеті на цю програму понад 5 мільярдів гривень», — зазначилаперший віцепрем’єр-міністр.

Юлія Свириденко наголосила, що 2024 року Мінекономіки активно працюватиме над втіленням нових проєктів — таких як розвиток індустріальних парків, підтримка реалізації проєктів зі значними інвестиціями, компенсація вартості сільгосптехніки вітчизняного виробництва та чимало іншого. На фінансування пакета програм у бюджеті передбачено понад 40 млрд грн.

Цього року заплановано видати 12 тисяч кредитів за програмою доступної іпотеки «єОселя». У планах Мінекономіки і Мінцифри — об’єднати «єОселю» та «єВідновлення», щоб сертифікатом за зруйноване житло можна було зробити перший внесок за іпотекою.

Цифра — це зручно та надійно

На заході підбили підсумки програми ЄС «Цифрова Європа», можливості якої презентували для українців 2023 року. У межах програми можна отримати фінансування для розвитку власних проєктів: загальний фонд становить 7,5 мільярда євро до 2027 року. Шість із них відвели на фінансування напрямів, доступних для України. А саме: високопродуктивний комп’ютинг, штучний інтелект, цифрові навички й використання технологій в економіці та суспільстві. 2023 року офіс став національним контактним пунктом програми «Цифрова Європа». Створення такого пункту в Україні дасть змогу пришвидшити інтеграцію України і Єдиного цифрового ринку ЄС.

Партнери підставляють плече

«За підсумками залучення послугами «Дія.Бізнес» з інтернаціоналізації, українським компаніям 2023 року вдалося підписати експортні контракти на суму 352,3 мільйона гривень. Очікуємо на підписання експортних контрактів ще на 184,7 мільйона гривень», — зазначивАндрій Ремізов, директор Офісу з розвитку підприємництва та експорту.

Ще одним досягненням 2023 року стала перемога офісу та членів Консорціуму Європейської мережі підприємств в Україні (EEN) в європейському грантовому конкурсі Business Bridge. Завдяки цьому вдалося залучити 3,75 млн євро на ваучери для 1500 українських підприємств, що постраждали від повномасштабної війни.

Як зазначивдержавний секретар Кабінету Міністрів і голова наглядової ради Офісу з розвитку підприємництва та експорту Олександр Ярема, розширення повноважень офісу за напрямом підтримки та розвитку малого й середнього підприємництва 2021 року надало установі кросфункціональності та можливості забезпечувати міжсекторну взаємодію щодо підтримки українського бізнесу не лише з органами центральної виконавчої влади, а й з іншими державними інституціями, громадськими організаціями, приватними компаніями, бізнес-асоціаціями.

«Спільні напрацювання й перемога офісу та EEN уже цього року нададуть українському бізнесу змогу отримати ваучери на участь у торговельних місіях, сертифікацію, адаптацію продукції до стандартів і норм Європейського Союзу, захисту інтелектуальної власності, покриття витрат на ліцензування, технологічний аудит і технічну підтримку для модернізації виробництва», — наголосив він.

Джерело: Міністерство економіки 
Міністерство цифрової трансформації текстівка