Питання, як пройти в податкову, вже не актуальне. «Спілкуйтеся з нами за допомогою електронних сервісів. І час зекономите, і ймовірних корупційних ризиків уникнете», — так дедалі частіше звертаються до бізнесу рівненські податківці. І презентують цікаві новинки, які дають змогу не лише подати звітність на відстані, а й почерпнути чимало корисної інформації. Адже реалії змінюються так динамічно, що без своєрідного провідника за ними не завжди й встигнеш.
До речі, торік саме в електронній формі до податкової надійшло 482 тисячі звітів — це майже 80% суб’єктів господарювання, що працюють в області.
Набирає популярності електронний кабінет платника податків — онлайн-система, яка працює в режимі реального часу. Вона зручна і для фізичних осіб. Якщо потрібна довідка, замовляй її в кабінеті та отримуй за кілька годин. Навіщо витрачати час, який теж гроші? Єдине, що потрібно взяти в податковій, — це електронні ключі, які в подальшому можна генерувати самому.
— Наш найголовніший виклик — це проєкт РРО у смартфоні, — каже виконувач обов’язків начальника управління ДПС в області Віталій Чуй. — До речі, нині суб’єкти господарювання у галузях торгівлі, громадського харчування та послуг Рівненщини вже використовують 5,5 тисячі реєстраторів розрахункових операцій. А податкова служба майбутнього (сподіваюся, дуже близького) — це сервіс у смартфоні, зручний та швидкий, який повністю мінімізує корупційні ризики й дає змогу сплачувати податки будь-де й будь-коли.
Зрозуміло, що держава, так би мовити, обставляє бізнес електронними сервісами, щоб у нього залишалося якнайменше можливостей обдурити її. Тобто сигналізує кожному: сплати податки і спи спокійно. І дає для цього перехідний період: приміром, РРО вводять із 19 квітня — через півроку після оприлюднення відповідного закону, а так званий кешбек — тільки з 1 жовтня.
Як кажуть у народі, не такий уже й страшний той чорт, як його малюють. Бо, по-перше, повернути кошти можна лише від покупки, підтвердженої чеком на понад 850 гривень; по-друге, звернутися по кешбек може лише покупець, який повністю ідентифікував себе в електронному кабінеті платника податків. Тільки тоді розпочнеться податкова перевірка суб’єкта господарювання, в якого ви придбали товар.
— Чому в Європі вам видадуть чек навіть за оплату лежака на пляжі? Бо там люди прагнуть максимально підтвердити свої витрати. Усе просто: їхні доходи оподатковують саме з огляду на витрати. Не видадуть чек — не доведеш, де взяв гроші. Такою має стати філософія оподаткування в Україні, її, образно кажучи, треба поставити з голови на ноги, оперативно синхронізувавши з європейською, — каже Віталій Чуй.
І уряд робить цілком конкретні кроки в цьому напрямі. Скажімо, програма фіскалізації готівкових обсягів дасть змогу розширити базу оподаткування, електронна акцизна марка — позбутися фальсифікату. А мати касовий апарат чи РРО — означає відбілити всі операції, які проводить бізнес.
Наступний крок, який має зробити держава, каже директор Рівненського територіального відділення асоціації платників податків України Лариса Садова, — заміна неефективного ПДВ на податок з обігу. Скажімо, встановити 3% у виробництві й 5 — у торгівлі. Це дасть змогу вже за рік-два виявити нелегальні чи напівлегальні бізнеси й перевести їх у законне русло. До речі, лише в січні податківці краю запобігли неправомірно задекларованим до відшкодування 1,3 мільйона гривень ПДВ.
І нарешті давно час запровадити податок на виведений капітал замість податку на прибуток, якщо нас цікавить нормальне майбутнє власної держави. Її завтра творитиме молодь, як-от студенти Національного університету водного господарства та природокористування, що здобувають освіту за спеціальністю «бухгалтерський облік та аудит».
Віталій Чуй, теж випускник цього факультету, спілкується з ними переконливою мовою цифр і запрошує стати волонтерами. Адже людям треба фахово, але доступно роз’яснювати, навіщо платити податки і як змінюється законодавство. До речі, перші податкові волонтери в Україні з’явилися саме на Рівненщині 20 років тому. Частина з них нині успішно підіймається соціальним ліфтом у податковій службі.