За даними Держстату, в 2016 році в економіку України іноземні інвестори вклали 4,406 мільярда доларів прямих інвестицій (акціонерного капіталу). Це на 642 мільйони доларів (або на 17,1%) більше, ніж 2015-го. Цього року (за словами голови Офісу Національної інвестиційної ради при Президентові України Юлії Ковалів) очікують щонайменше 3,5—4 мільярди доларів. Ніби непогано. Але у 2008—2009 та 2012 роках Україна отримувала щороку від 8 до 10 мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій. Щоб вийти хоч на ці показники, нашій економіці, стверджує пані Ковалів, потрібно 2—3 роки.
Боротьба за ринки
Можна подолати за цей час інвестиційне відставання чи ні? Учасники форуму «Чому прямі іноземні інвестиції важливі?», який відбувся нещодавно в Києві, стверджують, що так. І ґрунтується їхня впевненість на результатах досліджень міжнародної дослідницької мережі GFK діяльності системи компаній «Кока-Кола», яка зайшла в Україну майже 25 років тому.
— Україна, — сказала керівник відділу стратегічних досліджень GFK Тетяна Ситник, — значно уповільнила інвестиційні кроки у 2012—2014 роках. Через те торік, наприклад, частка інвестицій у ВВП країни становила лише 14%, а в Естонії — 23,7%, Словаччині — 23%.
Пояснити таке інвестиційне відставання України від сусідніх держав можна багатьма чинниками. Один з головних — хибна думка українців (зокрема високопосадовців), що прямі іноземні інвестиції — це прагнення того чи іншого резидента реалізувати в іншій країні свої довготермінові зацікавленості у підприємстві. Насправді ж пряму вигоду від цього має й сама країна, куди прийшов інвестор. Бо фінанси ззовні — це нові виробничі потужності, нові робочі місця, конкурентоспроможна продукція, отже сприяння розвитку експорту. Це в підсумку додатковий рушійний чинник розвитку економіки. Країни й цілі регіони всього світу ведуть жорстку конкурентну боротьбу, щоб залучити прямі іноземні інвестиції на свої території.
— Економічний ефект від діяльності системи компаній «Кока-Кола» в Україні, — приєднується до розмови генеральний директор «Кока-Кола Беверіджиз Україна» Константінос Спанудіс, — називаємо «ефект-12». Це означає, що кожна гривня доданої вартості «Кока-Кола» дає приблизно 12 додаткових гривень для української економіки. Суму ж усіх доданих вартостей, що утворилася завдяки бізнесу компанії, мережа GFK оцінила на рівні 4,9 мільярда гривень. Це відповідає 0,25% ВВП України або дорівнює річному доходу таких міст, як Одеса чи Дніпро.
Добрий учитель
«Кока-Кола Беверіджиз Україна» на береги Дніпра прийшла в 1992 році. На кінець 2015-го (дослідники не наводять поки що свіжіших даних) загальний обсяг інвестицій системи компаній «Кока-Кола» становив 490 мільйонів доларів. З них 15 мільйонів доларів харчовий виробник з Великої Димерки Броварського району на Київщині інвестував 2015 року, незважаючи на складну економічну ситуацію.
Англійці кажуть, що під час припливу вода підіймає догори всі кораблі. Система компаній «Кока-Кола» допомогла знову стати за штурвал дистриб’юторам і майже 87 тисячам магазинів, кафе, ресторанів, які отримали 2015 року 2,7 мільярда гривень прибутку. Ті ж відновили плавання своїх постачальників. Тобто стабільна робота інвестора не лише гарантувала іншим вітчизняним підприємствам заможне існування, а й вивела систему компаній «Кока-Кола» на 21-ше місце серед підприємств харчової галузі України з понад 5 тисяч. Фахівці GFK особливо відзначили у дослідженнях ту деталь, що одне робоче місце потужного інвестиційного харчовика створило до 17 робочих місць (12 з них — безпосередні бізнес-партнери) в інших компаніях.
— Кожна інвестиція — це великий ланцюговий ефект другого, третього рівнів, які розвивають субпідрядників, суміжний бізнес, соціальні території, — наголошує урядовий уповноважений з питань інвестицій, перший заступник міністра фінансів Оксана Макарова. — І якщо в 2014—2015 роках в уряду основною метою було досягти стабілізації, зупинити інфляцію, девальвацію національної валюти, то з середини 2016-го ми почали вже думати про відновлення зростання економіки. Якісні іноземні інвестори («Кока-Кола Беверіджиз Україна» — яскравий їхній представник) у цьому плані спроможні значно поліпшити наше бізнес-поле. Вони учать комфортного ведення бізнесу, не вимагаючи особливих умов чи преференцій. Інвестори хочуть грати за зрозумілими всім правилами. І нам потрібно скористатися цим. Вірю, що Україна перестане нарешті любити лише інвестиції, а не інвесторів.
Попит на нові інституції
На форумі цікавими спостереженнями поділився викладач Києво-Могилянської академії член Національної ради реформ Валерій Пекар. Він наголосив, що доки кожен українець не зрозуміє, який зв’язок між інвестиціями та економічним зростанням, власною заробітною платою, сімейним бюджетом, тарифами, доти ми залишатимемося жертвами пострадянських уявлень про економіку. Останні, до речі, пустили коріння навіть у головах молодих українців, які не жили за радянських часів. Тому неабиякого значення набуває нині економічна освіта.
— Такі форуми відіграють дуже важливу просвітницьку роль, — зробив висновок Валерій Пекар. — Бо українські підприємці на них мають змогу перейняти культуру ведення цивілізованого бізнесу. І не лише підприємці: іноземні інвестиції створюють попит на нову якість українських інституцій — державних органів, парламенту. Вони рушійна сила українських змін. За кордоном бізнес не грається в політику, а вимагає від політиків нової якості роботи.
— На нинішньому етапі розвитку країни, — підтримує Валерія Пекаря голова Комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк, — іноземні інвестиції — не лише рушій економічного розвитку, а й головні ліки від корупції. Бо іноземні інвестори мають більший рівень свободи, ніж їхні українські колеги. Тому вони не потерпають, скажімо, від хабарників: інвестори можуть зробити крок назад (піти з українського ринку), що дуже негативно миттєво сприйме світова бізнес-спільнота.
Окрім того, іноземні інвестори (як зазначив на форумі президент Американської торговельної палати Андрій Гундер) за американським чи британським антикорупційним законодавством несуть кримінальну відповідальність за дії в Україні. Тож за недотримання вимог українського законодавства вони можуть позбутися не лише репутації, а й сісти за ґрати.
— «Кока-Кола» у цьому плані поводиться бездоганно впродовж уже 25 років, — заявив пан Гундер. — Україна тепер може йти з її рекомендаціями до інших потенційних інвесторів, які до нас поки що придивляються. І їх можна зрозуміти: Захід хоче зрозуміти, що відбувається в Україні й чи варто саме тепер іти туди зі своїми капіталами.
Нарешті з іноземними інвестиціями в Україну приходить зовсім інший рівень управління компаніями, корпоративна культура: компанії «Кока-Кола Беверіджиз Україна» (виробник безалкогольних напоїв, дистриб’ютор їх та елітних алкогольних напоїв в Україні), «Квас Беверіджиз» (виробник квасу), «Кока-Кола Україна» (компанія, що відповідає за маркетинг брендів в Україні, на підприємствах яких працює 1650 осіб, з них приблизно 1000 — безпосередньо на виробництві) демонструють організованість, дисципліну, порядок, чистоту, чемне ставлення до персоналу, клієнтів. І стабільну високу білу заробітну плату. Звісно ж, думатимеш при цьому не про те, щоб щось украсти, а навпаки — зберегти, заощадити. 2015-го, наприклад, зростання обсягів виробництва у системі компаній «Кока-Кола» відбулося без зростання споживання природних ресурсів та за рахунок мінімізації виробничого впливу на довкілля. Тож на 14,3% зросла енергоефективність, на 2,5 мільйона кубічних метрів відновлено води, на 6,5% зменшено її використання і на 2 мільйони тонн зменшено викиди в атмосферу СО2.
Частка соціальної відповідальності
Насамкінець хочеться сказати, що система компаній «Кока-Кола» в Україні інвестує не лише у виробництво, дистрибуцію, маркетинг, енергозбереження, а й у соціальні проекти, вкладаючи частку своєї соціальної відповідальності у розвиток країни й суспільства. Юлія Ковалів назвала її партнером громади №1 в Україні з вирішення злободенних питань. Майже 1,7 мільйона людей долучилися 2015-го до проектів соціального розвитку країни за підтримки харчового гіганта.
Система компаній «Кока-Кола» — один з найбільших платників податків у Київській області.
— За підсумками 2016 року наш шанований інвестор сплатив лише до місцевих бюджетів Київської області 45,5 мільйона гривень, — сказав голова обласної державної адміністрації Олександр Горган. — 33 мільйони з них — це податки з доходів фізичних осіб, 11 мільйонів 525 тисяч — екологічний, 2 мільйони — орендна плата за землю у село Велика Димерка. Система компаній «Кока-Кола» сприяє формуванню громади навколо селища Велика Димерка. Інвестор фактично самотужки витягує на своїх плечах місцевий бюджет. Нехай наш бізнес бере приклад зі стандартів інвестора.
Додати нічого!