"І все-таки нам не прожити без морів"

22 травня 2014

Тетяна КОЗЛОВА
для «Урядового кур’єра»

Тут чисте море, величезні паркові зони оздоровниць, цілюще повітря, кілометри широких піщаних і, що важливо, безплатних пляжів.

Той, хто давно не був у степовій приморській зоні півдня країни, поза сумнівом, буде здивований. Тамтешні селища та їхня інфраструктура — це далеко не той «совок», який вони бачили ще 10 років тому. Бізнес побудував нові міні-готелі, створив розважальні заклади і туристські маршрути. Причому на різний гаманець. У цьому переконалася авторка цих рядків.

Коблеве: щаслива сімка

Найпопулярніші курорти Миколаївської області — Коблеве, Очаків і його узбережжя, Кінбурнська коса.

Кажуть, тиждень літнього відпочинку в Коблевому додає сім років життя, бо за цей термін ідуть геть сім бід і сім хвороб. Щаслива сімка прикипіла до курорту не випадково. Адже його узбережжя становить 7 км, де є місце і для тихого сімейного відпочинку, і для веселої молоді. Рівень сервісу стрімко зростає, розвивається інфраструктура. Ще трохи — і Коблеве вийде на європейський рівень, залишаючись доступним українським громадянам. Приблизно 60 пансіонатів і баз відпочинку здатні прийняти за сезон 15—17 тисяч гостей.

Коблеве — не типове для України утворення: класичний курорт. Приватного, житлового і промислового секторів у зоні відпочинку нема. Пляж піщаний з помірно пологим дном, зручний для дітей. Родзинка курорту в степовій зоні — старий бір.

Саме тут найрозвиненіша інфраструктура розваг на всьому узбережжі. Фішка — найбільший аквапарк на південному заході країни. Пропонують також прогулянки на катерах і яхтах, водних мотоциклах, численні дитячі атракціони, луна-парк, дискотеки, заклади харчування, продовольчі й промислові базари, є чим зайнятися рибалкам та любителям екскурсій.

У Коблевому туристи можуть купити повну путівку, до якої входить проживання і триразове харчування або тільки проживання. Якщо ціни на житло дуже різняться, то вартість триразового харчування в їдальнях на всьому курорті — в межах еквіваленту 3—5 доларів на людину. Останнім часом деякі їдальні почали практикувати дворазове харчування або тільки обіди.

Залізний Порт насправді не залізний

Курорти Херсонської області розташовані на Арабатській Стрілці, у Скадовську, Залізному Порту, Більшовику, Хорлах. Тут здебільшого малоповерхова забудова, приблизно 600 туристичних об’єктів, серед яких майже сотня дитячих таборів і 300 санаторіїв.

Попри некурортну назву, Залізний Порт — чудове місце для відпочинку. Фото з сайту www.ostrovpiratov.com.ua

Хай вибачать авторці жителі інших населених пунктів Херсонщини за суб’єктивізм, але найбільшу симпатію в мене викликає селище Залізний Порт. Попри некурортну назву, це чудове місце для відпочинку. Таким його робить тепле й чисте море, красиві піщано-черепашкові пляжі, цілющі грязі, солоні озера. А ще тут побудовано чудову набережну, вздовж якої кафе, де пропонують справжній узбецький плов, приготований у величезному казані на живому вогні, страви кавказької, турецької і, зрозуміло, української кухні.

До набережної, яку продовжують кілометри широких пляжів, долучається величезна паркова зона. Просто в ній розташований один із пансіонатів, яких у Залізному Порту дуже багато. Відпочивати тут, за кілька кроків до моря, — саме задоволення. Номери завжди прибрані, є холодильник, телевізор, гаряча вода. І все це за помірну плату. Червень, липень, серпень — 130 гривень з людини, травень, вересень — 65—70 грн. Харчування також пропонують. За триразове — 90 гривень. Усе дуже смачне і свіже. Багато господарів перед початком сезону вдосконалили свої заклади, поліпшили якість послуг, провели роботу з персоналом. У багатьох пансіонатах і в приватному секторі є Інтернет, зони Wі-Fі.

Відпочинок у селищі Лазурному можна охарактеризувати як бюджетний, «матрацний». Море тут чи не найчистіше: в радіусі фактично 100 км нема жодного промислового виробництва. Пісок білий, м’який, дно неглибоке і рівне, вода біля берега завжди тепла. Обладнання пляжів теж непогане: на березі є навіси і туалети, а в розташованих неподалік пансіонатах можна взяти напрокат шезлонги і парасолі.

Лазурне — тихий курорт. Око тішить сільський мальовничий пейзаж і яскраві барви природи. Розваги теж є. Серед головних — місцевий яхт-клуб. Тут і пляжні вечорниці влаштовують, і кафе в африканському стилі є, і на катері чи яхті покататися можна. Та Лазурне — оптимальний варіант для тих, хто планує відпочити від метушні і міського гамору.

А ось селище Хорли (в перекладі з турецької «білий») має унікальну лікувальну специфіку. Це справді незвичайне місце. Якби кожний, хто приїхав сюди на відпочинок, міг піднятися на висоту кілька кілометрів, то би не втримався від вигуку: «Дежа вю!» Бо півострів, що тонким перешийком з’єднаний із материком, дуже схожий конфігурацією на Кримський. Ця зменшена копія має багато принад. Скажімо, одразу при в’їзді на півострів праворуч від дороги б’є з-під землі метровий фонтан — це артезіанська вода з постійною температурою +8…+9°С. Чистісінька, без будь-яких домішок, хоч навкруги море.

Ще три джерела мінеральної води на територіях пансіонатів. Тут відпочивальники отримують медичні рекомендації, скільки і за яким графіком пити срібну водичку — вона містить трохи колоїдного срібла, тож чистішої за неї не знайти. Є позитивні відгуки про лікувальні можливості води при захворюваннях печінки, шлунка, сечовивідних шляхів тощо.

Також тут пропонують пройти курс грязелікування. Як показали дослідження Одеського НДІ курортології, місцеві грязі лікують артрити, тромбози, ревматизм, радикуліт. Не випадково саме ці місця свого часу вподобала для заснування селища і порту баронеса Софія Фальц-Фейн. Як жінка далекоглядна, вона одразу змогла оцінити багаті перспективи цього краю. Можна сказати, що Хорли нині розвиваються як курорт завдяки її подвижницькій діяльності.

Ще один подарунок у Хорлах чекає відпочивальників на пляжі. Це берег, покритий водоростями. Тут значна концентрація йоду. Хорли з часом можуть стати чудовим бальнеологічним курортом. Та й нині місцеві бази відпочинку мають постійних клієнтів. Повірте: двох тижнів, проведених на відпочинку, де повітря просякнуте найбільшими в світі випаровуваннями йоду, досить для того, щоб упродовж року не хворіти. На пляжі працюють бари, невеликі ресторанчики з живою музикою. Є лежаки, водні гірки, гідроцикли, банани, катамарани, луна-парк.

Бази відпочинку і приватний сектор в Хорлах пропонують різноманітні умови проживання. Це можуть бути і номери «люкс», і простіші варіанти. Але ціни тут не намагаються накручувати, попри те, що серед відпочивальників дедалі більшає закордонних громадян. Ось ціни на VIP-котедж (зруб) і двокімнатний котедж. Кожна його кімната обладнана кондиціонером і електричною батареєю. В холі телевізор із супутниковою антеною. На території басейн, лазня, дитячі майданчики та інші розваги для дітей і дорослих, працює Wi-Fi. Проживання у VIP-котеджі — 250 гривень з людини, в котеджі — 230 гривень.

У Рибаківці дуже дешево

Місто Очаків — кліматичний курорт з багатими ресурсами мінеральних вод і лікувальних грязей. Це також ідеальне місце для сімейного відпочинку: піщані пляжі мають пологе дно. Узбережжя цікаве унікальними природними об’єктами — піщаними косами, мальовничими балками, мілководними затоками, озерами і солончаками. Очаків — це захопливі екскурсії, бо місто має цікаву історію і численні пам’ятки.

Кінбурнська коса — унікальний півострів-заповідник. Фото з сайту aromatpokrovka.blogspot.com

Особливо приваблива для туристів Кінбурнська коса — унікальний півострів-заповідник із піщаними пляжами і незайманою природою. Це ідеальне місце для охочих повністю забути про цивілізацію. Дістатися туди непросто: тільки на катері або всюдиході, але зусилля того варті.

Кілька слів про відносно молодий курорт області Рибаківку, де відпочинок чи не найбюдженіший. Масово будувати пансіонати і бази відпочинку, яких близько сотні, тут почали у 1950—1960-х роках. Курорт лежить на північному узбережжі Чорного моря між Тилігульським і Березанським лиманами, на відстані 74 км від Миколаєва і 60 км від Одеси. До Очакова морем — 12 км. А за чотири кілометри від берега — острів Березань. У зоні відпочинку Рибаківки — унікальне грязево-сольове озеро Солонець-Тузли.

Перебування на піщаних пляжах Миколаївщини доцільно об’єднати з відвіданням ландшафтних парків «Кінбурнська коса» і «Гранітно-степове Побужжя», частини Чорноморського біосферного заповідника. Видатна принада області — залишки давньогрецького міста-держави Ольвії.

Якщо добиратиметеся через Миколаїв, обов’язково зайдіть у місцевий зоопарк поблизу автовокзалу. Він вважається найкрасивішим в Україні.

Затока однаково вабить місцевих і гостей

Найпопулярніша курортна зона відпочинку Одещини — всього за 60 км від Одеси. Це — Затока, невелике селище на Будацькій косі між морем і Дністровським лиманом. Завдяки вигідному розташуванню Затока, населення якої становить дві тисячі осіб, влітку виростає до кількох десятків тисяч. Загалом за літний сезон у тутешніх численних санаторіях, пансіонатах і базах відпочинку, які побудували в радянський період, відпочиває понад 300 тисяч людей. Завдяки такій спадщині тут догоджають смакам як економних мандрівників, так і власників золотих кредитних карток. Знайдуть собі затишний притулок і любителі «дикого» відпочинку. Про ціни не писатиму, бо амплітуда послуг економ — бізнес — люкс значна.

Центральна частина Курортного лежить над обривом. Фото з сайту otdyh-ua.net

До речі, в сусідньому із Затокою селі Курортне Білгород-Дністровського району «люкс» із кондиціонером і виглядом на море можна винайняти за половину кримської ціни. Причому у високий сезон. Читач, зрозуміло, поцікавиться, скільки це становить. У межах 250 гривень за добу.

Населені пункти Приморське й Курортне так тісно межують один з одним, що сприймаються як єдина територія. Офіційно їх розділяє санаторій «Приморський». З кінця Курортного до початку Приморського 7 км. Отже, через півгодини від Затоки з’являється невеличке селище, фактично з кількома вулицями. Курортне має особливість. Його центральна частина лежить над обривом, з якого відкривається чудовий краєвид на море і Будацьку косу.

І там, і там є пансіонати, бази відпочинку і приватний сектор, господарі якого розповідають в Інтернеті про переваги відпочинку «нагорі» і «внизу». Я дослідила обидва варіанти.

На Будацькій косі засоби розміщення за кількадесят метрів від моря. Перша лінія просто на пляжі. Друга — через дорогу, з боку Будацького лиману з лікувальними грязями. Це плюси. Тепер про мінуси: запах з лиману, дерев немає, багатолюдно, гамірно. Щоб потрапити на пристойний пляж, треба пройти ще принаймні 500 м. Крім того, нема аптек, розмаїття магазинів і базарчиків. Щоб щось купити, треба йти нагору і назад майже 2 кілометри, з них метрів зо 300 — розбитою грунтівкою. Умов для самостійного приготування їжі на косі нема, закладів харчування недостатньо. Паркувальний майданчик знайти проблематично.

Відтинок узбережжя Курортне — Миколаївка (Балабанівка) — Лебедівка один з найчистіших в Одеській області. Поряд нема ні промислових об’єктів, ні портів. Тут я купалась у морі в різний час доби: вода чиста, прозора. Вранці бачила дельфінів, крабів. Біля берега глибина невелика, а метрів за 30—50 — уже з головою. Від сонця можна сховатися в тіні високого обриву. Водорості трапляються рідко, не заважають плавати. Комарів теж майже не буває, навіть увечері й уночі. На пляжах є урни, їх встановили господарі баз розміщення, прибирають пляжі теж за їхній рахунок.

Курортне не порівняти із Затокою, де можна «ковтнути» нічного драйву. Тут люди, заморочені в гамірних офісах, насолоджуються велетенською порцією насиченого йодом і киснем повітря, моря, сонця, світла, спокою. Не гримить транспорт. Дешеві бессарабські фрукти і вина. Але найголовніша перевага Курортного — можливість відпочивати фактично самотньо: не порівняти із Кримом, де о 6-й ранку рушниками «забивають» шматок території на березі. Ніскілечки не перебільшую. Поняття «мало людей на пляжі» справедливе для Курортного навіть у високий сезон. Пояснення цьому просте. Житлова забудова цього села, Приморського і Будацької коси — з лівого боку берега, а праворуч житла нема, тільки поля. Тож вільна смуга з майже білим піском тягнеться кілька кілометрів аж до Миколаївки. Ось відпочивальники і розтікаються.

ЦІНОВА ПОЛІТИКА

В областях наголошують, що ціни залишилися на рівні минулого року без урахування підвищення курсу валют.

За 17-денний відпочинок в дитячому таборі — 2900—3000 гривень.

Мінімальна ціна за відпочинок у санаторії без харчування — 55 гривень за добу.

Дерев’яний двоповерховий котедж з усіма зручностями — від 70 гривень з людини.

Цегляний триповерховий будинок з усіма зручностями — від 100 гривень з людини.

Знижки дітям: до 4 років без місця — 100%, до 8 — 50%.

Вартість дворазового харчування в їдальні: 100 гривень.

У приватному секторі ціни нижчі, варіюються залежно від зручностей.

Насамкінець. Незабаром довгоочікуване літо принесе спеку, і навіть ті, хто має в гаманці, образно кажучи, мізер, почнуть збиратися до моря. Як бачимо, ціни не такі страшні. До того ж відпочивальники значно більше здобудуть, аніж витратять. На них чекають широкі піщані пляжі, цілюще степове повітря з домішками морського бризу, лікувальні грязі й мінеральні води, цікаві екскурсії. Тут надзвичайно смакує риба, фрукти, овочі, кавуни і виноград. А ще на всіх курортників чекає теплий прийом господарів, адже за час випробувань усі ми, громадяни країни, стали ріднішими. 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua