З директоркою Magic Cleaner Balu Тетяною Кочкіною ми зустрілися біля станції метро «Лук’янівська»: керівниця йшла прибирати офіс однієї зі столичних ІТ-компаній.

«Попри повномасштабну війну в Україні, прагнення працівників різних фірм, домогосподарок до чистоти не зникли, — пані Тетяна запропонувала розмовляти просто на вулиці. — Бо ідеальний порядок нині — це не лише ознака успіху та процвітання тієї чи іншої компанії, а й спроба поліпшити настрій її працівникам: у свіжому чистому приміщенні навіть невеселі повідомлення із фронту сприймаються не так фатально. Тож наші працівники стараються подарувати замовникам хоч на день радість за незмінними порівняно з довоєнними розцінками в умовах істотного зменшення замовлень на роботу.

Тішить, що постійні клієнти в нас усе-таки залишилися: щодня, наприклад, прибираємо в офісах аудиторської, ІТ-компанії, незалежної фармацевтичної фірми».

Професійне прибирання

Так і розговорилися: уродженка селища Завалля Гайворонського району Кіровоградської області Тетяна Кочкіна зі своїми шістьма працівниками ось уже чотири роки надає клінінгові послуги киянам і жителям столичної області. Професійно. На об’єктах працює лише сучасна імпортна потужна техніка — пилотяги, парові швабри, пристрої для миття під тиском. Використовують засоби побутової хімії високої якості, що дає змогу видалити складні плями, специфічні забруднення, неприємні запахи, зокрема тютюну.

Звичайна господиня на таку роботу витратила б  не один день, а професіонали Magic Cleaner Balu справляються з нею за кілька годин. І ще запропонують замовникові прибрати в кухонних шафах, вимити духовки, витяжки, холодильники, мікрохвильові печі, посуд, випрасувати білизну, провести хімчистку матраців, килимів, диванів — одне слово, всього того, що ви не зробите самостійно.

«Той, хто скористався нашими послугами, — веде далі пані Тетяна, — оцінив їх якість. Адже навіть дуже брудні помешкання ставали як новенькі після нашої роботи.

До речі, перш ніж створити фірму, я добре вивчила цей бізнес у Туреччині, Єгипті, країнах Балтії, Греції, цікавилася новинками хімії (її для нас виробляють на одному з харчових заводів у Києві), ознайомилася з найкращою світовою побутовою технікою. Спеціальну підготовку — курси, семінари — пройшли всі працівники компанії. Тож за чотири роки набули неоціненного досвіду, тому в планах компанії було навіть її розширення. Але реалізувати ці плани перешкодила повномасштабна війна».

Армії найважче

Пані Тетяна замовкла: мабуть, згадала, як із 24 лютого по 15 березня ховалася від обстрілів в укриттях. Потім змушена була покинути столицю. Повернулася до Києва майже через місяць. Відновила бізнес 7 травня. Спочатку, щоправда, виїжджали на замовлення лише раз на тиждень.

«Працівники в мене віком від 25 до 50 років: двоє чоловіків, чотири жінки, — пані Тетяна нарешті заговорила знову. — Чоловіки переважно миють вікна, пересовують меблі під час генерального прибирання. Мені в роботі допомагають син Антон і дочка Валерія. Дівчина працює, щоправда, лише по дві години на день, бо неповнолітня. Вона проводить хімчистку. Її вчителі у школі знають, що дочка допомагає матері в роботі, і схвалюють таку систему».

Подібних компаній у Києві понад 800. У кожної свої об’єкти, клієнти.  За словами пані Тетяни, між собою вони не ворогують.  До речі, Magic Cleaner Balu працює на єдиному податку 5%, хоч дехто з колег уже перейшов на 2%. А директорка вважає, що час нині складний і потрібно допомагати державі. Особливо армії, якій доводиться найважче.

«Тому з кожного об’єкта віддаю 10% на потреби ЗСУ, поповнюю мобільні рахунки знайомим військовослужбовцям, — було видно, що для пані Тетяни це дуже важливо. — Два дні тому в Київ приїхала сім’я  переселенців з Херсонської області, в яких я впродовж 10 років зупинялася влітку під час відпочинку на морі. Дружина голови цієї родини просилася до мене на роботу. У себе в селищі вона працювала вчителькою. Але коли туди прийшли окупанти з росії і поставили перед нею вимогу викладати предмет за російською програмою, вона відмовилася. Тому довелося їй поспіхом тікати.

Розповіла директорка і про біженців, яких прийняли в її рідному селищі Завалля. Місцева громада надала житло, а пані Тетяна, дізнавшись, що в біженців із собою немає навіть елементарних речей, зібрала для них постільну білизну, посуд — одне слово, все, що було вдома.

Із Тетяною Кочкіною ми розмовляли пів години, випили кави. І коли довелося прощатися, я потис їй руку. Тоді уявив, як на ці руки через деякий час Тетяна надіне гумові рукавиці і прибиратиме офіс. На драбині керівниця компанії цілий день, як інші працівники Magic Cleaner Balu (до речі, в середньому за день вони заробляють до 800 гривень), звісно ж, не стоятиме, але... Клінінгові заробітки, як зрозумів пізніше, даються нелегко. Їм нині, як і роботі, радіють усі.