Директор Інституту садівництва
Національної академії аграрних
наук, академік НААН, доктор
сільськогосподарських наук
Ігор ГРИНИК
Не так давно була дуже популярною пісня про те, що на Марсі будуть яблуні цвісти. На жаль, життя повернулося так, що не висадили їх не лише на далекій планеті, але й вирубали або занедбали в багатьох районах України . Тому в магазинах і на базарах — засилля імпортної плодоовочевої продукції. Споживання плодів і ягід у нас різко впало — до 30-38 кілограмів на одну особу в рік (30-45% раціональної норми). Що ж далі? Як зупинити кризу?
Розмова про це з директором Інституту садівництва НААН академіком Ігорем ГРИНИКОМ.
— Ігоре Володимировичу, з давніх давен Україну порівнюють з садом. Що ж сталося, що тепер його не оспівують, а оплакують?
— Соціально-економічні зміни, що відбулися, боляче вдарили по галузі.
З 1986 року урожайність плодів в усіх категоріях господарств почала падати, а з 1991 через економічні негаразди катастрофічними темпами скоротилися площі промислових насаджень і зменшилися валові збори всіх плодових культур.
Основна причина — порушення технологій виробництва, розроблених вченими Інституту садівництва НААН, використання сортів і підщеп, недостатньо пристосованих до екологічних умов вирощування, а також дефіцит коштів на закупівлю добрив, отрутохімікатів, садової техніки, організацію системи зрошування. В результаті в більшості господарств недостатньо проводився інтенсивний догляд за насадженнями.
Значні площі (понад 30 %) через фізичне та моральне зношення понад нормативний строк стали зовсім непродуктивними, але за браком коштів вони не розкорчовувалися.
Водночас у розвинених країнах Європи, на відміну від України, встановилася стійка тенденція до збільшення виробництва та споживання плодової продукції, завдяки створенню інтенсивних насаджень і впровадженню у стислі строки досягнень науки.
Показовим прикладом у розвитку садівництва є Польща, де починаючи з 1992 року площі садів, зокрема яблуні, збільшилися з 131 до 181 тис. га, а в Україні, навпаки, зменшилися з 382 до 108 тис. га.
— То що ж робити?
— Втілювати у життя національну програму відродження та розвитку промислового садівництва на період до 2025 року. Головна її мета - повне самозабезпечення населення України плодоягідною продукцією у науково об∂рунтованій нормі споживання (79 кг плодів і ягід однією особою на рік), а переробних підприємств — сировиною для переробки плодів, зокрема для виготовлення продукції на експорт.
Одним з основних факторів, які стимулюють розширення вітчизняного промислового виробництва, має стати його всебічна підтримка з боку держави в межах заходів, затверджених СОТ.
Програмою передбачається довести площу плодових насаджень до 2017 року до 262 тисяч гектарів, а валовий збір продукції — до 2,7 млн тонн.
Зростання виробництва буде досягнуто, головним чином, за рахунок зерняткових порід, оскільки існують реальні можливості різко розширити площу їх садів і підвищити врожайність на 25 — 30% шляхом впровадження інтенсивних технологій, розроблених Інститутом садівництва НААН.
Високий урожай — прекрасний настрій. Фото з сайту clic.ru
Програмою відродження та розвитку садівництва на період до 2025 року планується створення нових насаджень плодових культур, щорічне вирощування садивного матеріалу в необхідних обсягах переважно на безвірусній основі, що відповідає сучасним європейським стандартам.
— В останні роки господарства України закуповують саджанці із країн Європи, хоч вони в переважній більшості не пройшли відповідну сертифікацію. Водночас більшість сортів і підщеп не адаптована до наших умов.
Чи здатні наукові і виробничі установи подолати таку залежність?
— Над цим працюємо. Перспектива переходу розсадницьких господарств на вирощування безвірусного сертифікованого матеріалу, пристосованого до грунтових і кліматичних умов конкретної зони, обумовлює необхідність закладення в Україні нових маточних насаджень, створення маточно-насіннєвих і маточно-живцевих садів та розсадників для виробництва необхідної кількості саджанців сучасного породно-сортового складу.
Збільшення обсягів виробництва безвірусного садивного матеріалу можна забезпечити шляхом впровадження біотехнологічних методів діагностики, оздоровлення та прискореного розмножування базових клонів — культуру тканин, зелене живцювання і т.п. та створенням науково-виробничого біотехнологічного тепличного комплексу з виробництва високоякісного матеріалу. За умови побудови такого комплексу у 2012-2013 роках обсяги вирощування сертифікованого матеріалу значно зростуть. Тому особливо перспективними у промисловому садівництві є технології отримання безвірусних базових клонів, оздоровлення їх в культурі in vitro і наступне прискорене розмноження класичними та біотехнологічними методами. Створення банку безвірусних клонів плодових, ягідних та малопоширених культур на основі цілісної технології їх виробництва та розмноження стане основним завданням розсадництва до 2017 року.
— Чи не найскладнішою проблемою в сільському господарстві є створення садів без виснаження екологічних ресурсів. Як це враховується?
— Необхідна зміна технологічних підходів до експлуатації садових екосистем, які повинні грунтуватися на принципах зниження техногенних навантажень на сорт при виробництві одиниці продукції, швидкій окупності капітальних вкладень. Цим вимогам значною мірою відповідають щільні слаборослі сади. Еволюція в бік їх використання найбільш чітко виражена у використанні плодових саджанців на слаборослих клонових підщепах різної сили росту, з широкою гамою сортів. Тому розробка сортових технологій вирощування плодових насаджень базується на вивченні біологічних особливостей сорту на різних за силою росту підщепах.
Вчені Інституту садівництва НААН і його наукової мережі провели оцінку насіннєвих і клонових підщеп та рекомендували для створення інтенсивних садів слаборослі, напівкарликові та середньорослі сорти яблунь, груш, айви.
За період з 2002 по 2010 роки вчені ІС НААН опрацювали кілька технологій створення та продуктивного використання інтенсивних садів яблуні на клонових підщепах, які забезпечують потенціал урожайності дворічного насадження в межах 10-15, а в період повного плодоношення — 35-40 т/га. Рекомендовані технології передбачають обмежене (на 40 — 50 %) використання мінеральних добрив та гербіцидів за рахунок застосування дерново- перегнійної системи утримування міжрядь та відповідної системи мульчування стрічки ряду.
Технології виробництва плодів груші, розроблені вченими інституту, грунтуються на створенні слаборослих інтенсивних садів з використанням сортів, виведених в ІС НААН, на Кримській та Придністровській дослідних станціях садівництва із застосуванням підщеп клонових форм айви, які в різних конструкціях насаджень забезпечують урожайність 40-45 т/га.
Одним з головних напрямків розвитку садівництва в Україні є вирощування ягідних культур — суниці, чорної смородини, порічок, агрусу, малини і так званих малопоширених в культурі плодових рослин, які за швидкістю окупності капіталу сприятимуть виходу сільськогосподарських підприємств із кризового стану.
Використання конкурентоспроможних вітчизняних та інтродукованих сортів ягідних культур, адаптованих до умов вирощування, застосування інтенсивних технологій, зрошування насаджень забезпечать урожай, т/га: суниці —15-25, чорної смородини — 15-18, порічок — 10-12, а∂русу — 15-18, малини — 8-10.
Високоефективне впровадження новітніх технологій, розроблених вченими ІС НААН, забезпечить значне збільшення виробництва плодів і ягід та зменшить їх імпорт, який на вітчизняному ринку наповнювався на 50-65 %. Обсяг імпортних поставок свіжих плодів та ягід у 2010 р. становив 958,2 тис. т, з них: цитрусові — 36,1 %, банани — 26,7, яблука, груші та айва — 18,9, виноград — 7, ягоди — 5,7, абрикоси, вишні, черешні, персики та сливи — 3,3%.
— Завдання інтенсивного садівництва — не тільки виростити великий урожай високоякісних плодів, а й зберегти його та довести до споживача у повноцінному стані.
— Науковці Інституту садівництва НААН встановили, що технології зберігання повинні бути сортовими і починатися з цілеспрямованого вирощування.
За кордоном особливу увагу приділяють плодопереробній промисловості, в т.ч. виробництву натуральних напоїв та соків.
Сучасний стан потужностей плодопереробної промисловості України не забезпечує переробку вирощеної продукції. Внаслідок цього її втрати в багатьох господарствах становлять більше 30%, що значно знижує економічні показники галузі.
В Інституті садівництва НААН для плодопереробної галузі розроблено рецептури нових вітчизняних продуктів вищої якості сучасного рівня конкурентоспроможності: безалкогольні фруктові напої, безалкогольні бальзами, фруктові нектари, пюре для дитячого харчування, столові, десертні, лікерні плодово-ягідні вина, медові вина, аперитиви, алкогольні нектари.
Микола ПЕТРУШЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
Ігор ГРИНИК. Народився 20 лютого 1970 року в селі Хоросниця Мостиського району Львівської області. Вищу освіту отримав у Харківському державному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва. Трудовий шлях почав агрономом. Працював заступником голови агрофірми — директором ДГ «Прогрес» Чернігівської державної сільськогосподарської дослідної станції, керівником Чернігівського інституту агропромислового виробництва.
У 2006 рр. обраний на посаду академіка-секретаря відділення наукового забезпечення трансферу інновацій Української академії аграрних наук, з 2010-2011 рр. — в.о. віце-президента Української академії аграрних наук, віце-президент Національної академії аграрних наук України.
В грудні 2011 р. призначений на посаду директора Інституту садівництва НААН. Академік НААН. Доктор сільгоспнаук.
Підготував та опублікував 101 наукову працю, у т.ч. 5 монографій та 5 посібників; має 2 патенти. Під його науковим керівництвом захищено 2 кандидатські дисертації.