Прокурор Житомирської області
Ігор ПРОЦЕНКО
Що ціннішою стає земля, то більша спокуса для декого заробити на оборудках із нею. Це цілком стосується тієї частини мальовничого українського Полісся, що межує зі столичним регіоном.
— Ігоре Олексійовичу, які прояви цієї загальнодержавної проблеми на Житомирщині?
— Серед типових порушень, виявлених органами прокуратури, — перевищення повноважень (порушення компетенції) органами місцевої влади, незаконна зміна цільового призначення земель, неодноразове безоплатне надання земельних ділянок у приватну власність окремим громадянам. Непоодинокі випадки ігнорування проведення земельних торгів при оренді чи продажу землі та навіть факти підроблення документів з метою незаконного відчуження земельних ділянок.
Ці негативні явища певною мірою провокувало делегування права на розпорядження земельними ділянками за межами населених пунктів відразу кільком органам державної влади та місцевого самоврядування, які часом приймали необ∂рунтовані і навіть взаємовиключні рішення. Окрім цього, землі державної та комунальної власності фактично не були розмежовані.
— Чи змінюється ситуація на краще?
— Зміни до законодавства, що набули чинності з 1 січня 2013 року, врегулювали чимало спірних питань та перекрили шляхи до зловживань.
Віднині існує чітко регламентований перелік земель, що належать до державної або комунальної власності, а самі землі вважають розмежованими. Однак безпосереднє право на володіння ними виникає лише після оформлення належних документів та їх державної реєстрації.
Повноваження щодо передачі земельних ділянок сільгосппризначення, що належать державі, тепер делеговані центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його відповідним територіальним органам.
На жаль, поки що законодавчо не визначено процедуру розпорядження землями сільгосппризначення державної власності. Тож доцільно вже найближчим часом унормувати це питання, щоб унеможливити будь-які незаконні дії стосовно земель цієї категорії.
Відчуження не пройшло
— Наскільки дієва робота органів прокуратури у сфері виявлення і запобігання порушень у земельній сфері?
— Лише за перше півріччя цього року розпочато 10 кримінальних проваджень, матеріали по трьох з яких уже передано на розгляд до суду. Завдяки вжитим прокуратурою заходам повернуто 430 гектарів угідь вартістю понад 20 мільйонів гривень, не допущено безпідставне відчуження ще приблизно 2000 гектарів.
— Одна з особливостей Житомирщини — високий рівень лісистості її території. Наскільки ефективний контроль за законністю використання земель лісогосподарського призначення?
— Ліси Житомирщини становлять майже 10% загальнодержавного лісового фонду. Загальна площа земель лісогосподарського призначення сягає понад 1120 тисяч гектарів. Найбільша частка з них — 67 % — перебуває у віданні Держлісагентства України. На майже третині площ господарюють підприємства обласного комунального об’єднання «Житомироблагроліс», а ще 1,2% лісів — у віданні Міністерства оборони України. Однак, хоч як це парадоксально, на значну частину земель лісогосподарського призначення ще донині не оформлені правовстановлюючі документи.
Більше того, впродовж останніх семи років ухвалено кілька законів та підзаконних актів про передачу земель лісового фонду у відання Державного лісового агентства України. Однак єдиної системи управління лісовим господарством в області досі не створено, підпорядкування лісів єдиному органу державного управління не забезпечено.
Таке «господарювання» на землях лісового фонду призвело до того, що немає достовірної інформації про їх площі. Відомості єдиного Державного лісового кадастру востаннє уточнювали 1 січня 2002 року. Причому лише стосовно держлісгоспів.
Як наслідок, немає цілісної системи контролю за використанням та охороною земель лісового фонду, не налагоджено ефективної системи обліку площ під лісами та запасу деревини в них. Це дає змогу органам місцевої виконавчої влади та самоврядування безпідставно виводити землі лісового фонду з державної власності, а це — пряме порушення норм законодавства, що провокує соціальну напругу в регіоні.
Чи не виросте тут чиясь хатинка — залежить не лише від позиції прокурорів. Фото автора
Райадміністрація замість Кабміну?
— Не раз доводилося чути, що передана у користування «рілля» насправді виявлялася землею із півстолітніми лісовими насадженнями…
— Справді, прокурорські перевірки виявляють чимало фактів порушень при використанні земель лісогосподарського призначення.
Так, рішенням Житомирської райдержадміністрації безпідставно вилучено з постійного користування військового держлісгоспу земельну ділянку площею 6,70 гектара та передано 61 громадянину у власність для ведення садівництва і подальшої забудови. Варто нагадати, що згідно з нормами законодавства, передача зайнятими лісами земель для нелісогосподарського використання належить до компетенції Кабінету Міністрів. Через це в області навіть виникають проблеми при розширенні кар’єрів із видобутку корисних копалин, якщо йдеться про ділянки на лісовкритих територіях.
Прокуратурою області також виявлено непоодинокі факти незаконного переведення у землі сільгосппризначення ділянок на території лісів, що колись належали реформованим колгоспам. Стосовно всіх згадуваних порушень вжито заходи прокурорського реагування та направлено позови до суду з метою скасування незаконних рішень.
— В області успішно функціонує добувна галузь, робота якої потребує земель під кар’єри.
— Видатний геолог, академік Олександр Ферсман цілком заслужено називав Житомирщину Уралом у мініатюрі. Велетенські запаси будівельного та унікального облицювального каменю, родовища титанових руд і навіть поліські самоцвіти — все це природні багатства нашого краю, що приносять вагому користь економіці всієї України. Тому в земель, якими користуються підприємства добувної галузі, винятково важливе народногосподарське значення, а контроль за додержанням законності при користуванні, вилученні та зміні їх цільового призначення — на особливому контролі прокуратури.
Для прикладу, в Коростенському районі райдержадміністрація, не маючи на те законних повноважень, надала приватному підприємству в оренду земельну ділянку площею 95 гектарів і вартістю 12 мільйонів гривень для розробки родовища граніту. Більше того, навіть закінчення в суб’єкта господарювання дозволу на видобуток корисних копалин не перешкодило укладенню договору оренди землі терміном на… 49 років.
Крім того, бувають випадки незаконного звільнення комерційних структур від сплати коштів за відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, неналежного контролю органів виконавчої влади за своєчасним їх стягненням. Так, прокуратурою області заявлено позов до одного з добувних підприємств про стягнення майже 22 мільйонів гривень, нарахованих за відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва при вилученні земель. Причому ці кошти мали надійти до бюджету ще у 2010 році.
Немає прибережної смуги — немає й порушень
— Чи не сприяють порушенням земельного законодавства певні його недоліки?
— На моє глибоке переконання, єдиний аргумент при вирішенні земельних питань — закон. Саме тому законодавство, що стосується особливої категорії природних ресурсів — землі, повинно мати граничну чіткість і конкретність.
Стосовно конкретних норм, що потребують урегулювання, то це вже згадувана невідповідність між термінами дії спеціального дозволу на користування надрами та термінів оренди самої земельної ділянки, що фактично призводить до резервування за суб’єктом підприємницької діяльності родовища, навіть якщо право на його розробку вже закінчилося. Така ситуація не лише у нашій області, а й у більшості регіонів держави.
Тому доцільно було б внести зміни до законодавства. Зокрема до ст. 141 Земельного кодексу України, включивши до підстав припинення права користування земельною ділянкою ще й втрату права на спеціальний дозвіл або гірничий відвід.
Ще одна проблема — брак генеральних планів населених пунктів, схем землеустрою, невстановлення меж природно-захисних смуг уздовж річок і водних об’єктів. Усе це призводить до можливості вчинення службовими особами органів місцевого самоврядування та Держземагентства правопорушень при розпорядженні землями. Подекуди виникає ситуація, коли результати перевірок контролюючих органів не тільки не впливають на поновлення законності, а навпаки стають причиною судової тяганини, потребують призначення додаткових земельно-технічних експертиз.
— Наскільки обгрунтовані пропозиції щодо обмеження повноважень органів прокуратури, зокрема у нагляді за дотриманням законності у земельній сфері?
— Я вважаю, що саме прокурор покликаний захищати публічні інтереси. Тільки він може поставити питання про недійсність рішень органів влади, які порушують права та інтереси держави та необмеженого кола громадян. Він має втрутитися і тоді, коли публічні інтереси страждають від беззаконня контролюючих органів. Обов’язок прокурора — захистити економічні інтереси держави та вжити всіх заходів для відшкодування заподіяних правопорушниками збитків.
Нині діяльність прокурора у сфері нагляду за додержанням і застосуванням законів досить ефективна. На мій погляд, держава зацікавлена у відстоюванні повноважень прокуратури у позакримінальному процесі та збереженні необхідних функцій прокурора як державного захисника.
Віктор ШПАК,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Ігор ПРОЦЕНКО. Народився 4 лютого 1972 року. Закінчив юридичний факультет Донецького державного університету. В органах прокуратури пройшов шлях від слідчого до прокурора області. У грудні 2011 року призначений на посаду прокурора Житомирської області.
Кандидат юридичних наук. Нагороджений медаллю «За працю і звитягу».