Колишній виконувач 
обов’язків міністра фінансів України
(2009—2010)
Ігор УМАНСЬКИЙ
Нинішня ситуація фінансового стану держави дійсно має дивний вигляд — Україну, а отже, нас з вами, просто обікрали. Ті, кого ми вибирали президентами, депутатами, ті, що були при владі, чіткої відповіді на це питання, скоріш за все, не дадуть. Чому так сталося? Що потрібно зробити найближчим часом, щоб убезпечитися від цього надалі? Саме про це в інтерв’ю інтернет-виданню «Українська правда» www.pravda.com.ua (25.02.2014 р.), на яке звернула увагу наша редакція, дав відповідь колишній виконувач обов’язків міністра фінансів України Ігор УМАНСЬКИЙ:
— Як можна охарактеризувати поточний стан державних фінансів?
— Як украй складний. Проблеми накопичувалися давно і системно. Ситуація починає загострюватися через те, що система державного механізму не знає, на кого орієнтуватися.
Починається банальний саботаж. З боку бізнесу сьогодні спостерігається тенденція приховування, притримування податкових платежів. Це відбувається з різних причин. На жаль, така тенденція має місце. Проте в умовах економічної, фінансової та бюджетної кризи це небезпечно.
Систему потрібно терміново структурувати і орієнтувати на виконання своїх функцій і законодавства.
— Чи можна швидко виправити нинішню ситуацію?
— Будь-які, навіть найправильніші, рішення не приведуть до швидкого ефекту з відновлення економіки. Без відновлення нормальної системи виконавчої влади це буде складно зробити. Економіка в рецесії. Потрібно вживати дії, щоб її «завести».
Насамперед, що потрібно зробити владі, — це повернути довіру. В економіці та у владі це одна з головних категорій. Структура і логіка формування уряду має бути зрозумілою і сприйнятою суспільством як всередині країни, так і за її межами.
Друге, що доведеться зробити — це повернути функціональність. Третє — озвучити план реформ.
— Що таке «функціональність» ?
— Багато структур зараз дезорієнтовані, є саботаж. Крім того, в останні роки система держуправління скочувалася до виконання корупційних завдань, а не до забезпечення виконання функцій держави. Її необхідно переналагоджувати.
— Скільки часу на це знадобиться?
— Різну кількість часу, залежно від обраної системи. Найбільша проблема полягає в правоохоронних і судових органах. У цих структур система була більше «заточена» на виконання корупційних завдань, ніж на виконання функцій захисту правопорядку .
Відповідно, ментальність, завдання і вже спосіб життя людей, починаючи від перших осіб і закінчуючи виконавцями, в першу чергу «заточені» на це. І система буде захищатися.
— Яким чином?
— Блокувати, бюрократично заплутувати систему порушення кримінальних справ. Саботувати виконання команд нового керівництва.
— За чиєюсь командою чи неначе сама по собі?
— І так, і так. Найближчим часом ті, хто повтікали, отямляться, намагатимуться перегрупуватися і переорієнтуватися. І через величезну кількість контрольних точок, на яких розставлені потрібні люди, стануть максимально провокувати негативні для них події.
— А якщо не чіпати тих людей, які зникли?.. Чи перестануть вони займатися саботажем?
— Оголосити амністію? Цього не зрозуміє і не пробачить ніхто в Україні. Якби не було смертей, теоретично це можна було б обговорювати. Але ці люди перейшли рубікон, перестали бути людьми.
— Вони можуть загрожувати життю тих, хто веде розслідування щодо них?
— Безумовно. І тут, напевно, треба було б використати вже сформовані підрозділи — сотні і десятки Самооборони. Вони вже сформовані і «заточені» для забезпечення правопорядку в країні. І сьогодні вони говорять про створення інституту контролю Майдану за діями влади.
Цих людей потрібно інкорпорувати, поставити на службу державі і наділити не тільки правами, а й обов’язками правоохоронних структур. Їх потрібно роззосередити по всіх підрозділах, які контролюють виконання законності. Це була б «жива кров». І ці люди контролювали би будь-який новопризначений уряд, але вже не шляхом самоорганізації, а шляхами, передбаченими Конституцією та законами України.
З іншого боку, це дало б можливість новим керівникам силових структур створити кадрову альтернативу, що дуже важливо. Щоб взяти систему під контроль, треба мати лояльних людей.
Якщо говорити про фінансові структури, в них настільки кардинального розвалу системи не відбувалося. Це одна з небагатьох систем, яка зберігала функціональність.
Складна ситуація з фіскальними органами. Ця структура теж була «заточена» на виконання корупційних завдань і вимагає кардинального реформування. У першу чергу, адміністрування податків.
— Звідки брати кадровий резерв для фіскальних органів?
— У першу чергу необхідно провести серйозну податкову реформу, яка б максимально спростила податкову систему і систему адміністрування.
У країні велика кількість людей з відповідною освітою. Вони були б здатні забезпечити це адміністрування. Велика частина працівників фіскальних органів могли б продовжувати виконувати свої функції, але в новій системі координат. Тобто стати держслужбовцями, а не чиновниками.
Це ж стосується і правоохоронних органів, незважаючи на гнилість системи. Там достатньо людей, які хочуть нормально працювати.
— Що робити з ситуацією, коли місцеві митниці контролюються місцевими «елітами»? Навіть Олександр Клименко, з його жорсткими методами, не зміг відвоювати одеську митницю.
— Насамперед, потрібно міняти систему. Податкова та митна системи повинні бути максимально спрощені, щоб мінімізувати можливості для корупції. Простий перелік податків зі зрозумілою і прозорою системою адміністрування. Тоді неважливо, яке прізвище у митника, який сьогодні має можливість корупційного заробітку з огляду на неоднозначність законодавства і регулювання. Він має можливість застосовувати різні підходи до трактування однакових випадків. Цієї можливості їх потрібно позбавити.
Якщо банально, Україна має стати вільною економічною зоною, з максимально простою і зрозумілою системою оподаткування, в якій немає винятків ні для кого — ні персональних, ні для галузей, ні для видів бізнесу.
— Офіційно розмитнити коштує в 4 рази дорожче, ніж неофіційно. Це головна причина, через яку існує контрабанда.
— Це якщо ставки будуть завищені.
— Наскільки я розумію, основна проблема — це ПДВ?
— ПДВ є у всіх країнах. Інше питання, що можна міняти систему адміністрування. ПДВ по суті є податком на споживання, і при нормальній системі він може сплачуватися не в момент виникнення зобов’язання або виробництва товару або послуги (першої події), а в момент споживання. Тоді платіж розщеплюється, і податок йде в бюджет. Для платника проблема знімається.
— Будь-яка податкова реформа призведе до просідання доходів бюджету. Це головна причина того, чому її не буде.
— Саме тому на період впровадження реформи потрібна допомога у вигляді запозичень. Тому що просідання за поточними платежами, безумовно, буде, а переналаштування системи вимагає часу.
— Вас одразу ж звинуватять у роздуванні держборгу.
— Якщо не забезпечити вихід на розвиток економіки, на розігрів грубки, яка генерує надходження до бюджету, ми ніколи не вийдемо на самозабезпечення. Залучення боргу в цьому випадку — нормальна ситуація. Під цю програму багато кредиторів нададуть фінансування, тому що вони будуть розуміти, як цей борг повертатиметься.
— Представники попередньої влади знищили багато документів, доказової бази може не бути. Чи не обернеться ця кампанія гучним фіаско?
— Я ніколи не працював в правоохоронних структурах і не збираюся. Я ніколи не ставив завдання когось наздоганяти і займатися переслідуванням. Інші структури повинні знати, як ці завдання виконати. Якщо буде політична воля, то в нинішньому інформаційному світі доказова база завжди знайдеться.
Коли я починав працювати на держслужбі, мене вчили, що офіційні папери ніколи не зникають. Завжди в системі є запобіжники, які зберігають «відбитки». Може згоріти оригінал, але це не означає, що зникне сам документ.
— Чи потрібно розформовувати Міндоходів?
— На моє переконання, це — чужорідне тіло в нашій системі. Безумовно, фіскальний орган в Україні має бути. Він повинен забезпечувати збір податків, але не встановлювати політику. А у нас виходить, що одна і та ж структура і встановлює політику, і проводить її. Це не нормально.
— Чи потрібно масово переглядати асигнування за держпрограмами, які прописані в бюджеті на нинішній рік?
— Потрібно переглядати бюджет, затверджувати новий. Будь-які витрати, не пов’язані з виплатою зарплат і комунальних платежів, до затвердження нового бюджету потрібно призупинити, крім тих, призупинення яких призведе до катастроф.
— Чи доведеться новому уряду урізати соцвитрати ?
— На жаль, без сумнівів.
— Чи потрібно переглядати систему держзакупівель?
— Вона повинна стати прозорою.
— Кажуть, вона і так прозора.
— Ні. Система публічних тендерів — ідеальна для прикриття корупції і втечі від відповідальності.
— То Азаров зробив правильно, дозволивши деяким підприємствам обходитися без тендерів?
— Це ж не означає, що вони обходяться без тендерів. Кожна структура створювала систему закупівель всередині. Нічого не змінилося. Продовжує працювати система, яка дозволяє уникнути відповідальності.
— Як тоді ви охарактеризуєте систему закупівель у єдиного виконавця?
— Якщо ви захочете купити iPad і оголосите тендер, то при ціні 1000 доларів в магазині ви отримаєте 1500. Процедура і всі види застережень тільки зроблять товар дорожчим. Вам легше взяти на себе відповідальність і купити iPad в магазині за 1000. Але у вас виникає інша проблема — взяти на себе відповідальність, і об∂рунтувати своє рішення.
— Що робити з «Нафтогазом»?
— Його робота повинна бути чіткою, зрозумілою і прозорою. Якщо вони купують ресурс за 100, а доставка коштує 10, то продавати його споживачеві вони повинні мінімум за 110. А якщо продавати певним категоріям споживачів, в тому числі промисловим, менше ніж за 110, то у нього завжди будуть хронічні збитки, які, звичайно, покриваються з бюджету.
— Ви говорите про єдину ціну на газ?
— Так.
— Жоден уряд не наважився узяти на себе цей удар. Чому ви думаєте, що цей уряд підвищить ціни для населення?
— Проблема в ціні на газ не для населення, а для промислових споживачів. У нас немає єдиної ціни для промислових споживачів. Для окремих категорій ціна нижча.
— За рішенням уряду?
— Так.
— Деякі ще при Тимошенко приймалися?
— У тому числі. Вони періодично переглядаються, але продовжують діяти.
— Курс долара вже доріс до 9,3 долара. Які ризики він несе?
— На мою думку, курс ще не дійшов до ринкового рівня. Основні ризики, які він несе, стосуються валютних кредитних портфелів банків.
— Який курс ви б назвали справедливим?
— Ми практично до нього підійшли.
ДОСЬЄ «УК»
Ігор УМАНСЬКИЙ. Народився 1975 року у м. Прип’ять Київської області. У 1997 р. закінчив Київський національний економічний університет, економіст, кандидат економічних наук.
З листопада 1998 по січень 2000 р. — експерт служби віце-прем’єра України з питань економіки; з вересня 2001 р. по вересень 2003 р. — заступник держсекретаря Міністерства економіки та євроінтеграції, з 9 січня 2008 р. — перший заступник міністра фінансів, з 8 квітня 2009 р. до 11 березня 2010 р. — в. о. міністра фінансів України.