Петро Войталюк вірний усе життя землі, де народився, і покликанню художника. У місті Городок на Хмельниччині він 63 роки тому прийшов на білий світ, зростав. Залишав рідну сторону хіба на певний час, коли після закінчення школи-інтернату поїхав у тодішній Ленінград навчатися у студії образотворчих мистецтв. Здобувши фах художника-оформлювача, повернувся додому. Спочатку працював у місцевій художньо-оформлюльваній майстерні та заочно здобував знання в Московському університеті мистецтв. Тож його трудовою пристанню став городоцький цукровий завод. На цьому підприємстві Петро Броніславович понад 20 років обіймав посади художника, старшого художника, малював плакати, різну наочну агітацію, займався художнім оформленням. У вільний час творив для душі — писав пейзажі, натюрморти.
Іконопис у мистецькому житті Петра Войталюка з’явився несподівано. Вирішив зробити мамі подарунок. І непростий, а на той час ще заборонений. Тож таємно взявся за написання ікони, до того ж двох канонів — православного і католицького, адже рід його має польське коріння. Католики цей образ найменують «Матір Божа Неустанної Помочі», а православні — «Всецариця» або «Всемилостива». Ікону освятив римо-католицький єпископ. Це додало Петрові творчої впевненості й наснаги. Із проголошенням незалежності України став розмальовувати храми, писати ікони на замовлення вірян. Нині його образи прикрашають і приватні помешкання, і церкви не лише в Україні, а й у деяких містах Португалії, Австралії, Австрії, Польщі, Німеччини, Іспанії, Канади, Росії. У рідному Городку в кожному храмі є ікона авторства Петра Войталюка. Її або придбали в іконописця, або він сам подарував. Мають у власних колекціях образи, які написав городоцький іконописець, й один з Президентів України, деякі народні депутати різних скликань.
Пан Петро має вісім авторських образів, тобто дотримуючись усіх церковних канонів, інтерпретував, осмислив їхнє зображення чи композицію із власної творчої точки зору. Серед таких робіт добре відомі православним ікони «Неопалима купина», «Троєручиця», «Гостинність Авраама», а також католицька «Св. Фаустина». Чи не найбільше українські та закордонні замовники просять в іконописця написати образи Богородиці, Спасителя, свягото Миколая. Ікону святого Георгія Переможця творив десять разів, до того ж у чотирьох варіантах.
Каже, коли починає роботу над написанням нової ікони, у храмі неодмінно висповідається і причаститься, а потім молитиметься, взявши до рук пензель. Пише у візантійському стилі, до фарб додає трохи свяченої води.
Творчий доробок Петра Войталюка складається не лише з ікон. Він автор численних живописних полотен. А ще пан Петро — визнаний майстер геральдики. Створив майже 100 гербів населених пунктів різних областей та громадських організацій, зокрема й для рідного Городоцького району.
Петро Войталюк любить пензель і фарби. Енергії й прагнення діяти, творити додає йому давнє захоплення. Майже 40 років він експерт-кінолог мисливського собаківництва. Цій темі присвятив три власних книжки. Остання — «Мисливські собаки України» щойно вийшла друком. У ній пише про всі породи собак, які є в нашій країні, ознайомлює з найвідомішими їхніми хворобами, розповідає про практичне використання чотирилапих на полюванні, підготовку їх до виставок, виводів, змагань.