НА ЗДОБУТТЯ ДЕРЖАВНОЇ ПРЕМІЇ УКРАЇНИ
Дві передумови забезпечує кваліфікований будівельник: фундамент споруди має бути міцним, риштування, на яких працюватимуть, — надійні.
Коли товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Хенкель Баутехнік (Україна)» вийшло на наш ринок, з’ясувалося, що опори немає. Постали перед вибором: зайнятися зведенням чогось посереднього, звичного, що не вимагає додаткових затрат і зусиль, чи самотужки будувати основу для зростання. Прийняли другий варіант. То був вчинок господаря, який знає не лише що хоче, а й як досягти мети. І не за рахунок когось (погодьтеся, таких нині вистачає), а навпаки: піднімаючись, допомагати ставати на ноги потенційним партнерам.
Коли бізнесова структура розпочала свій проект, у її підході відчули задоволення державного інтересу. Адже народжувалась відповідь на запитання управлінців, освітян, роботодавців і молоді: «Як в умовах дефіциту фінансування профтехосвіти забезпечити підготовку сучасного конкурентоспроможного робітника?» «Хенкель Баутехнік (Україна)» готувала його (і продовжує це робити) разом з Київським національним університетом будівництва і архітектури.
Ідеї й практика втілення проектів у життя набули такого резонансу в державі, що Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки представив на присудження Державної премії в галузі освіти цикл робіт «Створення інноваційно-зорієнтованої моделі та умов для підготовки фахівців будівельної галузі з урахуванням можливостей сучасних матеріалів і технологій».
Робота ця — сплав теорії й практики. Не випадково в авторському колективі — вчені університету, провідні працівники компанії, педагоги і майстри ПТНЗ. Про що ж ідеться?
ДОВІДКА «УК»
Компанія «Хенкель Баутехнік (Україна)» — лідер на українському ринку будівельної хімії. Підприємство виробляє продукцію з такими всесвітньо відомими брендами, як «Ceresit», «Thomsit», «Момент», «Метилан». У структурі компанії п’ять заводів, які виробляють понад 400 найменувань будівельних матеріалів для всіх видів будівельних робіт: оздоблення, теплоізоляція, гідроізоляція, влаштування підлог, відновлення бетонних і залізобетонних конструкцій, реставрація тощо.
«Вудка для тих, хто прагне висоти»
Заступник генерального директора
товариства «Хенкель Баутехнік (Україна)»
кандидат технічних наук
Євгеній КАРАПУЗОВ
— Євгенію Климентійовичу, з чого все розпочалося?
— Вийшовши на ринок, одразу відчули брак спеціалістів, готових упроваджувати прогресивні технології й матеріали. Більше того, був спротив новаціям. Мовляв, сто років без цього жили й далі зможемо. Інертність мислення не просто дивувала, а лякала. Адже люди не хотіли розуміти, що сучасні технології й матеріали надають можливість підвищувати продуктивність праці в десятки разів. Було зрозуміло, що ставку слід робити на молодь.
— Але ви побачили, що в ПТНЗ умов для піднесення якості освіти немає. Що далі?
— Пішли в Міністерство світи і науки із пропозицією взяти на себе підготовку робітничих кадрів для будівельної галузі. Нам дали зелене світло.
— Що конкретно ви зробили?
— На базі ПТНЗ організували 29 навчальних центрів. Обладнали їх усім необхідним для підготовки сучасного робітника. Забезпечили витратними матеріалами.
Для координації роботи в компанії створили освітній відділ. Життя змусило готувати нові підручники. Вже маємо сім.
— Тобто ви зробили те, що останнім часом просять освітяни: поставили конкретні вимоги, яким мають відповідати робітники. Щоб їх забезпечувати, створили умови для підготовки.
— Саме так. Компанія — носій нових технологій і матеріалів. Через освіту прагнемо все прогресивне впроваджувати у виробництво. Поєднавши зусилля, це зробили. А щоб не було застою, відкрили постійно діючу школу для підвищення кваліфікації викладачів і майстрів ПТНЗ. Щокварталу вони сідають за парти.
— За вашими спостереженнями, чи готові працівники ПТНЗ сприймати новації й уміло їх пропагувати?
— Рівень викладачів і майстрів високий. Біда в тому, що вони не мали умов для реалізації свого потенціалу.
— Інновацією освітнього процесу ви займаєтесь уже десять років, витратили значні кошти. Що це дало компанії?
— Прогрес. Адже маємо кваліфікованих споживачів нашої продукції. Це сприяло розвитку будівельної галузі загалом. Ніхто ж не заперечуватиме, що використання новітніх технологій і матеріалів негативно вплинуло на продуктивність і якість праці.
— Дехто з роботодавців стверджує, що держава має компенсувати їм витрати на підготовку і перепідготовку кадрів. Яка ваша позиція в цьому питанні?
— Компенсації прагнуть ті, хто не розуміє глибинної сутності процесу. Без підтримки бізнесом освіти не зможемо бути конкурентоспроможними.
— Нині заклади профтехосвіти намагаються впроваджувати так звані інтегровані професії: учень набуває кваліфікації одразу кількох спеціальностей. Чи практикують такий підхід у ваших центрах?
— Ми були одними з піонерів упровадження такої новації. За нашою ініціативою, приміром, з’явилася нова спеціальність «монтажник систем теплоізоляції». Хто її освоює, — професіонал широкого профілю.
— Чи можуть створені вами центри обходитися тепер без допомоги роботодавця?
— Так. Більше того, значна частина вже заробляє на розвиток. Однак ми не обриваємо зв’язків, а поглиблюємо і розвиваємо. На черзі — підготовка і перепідготовка спеціалістів, які приймають рішення. Такий зокрема центр енергоефективності.
Усе, що робимо, узгоджуємо з Київським національним університетом будівництва і архітектури. Сьогодні це не лише навчальний заклад, а й головний галузевий інститут, який визначає технічну і технологічну політику в будівництві. Тож освіта і бізнес, співпрацюючи, виводять галузь на інноваційний шлях розвитку.
ДОСЬЄ «УК»
Євгеній КАРАПУЗОВ. Народився 1 січня 1952 року. Закінчив Київський національний університет будівництва і архітектури. Весь час працює у будівельній галузі. За створення нових будівельних матеріалів і технологій та розробку ефективних конструктивних рішень і їх упровадження в будівельне виробництво відзначений премією Ради Міністрів СРСР у галузі науки і техніки, а також Державною премією України в галузі науки і техніки.
З 2002 р. працює в компанії «Хенкель Баутехнік (Україна)» на посаді заступника генерального директора з технічних питань.
Основний напрям наукової діяльності — будівельні матеріали і технології їх використання. Опублікував понад 200 робіт.
Дійсний член Академії будівництва України і Української академії наук.
«Університет — інноваційний центр галузі»
Ректор Київського національного
університету будівництва і архітектури
доктор економічних наук професор
Петро КУЛІКОВ
— Петре Мусійовичу, чому університет зайнявся підготовкою робітників?
— До нашої структури входять ПТНЗ і технікуми. Так забезпечуємо багаторівневий підхід до навчання.
— Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, висуваючи ваші напрацювання на здобуття Державної премії, відзначає унікальний досвід роботи. У чому він?
— Наукова новизна циклу робіт полягає у використанні ресурсних можливостей недержавної бізнес-структури в принциповому оновленні змісту професійного навчання.
Системна діяльність циклу робіт відображає світовий досвід взаємодії бізнесу з регіональною владою і навчальними закладами в галузі трансферу технологій. Створено і реалізовано інноваційно зорієнтовану гнучку модель організації підготовки робітничих кадрів, яка ∂рунтується на принципах випереджувального навчання.
В Україні діє мережа ресурсних центрів, де створено умови для навчання на принципово новому якісному рівні.
На основі державних нормативно-технічних документів у галузі розроблено 12 підручників, монографій, довідників та п’ять посібників, які укладено з урахуванням вимог сучасного будівельного виробництва.
— Як широко ваші напрацювання використовують на практиці?
— Щороку різними формами навчання охоплюється понад 10 тисяч осіб. При цьому вирішуються важливі завдання як в освітній галузі, так і в будівництві.
— Ви пропонуєте концептуальні засади багаторівневої професійної освіти фахівців для будівництва. На яких принципах?
— Запропоновано концепцію, принципи побудови та метод наповнення об’єктів комплексного інформаційно-освітнього середовища навчального закладу, реалізація якого ∂рунтується на базі інформаційно-комунікаційних технологій, таких як Cloud-технології, Internet-технології та WiFi-технології. Найбільший ефект досягався за цілеспрямованого моделювання та створення комплексного інформаційно-освітнього середовища навчального закладу.
Матеріали проекту неодноразово було представлено на міжнародних та всеукраїнських виставках «Інноваційні технології навчання» та «Сучасна освіта в Україні», де вони отримували золоті й срібні медалі та лауреатські дипломи.
Створення інноваційно зорієнтованої моделі та умов для підготовки фахівців будівельної галузі з урахуванням можливостей сучасних матеріалів і технологій забезпечує безумовну орієнтацію системи ПТО на ринок праці, що є домінантою сьогодення і повністю відповідає не тільки вимогам часу, а й положенням основних нормативних документів із питань реформування професійно-технічної освіти, ухвалених за останнє десятиріччя в Україні.
— Виробничники стверджують, що ваш університет, ідучи в ногу з життям, фактично став головним науковим закладом галузі. При цьому констатують, що провідні вчені університету визначають технічну політику галузі у державних структурах, залишаючись у тіні. То, можливо, було б доцільно, щоб робили вони це під маркою університету?
— Думаю, пропозиція слушна. Зішлюсь лише на один приклад. Нещодавно ми виступили з ініціативою, якої вимагає життя. Сутність її в тому, що в період залучення іноземних інвестицій в Україну попит на спеціалістів, які володіють навичками проектування будівельних об’єктів за нормативними вимогами України і Євросоюзу, зростає.
Постало питання системної перепідготовки і підготовки фахівців, які б володіли відповідними сертифікатами. В нинішній системі сертифікації окремих видів робіт та наукових досліджень нема.
Київський національний університет будівництва і архітектури має багаторічний досвід організації навчання і перепідготовки кадрів за такими напрямами. В університеті працює інститут післядипломної освіти. На його базі плануємо розгорнути сертифікацію.
В умовах європейської інтеграції України таке рішення забезпечить своєчасну підготовку сертифікованих фахівців, які добре володіють нормативними вимогами Єврокоду Євросоюзу.
Як бачите, участь університету в підготовці робітничих кадрів має глибинний зв’язок з усією нашою діяльністю. Зусилля спрямовані на те, щоб однаково добре були підготовлені всі ланки виробничого процесу.
ДОСЬЄ «УК»
Петро КУЛІКОВ. Народився 4 березня 1952 року. 1979-го закінчив Київський інженерно-будівельний інститут. Працював майстром, виконробом, начальником дільниці, головним інженером будівельного управління, начальником будівельного управління тресту Київміськбуд №1 та домобудівельного комбінату №4 Головкиївміськбуду. Його обирали депутатом Київської міської ради та депутатом Мінської районної ради м. Києва. З 1993 по 2012 рік працював в Міністерстві освіти і науки на керівних посадах. Має наукові праці в економічній сфері. Доктор економічних наук, професор. З 2012 року — ректор Київського національного університету будівництва і архітектури.
Сторінку підготував Микола ПЕТРУШЕНКО, «Урядовий кур’єр»