Полтавська область перебуває на шостому місці в Україні за кількістю об’єднаних територіальних громад. Охоплено 25% території, й до кінця року, за прогнозами, їх стане вдвічі більше. Проте є райони, в яких не створено жодної ОТГ. Про особливості адміністративно-територіальної реформи у краї розповідає директор департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської ОДА Інна ІЩЕНКО.
Українець не повірить, доки не помацає
— Інно Сергіївно, що стимулює об’єднання полтавських громад?
— Насамперед додаткові фінансові ресурси — як від держави у вигляді субвенцій, так і від нових джерел надходжень до місцевих бюджетів. І отримання органами місцевого самоврядування більшої самостійності в ухваленні рішень, можливості самостійно розв’язувати проблеми громад власним коштом. Саме досвід функціонування перших наших 12 ОТГ, які з 1 січня минулого року отримали нову структуру надходжень у бюджети та державні субвенції, став прикладом для громад, які на початку реформи скептично ставилися до змін.
Ефективний управлінський менеджмент новообраних перших голів об’єднаних громад, перші реалізовані проекти змінили думку опонентів децентралізації. Цей чинник став більш вираженим наприкінці року, коли стали відомі перші результати роботи об’єднаних громад.
— Отже, Полтавщина у десятці областей за кількістю ОТГ. Скільки їх, до речі, сформовано?
— 27, із яких 18 уже напряму фінансують із державної скарбниці; 9 очікують призначення Центральною виборчою комісією України перших виборів голів і депутатів місцевих рад. Очікуємо, що вибори у цих громадах відбудуться у другому півріччі.
Найбільше об’єднаних громад — 6 у Кременчуцькому районі (Омельницька, Піщанська, Пришибська, Недогарківська, Новознам’янська, Дмитрівська). По 3 ОТГ створено у Великобагачанському та Хорольському районах, 2 — у Новосанжарському та по одній у ще 14 районах. Жодної об’єднаної громади поки що немає у Диканському, Зіньківському, Котелевському, Оржицькому, Полтавському, Чорнухинському і Машівському районах.
— А чому там їх немає?
— Причини у всіх районах різні. Десь каменем спотикання став вибір центру громади, ще десь існують розбіжності у баченні майбутньої співпраці населених пунктів, а хтось боїться відповідальності за життя громади, необхідності перебрати на себе функції й повноваження, як-то управління комунальним майном, закладами освіти, охорони здоров’я. Багато хто навіть із числа новообраних керівників об’єднаних громад важко адаптується до повноважень, що лягають на їхні плечі. Частина населення не розуміє, як об’єднання відобразиться на їхньому житті. Люди думають, що, якщо вони отримають субвенцію, то кожному з них буде надано якусь фінансову допомогу. Насправді ж субвенція надається на розвиток територій та інфраструктури. Тому активно працюємо з громадами, роз’яснюємо їм сутність децентралізації, показуємо на прикладах переваги добровільного об’єднання.
Субвенція від держави, і комп’ютери від Китаю
— Ви сказали, що в об’єднаннях Полтавщини досягли відчутних результатів.
— Так. Саме після об’єднання доходи бюджетів новостворених громад зросли вчетверо і становили торік понад півмільярда гривень (позаторік — 132 мільйони). Власні доходи зросли у 2,5 раза і становили 333 мільйони гривень. Згідно із Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», полтавські ОТГ отримали торік майже 57 мільйонів гривень субвенції на розвиток інфраструктури. Громади, які не побажали об’єднуватися, такої підтримки не мали.
Найзаможніші у нас Глобинська міська та Шишацька селищна громади. Їхні планові бюджети торік перевиконано відповідно на 18 та 26%. І видатки на розвиток у них найбільші. У 2016 році Глобинська громада спрямувала на це майже 27 мільйонів гривень, Шишацька — 31,4 мільйона. За ці кошти шишачани капітально відремонтували медичні заклади у селах Воскобійники, Жоржівка та Пришиб. За субвенцію громада капітально відремонтувала Центр первинної медико-санітарної допомоги — колишнє приміщення районної поліклініки. Це єдина в області громада, в розвитку якої активну участь бере місцева молодь. У Шишаках діє молодіжна рада — консультативно-дорадчий орган при селищній раді. Майже півсотні молодих цілеспрямованих активістів переймаються питаннями благоустрою територій, культурним і спортивним життям громади, а також благодійністю.
Крім того, після об’єднання у громаді створили комунальне підприємство «Техкомунбуд», яке надає послуги збирання, вивезення та утилізації твердих побутових відходів, займається дорожнім господарством та благоустроєм місцевих парків і зон відпочинку. Громада майже 14 мільйонів гривень спрямувала на поточні та капітальні ремонти місцевих доріг.
— Яким з ОТГ пощастило залучити найбільше грантових коштів і на які цілі?
— У 2016 році наші об’єднані громади реалізували 110 проектів, спрямовані на всебічне поліпшення умов життя населення. Найбільше їх реалізували Омельницька (28), Новознам’янська (19), Глобинська (13), Клепачівська й Шишацька (по 11) та Пирятинська (10) громади. Пирятинська і цього року за підтримки уряду Німеччини й німецького фонду міжнародного співробітництва GIZ реалізує інвестиційний проект із будівництва ЦНАПу.
Та й решта громад не відстають. Наприклад, Семенівська завдяки перемозі в обласному конкурсі проектів державного фонду регіонального розвитку реалізувала соціальний проект із реконструкції нежитлової будівлі під будинок для одиноких людей похилого віку в селищі Семенівка (орієнтовно на 20 ліжко-місць). Проект майже завершено: замінили технологічне і санітарно-технічне обладнання, реконструювали теплогенераторну установку; відновили газо-, водо-, електропостачання і каналізаційні мережі. У Шишацькій та Білоцерківській громадах торік розпочали втілювати 2 пілотні проекти зі створення центрів громадської безпеки. Пришибська громада в усіх своїх населених пунктах провела вуличне освітлення, облаштувала дві автобусні зупинки. У селах Кобелячок і Роботівка збудувала дитячі майданчики. А в центрі громади, у селі Пришиб, відкрили відремонтований дитячий навчальний заклад «Чебурашка». Для школярів облаштували лінгвістичний кабінет для вивчення англійської мови. Громада вже має досвід проведення навчальних тренінгів з учителями, учнями та батьками під керівництвом висококваліфікованих педагогів з Києва.
— До речі, як у полтавських громадах реформують освітню сферу?
— Децентралізація передбачає формування освітніх округів та опорних навчальних закладів. У нас такі заклади успішно функціонують у Шишацькій та Решетилівській громадах.
Зокрема в Шишацькій, це спеціалізована школа імені В.І. Вернадського. Її приміщення капітально відремонтували. За освітню субвенцію придбали обладнання для комп’ютерного, біологічного, географічного класів. Відповідно до угоди між урядами Китайської Народної Республіки й України, ця школа отримала від КНР 15 комп’ютерів. Капітально відремонтували приміщення, замінили вікна і двері, перекрили дах і в її філіях.
Найближчим часом опорні школи створять і в Пирятинській, Глобинській, Білоцерківській, Скороходівській та Засульській громадах.
— На вашу думку, скільки часу необхідно, щоб адміністративно-територіальна реформа в області відбулася?
— На цей рік перед нами стоїть завдання: прискорити формування спроможних громад. Завершення об’єднання всіх місцевих рад усіх районів області у спроможні фінансово самодостатні громади означатиме, що адміністративно-територіальна реформа відбулася.
Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ "УК"
Інна ІЩЕНКО. Народилася у місті Полтаві. Закінчила Полтавський національний техуніверситет ім. Ю. Кондратюка (спеціальність «Обладнання нафтових і газових промислів»), Полтавський університет споживчої кооперації («спеціаліст з економіки підприємства»), Харківський регіональний інститут держуправління при Президентові України (магістр держуправління).
Працювала головним спеціалістом, заступником начальника управління Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження у Полтавській області. З лютого 2016 року — директор департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської ОДА.