27 жовтня цього року під головуванням Президента Національної академії наук України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАНУ. У його роботі взяли участь представники державного підприємства «АНТОНОВ»: генеральний директор, член-кореспондент НАН України Сергій Бичков, перший заступник генерального директора — генеральний конструктор, кандидат технічних наук Олександр Двейрін і головний конструктор підприємства, учений секретар, кандидат технічних наук Олександр Семенець.

Творчу співпрацю заклав авіаконструктор Олег Антонов

Державне підприємство «АНТОНОВ» та Національну академію наук України пов’язує багаторічне плідне співробітництво у сфері високих технологій, адже створення нових типів конкурентоспроможних літаків неможливе без впровадження у виробництво перспективних науково-технічних розробок і технологій. Під час засідання Сергій Бичков і Анатолій Загородній підписали нову Генеральну угоду про науково-технічне співробітництво в галузі авіації між НАНУ та ДП «АНТОНОВ».

 «Основи плідної творчої співпраці наукових колективів підприємства і Академії наук заклав видатний авіаконструктор Олег Антонов, якого було обрано академіком нашої Академії. За ці роки творча співпраця наших колективів постійно зміцнювалася і продовжує активно розвиватися у проведенні фундаментальних і прикладних наукових досліджень», — зазначив, коментуючи нову Генеральну угоду,  Президент НАНУ.

Керівник ДП «АНТОНОВ» Сергій Бичков наголосив: «Найкращі у світі транспортні літаки «Ан» створено саме завдяки широкому впровадженню сучасних наукових досягнень. Я глибоко переконаний, що технічне майбутнє пов’язане саме з новими матеріалами і  технологіями, які й визначатимуть концепцію перспективних авіаційних конструкцій. Тому чекаємо від Академії наук на  нові наукові рішення і нові технічні  пропозиції».

Укладена Генеральна угода визначає основні напрями співробітництва, з огляду на актуальні завдання, що стоять перед авіабудівною галуззю, та урахування положень Державної цільової науково-технічної програми розвитку авіаційної промисловості на 2021-2030 роки, схваленої постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня цього року №951. 

Серед пріоритетних завдань — проведення аеродинамічних досліджень та із забезпечення міцності конструкцій літаків; розроблення і впровадження нових перспективних авіаційних матеріалів, технологій і техніки у виробництво, зокрема за програмою імпортозаміщення; проєктування літака і його систем згідно із сучасними вимогами до безпеки; вдосконалення бортового радіоелектронного обладнання; розв’язання проблем охорони навколишнього середовища, пов’язаних зі зниженням рівня шуму тощо.

Науковим досягненням — практичне застосування

Перелік науково-технічних робіт, що планується провести протягом найближчих трьох років, наведено у відповідному протоколі, підписаному в межах Генеральної угоди. Зокрема спільно з Фізико-механічним інститутом ім. Г.В. Карпенка плануються дослідження ресурсних характеристик сплавів після їхньої тривалої експлуатації і розроблення портативних засобів  для пошуку прихованих дефектів авіаційних конструкцій.

Визначення атомних характеристик елементів авіаційних конструкцій із легких сплавів із застосуванням сучасних розрахунково-експериментальних методів буде проведено за участю Інституту проблем міцності ім. Г.С. Писаренка. 

Для ефективного захисту літака від обмерзання за допомогою нагрівальних елементів потрібен сучасний електропровідний матеріал, у розробці якого задіяно Інститут фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського.

У співпраці з Інститутом гідромеханіки буде проведено дослідження з управління відривом і аварійною посадкою літака на воду. Розроблення методики розрахунку займистості пального в баках на літаках «Ан» спільно з Інститутом проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова забезпечить  підвищення їхньої безпеки. 

Для ефективної реалізації програми імпортозаміщення передбачено проведення великого обсягу науково-технічних досліджень й розробок щодо матеріалів й технологій. Так, у розроблення нових композиційних матеріалів різного призначення та їхніх складових, а також технологій та інструменту для їхнього оброблення задіяно Інститут хімії високотемпературних сполук, Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона та Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля. 

З Інститутом металофізики ім. Г.В. Курдюмова й далі триватиме спільна робота  з виробництва високоміцних елементів броньованого захисту, а з Інститутом проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевіча — технології виробництва антифрикційних корозійностійких втулок для вузлів тертя авіаційної техніки.

У технології виготовлення кріплень із титанових сплавів візьмуть участь науковці Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона, Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова та Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля.

Відзначаючи багаторічну співпрацю з НАНУ, генеральний директор ДП «АНТОНОВ» подякував науковцям за особистий внесок кожного з них у розвиток вітчизняного авіабудування, а також вручив пам’ятні відзнаки з нагоди 75-річного ювілею підприємства. Сергій Андрійович ще раз наголосив: «Наукові досягнення повинні обов’язково мати практичне застосування. Важливо забезпечити втілення інноваційних наукових розробок в конструкції літаків. Особливо тепер, коли за підтримки Президента України Володимира Зеленського визначено напрями розвитку вітчизняного авіабудування».