ПРОБЛЕМА
Впровадження перспективних розробок вітчизняних вчених гальмується через відсутність відповідного законодавства та стабільності
Тетяна МОІСЕЄВА,
Oлександр ЛЕПЕТУХА
(фото),
«Урядовий кур’єр»
Однією з головних проблем українських вчених-винахідників зокрема та перспектив України щодо її наукового потенціалу загалом лишається впровадження українських винаходів у виробництво. «Ми не знімаємо часткову провину із себе, адже недостатньо рекламуємо й популяризуємо свої винаходи. Проте річ все-таки в тому, що в країні не створено сприятливого інноваційного клімату, який би спонукав підприємців активно шукати інновації.
Що потрібно бізнесу, аби він «ганявся» за розробками? По-перше, стабільність у державі. Адже впровадження нових розробок, як свідчить міжнародний досвід, займає роки: минає майже десятиліття відтоді, коли відкриття зроблено в лабораторії, і до того часу, коли його результати впроваджуються у вигляді технологій. Такої стабільності, на жаль, немає. По-друге, бракує й законодавства, яке б сприяло зацікавленості бізнесу, наприклад, запровадження податкових канікул», — повідомив віце-президент Національної академії наук України Антон Наумовець під час відкриття VI Всеукраїнського фестивалю науки, що триває цими днями в Національному комплексі «Експоцентр України».
Виробництво — одне з основних питань для творців середнього класу суперкомп’ютерів — науковців Інституту кібернетики («УК» друкував низку публікацій, де детально розповідав про нові розробки цих фахівців). Головна риса цих суперкомп’ютерів, за допомогою яких можна розв’язувати надскладні задачі, зокрема з конструювання чи випробування, – інтелект: вони самі обирають методи, котрі застосовують під час розв’язання тієї чи іншої проблеми. Нині інститут отримує 9% роялті від підприємства, що виробляє суперкомп’ютери. Проте через невеликий відсоток роялті працювати так науковцям не дуже цікаво, тому виробництво приладів вони планують узяти під свій контроль. Оскільки НАН є безприбутковою організацією, нині відроджено Державний центр мікроелектроніки, який має можливість займатися продажем таких пристроїв.
Аби майбутні науковці працювали користь своєї країни, держава створити мотивацію
Проблематичний пошук інвестора для винахідника вітчизняного 3D-фотоапарата Олексія Рябова з Науково-дослідного центру прикладної інформатики. Переглядати фотозображення можна за допомогою стереоокулярів, крім того, у фотоапараті реалізовано функцію розпізнавання обличчя. Вартість пристрою коливається в межах 300 американських доларів. «Уся документація готова, нині шукаємо інвестора, — повідомив «УК» науковець. — На жаль, наші промисловці відстають від винахідників, і стан приладобудування залишає бажати кращого. Приїжджали німецькі інвестори, проте виникли проблеми з їхнім законодавством». Втім, вважає Олексій Рябов, закордонні інвестори не надто зацікавлені, щоб такі інновації впроваджувалися в Україні. «Це великі гроші, наші основні конкуренти — «Sony» та «Ericsson», — вважає він.
Найактивніше з-поміж вітчизняних розробок впроваджуються ноу-хау в царині медицини. За словами Антона Наумовця, «чудові маммографи розробили фахівці Донецького фізико-технічного інституту». Принцип дії приладу простий: на його поверхні розміщені чутливі термосенсори, і якщо прикласти апарат до молочної залози, на моніторі ноутбука з’явиться зображення розподілу температур. Якщо в молочній залозі назріває пухлина, маммограф відразу діагностує підвищення температури. «Коли діагностування цим приладом впровадили в одному з районів Донецька, це дало змогу за кілька років у 5—10 разів зменшити число жінок, котрі вперше з’являються до лікаря, маючи вже запущену форму пухлини. Цей маммограф майже вдесятеро дешевший за тепловізори», — повідомив Антон Наумовець.
За допомогою цієї сонячної батареї можно одночасно отримати і тепло, й електроенергію
Ефективний прилад «Тренар» для реабілітації недужих, котрі перенесли інсульт, розробили вчені Київського науково-навчального центру інформаційних технологій під керівництвом Майї Вовк. «Якщо рука або нога внаслідок інсульту стають нерухомими, це важко лікується. В такому разі до знерухомленої руки чи ноги кріпиться манжета, від якої йдуть імпульси напруги від здорового органу чи записані сигнали від здорової людини. Під дією цих імпульсів м’язи починають скорочуватися. Цей метод значно пришвидшує процес одужання», — зазначив Антон Наумовець.
За словами віце-президента НАНУ та директора Інституту теоретичної фізики Анатолія Загороднього, «фестиваль важливий ще й тому, що дає змогу ознайомити ширші верстви суспільства з тим, що робить наука». «Причини, щоб таку роботу вести, на жаль, є, — визнав науковець. — Рік-півтора тому було проведено опитування (щоправда, в Росії, але не думаю, що ситуація в Україні дуже відрізняється) стосовно ставлення до професії вченого. Лише 1% респондентів засвідчили пошану до такої праці. Для порівняння: у США науковців шанують понад 60% опитуваних. Тут є частина й нашої провини, оскільки ми, можливо, не надто активно пропагуємо свої досягнення».
Втім, не дуже активна пропаганда — це лише одна з причин нешанобливого ставлення до науки в суспільстві й державі. Наші державні мужі чи то не пам’ятають, чи то взагалі не знають, що саме прогресивна наука й освіта — це те, що дало можливість Сполученим Штатам посісти панівне становище в світі. І якщо ставлення до науки в нашій державі найближчими роками не зміниться, за десятиліття-друге ми втратимо й залишки того потужного наукового потенціалу, яким колись пишалися.
ДО РЕЧІ
Інвестори прислухаються до ідей студентів
Світлана ГАЛАУР,
«Урядовий кур’єр»
ПРОЕКТИ. Цього року на Харківщині зініційовано відкриття студентського бізнес-інкубатора, який працюватиме на розвиток підприємницьких ініціатив в IТ-сфері. Про це повідомив директор Харківського регіонального фонду підтримки підприємництва Денис Ткачов. За його словами, цей проект реалізовуватиметься на базі Харківського національного університету радіоелектроніки. А запустити його планують після травневих свят.
Поки що в університеті проводитимуть конкурсний відбір бізнес-ідей, за результатами якого створять групу студентів з 10-15 чоловік. Усі вони зможуть прослухати спеціальну освітню програму, яка включає інформацію про ведення підприємницької діяльності, самопрезентацію, розробку бізнес-планів, переговори з потенційними інвесторами, проектний менеджмент та інші аспекти підприємницької діяльності. Крім цього, студентам надаватимуть організаційну підтримку у створенні власного бізнесу.
Денис Ткачов розповів і про те, що учасникам проекту, які зареєструють своє підприємство, надаватиметься повне бухгалтерське, юридичне супроводження протягом як мінімум одного року. Також надаватиметься допомога в підготовці проектів для участі в конкурсі мікрокредитів та для презентації в рамках інвестиційного форуму, який відбудеться у вересні цього року. Студентам, які працюватимуть у бізнес-інкубаторі, на першому етапі запропонують роботу для отримання досвіду з підприємцями Харківщини, які потребують створення і просування своїх інтернет-представництв, баз даних тощо. Це дасть змогу, з одного боку, забезпечити реальними замовленнями бізнес-інкубатор, а з іншого — допоможе самим підприємцям Харківщини.