«Я був здивований кількістю підприємств, які бажають пройти перевірку DG SANCО для виходу на євроринок», — зазначив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Іван Бісюк під час круглого столу на тему: «Коли українська молочна продукція потрапить на ринок ЄС?», нагадавши, що привіз із 82-ї Асамблеї міжнародного епізодичного бюро гарну звістку про готовність європейських інспекторів провести одночасну перевірку підприємств з виробництва українського молока і молочних продуктів, свинини, яловичини, м’яса страуса і кроля.
— Це безпрецедентний випадок, якого не було ніколи в жодній країні світу, — наголосив заступник голови Держветфітослужби Віталій Башинський. — Нам дали шанс і його не можна втратити.
Хочуть усі, не всі зможуть
За оцінками Віталія Башинського, на ринок ЄС потрапить продукція лише тих підприємств, які DG SANCО (Генеральний директорат Європейської комісії з питань охорони здоров’я та захисту прав споживачів) обере для перевірки. Як правило, для цього достатньо чотирьох підприємств. Отже, ринок ЄС відкриють у разі позитивного висновку для чотирьох підприємств по кожному напряму (молоко і молочні продукти, яловичина, свинина), пояснив він.
І станеться це, попри наявність квот, не раніше 2015 року, зауважив Віталій Башинський. Бо Україна не внесена рішенням Ради Європи до списку країн, яким дозволено експорт. Для цього їй треба пройти відповідну процедуру, зазначив він. У птахівників на входження на ринок ЄС пішло 8 місяців, а на те, щоб побудувати закритий цикл виробництва згідно з євростандартами, — 7 років.
За підрахунками заступника голови Держветфітослужби, на перевірку підприємств євроінспекторами, підготовку звіту, коментування й обробку коментарів піде близько 65 днів. Ще 30 потрібно для ознайомлення кожного члена Єврокомісії (ЄК) з висновками і звітом DG SANCO. За цей час куратор повинен підготувати документи на ЄК, на засіданні якої всі 28 країн—членів ЄС мають одноголосно проголосувати «за» внесення України до списку експортерів. Для одноголосного рішення ЄК щодо м’яса птиці знадобився рік без двох днів, згадав він. Завжди були країни, які не хотіли бачити нас на ринку ЄС. Та й враховуючи, що комісія збирається раз на три місяці, а засідати більш як чотири години не можна, поставали важливіші питання, ніж український експорт, попередив про можливі затримки з відкриттям експорту Віталій Башинський.
Більше того, дозвіл Ради Європи на експорт можна отримати тільки через три місяці після одноголосного голосування в ЄК. За цей час підприємства повинні пройти переінспектування і ще низку процедур. Лише після отримання дозволу і сертифікації згідно зі стандартами ЄС, до Європи направляють першу партію продукції. Це близько 800 кілограмів, які в лабораторних умовах 25 днів ретельно досліджують за понад 120 показниками (приміром, залишкова вода, антибіотики, контактуючі предмети), перевіряють терміни зберігання тощо. Лише після цього експортер починає працювати з імпортером.
При цьому ще як мінімум рік продукція, яку експортують, перебуватиме під пильним контролем інспекторів. Якщо за цей період питань до її якості не виникає, Україна зможе самостійно розширити список підприємств-експортерів за результатами внутрішнього інспектування. Адже до того часу 500 вітчизняних інспекторів уже пройдуть відповідне навчання і отримають дозволи працювати на цьому ринку.
Без реформ не обійтись
Аби підприємства змогли успішно пройти інспектування і ринок ЄС таки відкрився для української продукції, наш парламент має проголосувати за пакет законопроектів, які передбачають ідентифікацію всієї ВРХ, а також реформування системи держконтролю за безпекою харчових продуктів і кормів, здоров’я і благополуччя тварин за стандартами ЄС, розповіли експерти.
Для позитивного висновку DG SANCО достатньо прийняття двох законопроектів «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин» та «Про внесення змін до Закону «Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини», додав Віталій Башинський. Саме прийняттям цих законів Україна закриє останні два з 12 зауважень щодо молока попередніх місій DG SANCO і одне з дев’яти щодо м’яса яловичини, які поки що лишаються відкритими.
Цікаво, що ці законопроекти вже давно розроблено, але їх уже понад рік «динамлять» у парламенті. Бо один — антиелекторальний, а інший зачіпає інтереси середнього та великого бізнесу, а також функції органів виконавчої влади, відповідальних за контроль за безпекою та якістю харчової продукції.
— У нас ідентифікація тварин відбувається безпосередньо перед забоєм і дозволено її не проводити, якщо тварину утримують для власного споживання, — пояснив Віталій Башинський. — Це грубе порушення в ЄС. В Україні близько 80% худоби утримують у приватному секторі, його власники не зареєстровані як фермери. У результаті великий сегмент худоби не має елементу глибокої простежуваності. Сподіваюся, парламент зрозуміє важливість цих двох законопроектів і їх буде прийнято, підсумував він.
Нині ж Держветфітослужба готується до візиту євроінспекторів, проводить попередній аудит підприємств зі списку охочих експортувати до ЄС свою продукцію. Це буде перевірка без адмінзаходів і приписів, зауважив В. Башинський. Після цього компаніям надаватимуть певні рекомендації з тих питань, які можуть порушити євроінспектори.