"Інструменти, що перемагають інфляцію"

Вікторія КОВАЛЬОВА
25 травня 2011

 ПРИВАТНІ ІНВЕСТИЦІЇ

Значне падіння депозитних ставок для фізосіб сприятиме зацікавленості альтернативами

За період 2006-2010 рр. середньорічна (с/р) дохідність відкритих інвестфондів становить 20,2%. Згідно з даними Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ), за відповідний період с/р інфляція - 14,5%, с/р дохідність депозитів у гривні - 18,3%, с/р приріст індексу ПФТС - 52,5%. Тобто, за останні чотири роки інвестфондам вдалося перемогти інфляцію.

"На довгострокових періодах з інфляцією можна боротися тільки за допомогою вкладення коштів у реальні активи: акції, нерухомість або інші активи (нафту, золото)", - констатує президент інвестиційної групи (ІГ) "УНІВЕР" Тарас Козак.

Нині УАІБ об'єднує 346 компаній з управління активами (КУА), які управляють активами 1195 інвестиційних фондів та 90 недержавних пенсійних фондів. На початок лютого 2011 р. загальна вартість активів в їх управлінні становить 109,122 млрд грн. На невенчурні фонди, що працюють з коштами громадян (відкритого, інтервального та закритого типу), припадає приблизно 9 млрд грн (з них у посткризовий період залучено 3 млрд грн).

Нащадки сертифікатної приватизації

Перші в Україні інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній почали працювати під час масової сертифікатної приватизації (ними зібрано понад 60% сертифікатів від їхньої загальної кількості). Вони акумулювали приватизаційні майнові сертифікати громадян, інвестували через центри сертифікатних аукціонів у цінні папери інших емітентів, формували єдиний портфель та управляли ним. Із завершенням періоду сертифікатної приватизації втратили перспективу й інституції, що її обслуговували.

Прийнятий 15 березня 2001 року Закон "Про ІСІ" відкрив друге дихання спільного інвестування та діяльності з управління активами. Документ передбачав нові можливості для діяльності нових ІСІ - корпоративних та пайових інвестиційних фондів.

Інвестфонди можуть бути організовані у вигляді акціонерних компаній або без створення юридичної особи. У першому випадку їхні вкладники володіють акціями корпоративного інвестфонду (КІФ), а в другому - сертифікатами пайового інвестфонду (ПІФ). Коштами кожного фонду управляє спеціалізований учасник фондового ринку - КУА, що має відповідну ліцензію і бере за це плату у вигляді відсотку від вартості активів.

Інвестиційні фонди є закритими, інтервальними та відкритими. Інвестувати в них можна кожного робочого дня, а термін погашення (викупу) акцій або сертифікатів фонду залежить від його типу. Закритий фонд залучає кошти на тривалий термін (як правило, 5-7 років), до закінчення якого фонд не повинен викупати у вкладника свої цінні папери. Інтервальні дають можливість інвесторам пред'являти цінні папери фонду до викупу з деякою періодичністю (наприклад, раз у квартал чи раз на рік). Відкритий фонд дозволяє клієнтам обмінювати акції або сертифікати на грошові кошти в будь-який день.

У світі розрізняють фонди цінних паперів, грошового ринку, нерухомості, похідних інструментів, землі, дорогоцінних металів та інших товарів. В Україні найдоступніші - фонди цінних паперів. Утім, з другої половини минулого року в інвесторів з'явився інте?рес до фондів грошового ринку (їхня частка у загальній вартості чистих активів відкритих інвестфондів становить 30%). Такі стратегії пропонують КУА, що належать банкам.

Острахи та жадібність інвесторів

За оцінками експертів, розмір середньої інвестиції у відкриті та інтервальні фонди на вітчизняному фондовому ринку нині становить 30-50 тис. грн. Ця цифра не особливо змінилася з докризових часів, а от кількість інвесторів істотно зменшилася. Проте щомісяця їхнього полку прибуває.

Чи змінилися вподобання приватних осіб, які вкладають в інвестфонди після кризи: що для них важливіше - дохідність чи ліквідність вкладених коштів? Фонди з якою стратегією є популярнішими: агресивною ризиковою (фонди акцій), помірною (змішані) чи консервативною (фонди інструментів з фіксованою дохідністю)? З такими запитаннями звернувся "УК" до учасників ринку. "Ліквідність, набула особливого значення, коли інвестори закритих фондів з ринку, що падає, не могли вивести гроші. Вони надто сильно відчули цей момент", - зазначає інвестиційний керуючий КУА "Бонум Груп" Аудрюс Мицюкявчюс.

"Популярністю користуються тільки відкриті фонди, значно менше - інтервальні. Оскільки інша реальна альтернатива для інвестицій - депозити, і фізособи наважуються на вкладання в інвестиційні фонди, то віддають перевагу фондам акцій", - запевняє генеральний директор КУА "Eavex asset management" Андрій Петрук.

На думку управляючого директора "Драгон Эсет Менеджмент" Андрія Золотухіна, переважає інтерес до фондів зі змішаною стратегією (коли у фонді є і акції, і інструменти з фіксованою дохідністю) або фонди акцій. Окрім того, інвестори, обираючи фонд, стали обережніші - тож інвестують тільки в ті, у портфелях яких переважають ліквідні акції. Наразі це абсолютно виправдана стратегія, бо акції другого-третього ешелону навряд чи надто зростуть цього року.

У стратегій фондів зникла зв'язка "більш агресивний - більш дохідний", "менш агресивний - менш прибутковий". Найконсервативніші фонди втратили багато грошей на облігаціях (вони вважалися надійнішими фінансовами інструментами, але низка дефолтів змусила інвесторів піддати це сумніву - "УК").

"По суті, жоден фонд в Україні не можна назвати консервативним, бо ринок України - це emergіn market. Треба розуміти: це країна із підвищеним ризиком", - підкреслює А. Мицюкявчюс. Ана?лі?тики розповідають пов?чальні історії щодо недоцільності гонитви за "надприбутками" в інвестиційному фонді. У 2007 році один інвестор забрав гроші від однієї КУА і вклав в інвестфонд, який тоді продемонстрував один із найкращих результатів з прибутковості. Момент виявився не кращим. У 2008 році ціна акцій новообраного фонду почала різко падати. Інвестор, що погнався за кількома додатковими відсотками, втратив не тільки на динаміці ринку, а й на необхідності платити податок на зароблений прибуток у старому фонді.

"Ми попереджаємо клієнтів інвестфондів, аби в жодному разі не несли нам останні гроші. Інвестфонди - це ризикові інвестиції, якщо гроші можуть знадобитися через декілька місяців, то краще покласти їх у надійний банк, - радить президент ІГ "УНІВЕР".

За його словами, компанія інформує клієнтів про ризики інвестування, оскільки вона, як і будь-який інший фонд, не може гарантувати незбитковість.

"Ми інвестуємо гроші клієнтів у фондовий ринок, який у довготривалій перспективі завжди зростає, а в короткотривалій може вести себе як завгодно. Для таких інвестицій не слід брати гроші в борг у банках. Позичати гроші для інвестицій у фондовий ринок - найкоротший шлях до бідності", - попереджає Т. Козак.

За прогнозами експертів, значне падіння депозитних ставок для фізосіб (середньозважені ставки за строковими депозитами у гривні за 2010 рік знизилися на 5,7% до 15,1%) та перспектива введення оподаткування по банківським депозитах у 2015 р., сприятимуть росту зацікавленості інвесторів до альтернативних інструментів для розміщення вільних коштів.

Інвестування через відкриті інвестфонди виявляється більш стабільним,
ніж коливання ринку

Роки  2011
(за січень-березень)
2010  2009  2008 2007   2006
Максимальна номінальна дохідність фондів, % 11,3 36 58 -6 96  29
Мінімальна, номінальна дохідність фондів, %  -10,5 -52 -15  -52  52  21
 Індекс ПФТС, % 12,7 70  90 -74 135 41

                                                                                                     Джерело: УАІБ

ПОРАДИ

Як купувати цінні папери інвестфондів

1. Інвестиції в інвестфонди є ризиковими, тому не варто вкладати в них більше 50% своїх заощаджень.

2. Потрібну інформацію про цінні папери ІСІ можна отримати на сайті іnvestfunds.ua. Для фізосіб, які готові інвестувати 10-50 тис. грн підходять відкриті або інтервальні фонди. Якщо сума інвестицій перевищує 500 тис. грн, то можна інвестувати гроші в закриті фонди.

3. Слід обрати такий інвестфонд, динаміка вартості чистих активів якого змінюється найбільш синхронно з динамікою індексу "Української біржі". Цей метод вибірки не застосовується для фондів, що сформовані тільки з облігацій або інших активів, окрім акцій.

4. Обираємо по 5-8 фондів у групі відкритих та інтервальних. Після цього робимо їх вибірку по розділам "Ренкінг інвестиційних фондів за прибутковістю" та "Ренкінг інвестфондів за обсягом залучених коштів". При порівнянні ІСІ за доходністю виключаємо фонди з великою прибутковістю і великими збитками. Орієнтуємося на середні показники по ринку. При оцінці динаміки залучених коштів, виключаємо ІСІ з різким зростанням або падінням.

5. Із 3-5 інвестфондів, що заслуговують на увагу, переходимо до оцінки самих КУА, що управляють ними. Шукаємо на сайті КУА інформацію про співробітників компанії. Якщо вона відсутня, це негативний чинник. Бажано, аби на сайті була і вся офіційна інформація про інвестфонд (регламент, інвестиційна декларація, проспект емісії), інформація щодо структури його активів (в ідеалі вказані обсяги інвестування коштів, з розшифровкою по кожній окремій акції та облігації, розшифровка їхнього розміщення на банківські депозити та інші види інвестицій).

Для відкритих ІСІ така інформація має оновлюватися щодня або хоча б раз на тиждень, для інтервальних ІСІ - раз на місяць.

6. У КУА (на сайті або по телефону) уточнюємо вартість її послуг, витрат на послуги торговця цінними паперами (якщо він бере участь в операції) при покупці цінних паперів та їхньому викупі, вартість послуг зберігача (або реєстратора) для інвестора.

7. Персонально з'явитися в КУА. Підписати необхідні документи. Проконтролювати процес зарахування цінних паперів фонду на рахунок у цінних паперах.

8. Моніторити динаміку вартості активів ІСІ, а також інформацію про стан фондового ринку, щоб правильно обрати час для продажу цих цінних паперів.

Олександр ОХРІМЕНКО,
Президент Українського аналітичного центрудля "Урядового кур'єра" 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua