КРОК НАЗУСТРІЧ
Експерти констатують вкрай низький рівень інформування громадян про переваги
зближення з Європою
Євроінтеграцію врятують доступні мультивізи і лоукости. Можливо, ця думка нині зрозуміла не кожному пересічному українцеві, та як інакше пояснити пряму залежність: що частіше люди виїздять у Європу, то більше в них бажання там жити? І тим вища серед них підтримка вступу України в ЄС.
Новостворена громадська організація «Фонд «Єврорада», звісно, не може наказати консульствам країн-членів ЄС прихильніше ставитися до наших співгромадян, які мають намір побувати за кордоном. Залучати на український ринок дешевих авіаперевізників — також компетенція інших структур. А ось заповнити принаймні деякі інформаційні прогалини, пожвавити комунікацію між інститутами громадянського суспільства в нашій країні та європейськими інституціями «Єврорада» береться з неабияким ентузіазмом.
Перший публічний захід — круглий стіл «Угода про Асоціацію. Terra incognita?», на якому обговорювали можливі варіанти подальшого розвитку подій навколо підписання і моніторинг виконання заходів, передбачених Порядком денним асоціації Україна—ЄС, зібрав у четвер представницьке коло учасників.
Участь у дискусії взяли Посол ЄС в Україні Ян Томбінські, посли країн-членів ЄС, народні депутати України, вітчизняні та міжнародні експерти і представники громадських організацій.
Саміт наближається
До листопада і запланованого на цей місяць саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі залишається дедалі менше часу, а однозначної відповіді на запитання, чи підпишуть там Україна і Євросоюз довгоочікуваний документ, досі немає.
«Якщо українська влада, українські політики з певною допомогою з нашої сторони зможуть вирішити це питання, то, передовсім, це допоможе самій Україні», — сказав голова представництва Європейського Союзу в нашій державі Ян Томбінські. І вкотре нагадав про першочергові завдання. Щоб наблизитися до мети, мало врегулювати лише проблему вибіркового правосуддя.
«Я в Україні з вересня минулого року, але жодна політична дискусія не обходиться без того, щоб не згадували питання корупції. Причому це питання порушую не я, а мої українські співрозмовники», — зазначив він. На переконання Яна Томбінські, українська влада має перейти від розмов про викорінення корупції до конкретних справ.
Сама ж асоціація з ЄС — це не короткострокова мета, а широка перспектива, оскільки йдеться про зміну ментальності і культури, а також про зміну способу дій не лише окремих людей, а й інституцій.
Пан Томбінські висловив і таку думку: підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом лише поліпшить українсько-російські відносини. Адже адаптація українських товаровиробників і надавачів послуг до стандартів і правил ЄС створить симетричний ефект і на російському ринку.
У свою чергу Посол Франції в Україні Ален Ремі заявив: якщо Угоду про асоціацію з ЄС не підпишуть цьогоріч у листопаді, то політичний календар не сприятиме цьому аж до 2016 року. Це буде великою втратою для всіх європейських країн, та передовсім для України.
Пан Ремі закликав українських парламентаріїв проводити ефективну роботу з роз’яснення українцям змісту та суті Угоди про асоціацію з ЄС, назвавши це «домашньою роботою» для депутатів. За словами посла, французька сторона розраховує, що український парламент відіграє позитивну роль у просуванні підписання документа.
Краще побачити. І не раз
Згідно з результатами соціологічного дослідження «На роздоріжжі, або Інтеграційні ребуси», проведеного соціологічною групою «Рейтинг» у квітні 2013 року і презентованого учасникам «круглого столу», 50% опитаних українців підтримують приєднання України до Європейського Союзу. Не підтримують — 37%. Ще 13% не визначилися. Водночас 42% опитаних підтримують утворення єдиної держави у складі України, Росії, Білорусі. Не підтримують — 47%. Ще 11% — не визначилися. Цікаво, що кожен четвертий українець, який підтримує утворення єдиної держави з Росією, одночасно підтримує і вступ України до ЄС.
З огляду на такі особливості відповідей респондентам було задане пряме запитання. І з’ясувалося, що, на думку опитаних, для України підписання Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з Євросоюзом вигідніше (41%), ніж вступ до Митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном (38%). 20% — не змогли визначитися.
На думку опитаних, від зближення з Євросоюзом Україна отримає такі основні переваги: можливості для громадян більше подорожувати (55%), можливості знайти кращу роботу (53%), збільшення iнвестицiй в Україну (51%), розвиток демократії (41%), можливість отримати кращу освіту (41%), зменшення бiдностi (39%), зменшення корупції (39%).
Понад половина опитаних вірять, що Україну коли-небудь приймуть до Євросоюзу, у т.ч. 4% вірять, що це відбудеться в найближчі рік-два, 12% — у найближчі 3—5 років, 18% — у найближчі 5—10 років, а 23% думають, що це далека перспектива. Водночас чверть думає, що Україну ніколи не приймуть до ЄС, а кожний п’ятий не визначився з цього питання.
Отож, спостерігається пряма залежність: що вища віра у шанси України стати членом Євросоюзу, у перспективи самого ЄС, то вища підтримка підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС.
Цікаво, що лише приблизно 70% прихильників вступу України до Митного союзу вважають, що краще майбутнє їхні діти або онуки матимуть в інтеграції з Росією, тоді як кожен шостий бачить краще майбутнє своїх дітей в Україні, інтегрованій у Європу. Третина респондентів, які не змогли визначитися з вибором інтеграційного вектора, так само бачать краще майбутнє своїх дітей в інтеграції з Європою, і лише 16% — в інтеграції з Росією, а половина продовжує вагатися.
Таким чином, щонайменше кожен шостий українець перекладає відповідальність за свій вибір на дітей…
ПРЯМА МОВА
Ірина ГЕРАЩЕНКО,
народний депутат України:
— Опитування «Рейтингу» дає позитивніші цифри підтримки євроінтеграції в суспільстві, ніж ті, що їх напередодні презентували на засіданні Комітету Верховної Ради з питань євроінтеграції від KEY Communications. Жахливо, що 42% не проти утворення єдиної держави у складі України, Росії, Білорусі. Ця цифра — яскраве свідчення браку інформаційної політики на підтримку євроінтеграції з боку влади. Варто не лише згадати про демократію і відмовитися від вибіркового правосуддя, а й терміново сформувати зрозумілу державну інформаційну політику щодо євроінтеграції. Інакше незчуємося, як прокинемося у Митному союзі.